Софт для кібербезпеки. Чому Держспецзв’язку підозрюють у корупції – деталі справи

Юрій Щиголь близько трьох років очолював Держспецзв’язку, головний орган з кібербезпеки країни. Але за один день він втратив місце роботи через софт, який закуповували два роки тому. НАБУ стверджує – керівництво держоргану зі спільниками нажилося на 62 млн грн. Обвинувачені кажуть – це звичайна процедура з інтеграції програм. У чому суть цієї непростої справи?

Всього за три дні керівник Держспецзв’язку Юрій Щиголь пройшов шлях від топчиновника, який відповідає за кіберзахист країни та закупівлю дронів для ЗСУ, до людини, яка опинилась під вартою.

20 листопада НАБУ вручило підозри Щиголю та його заступнику Віктору Жорі. Того ж дня їх звільнили. 22 листопада президент Володимир Зеленський виключив Щиголя зі складу Ставки верховного головнокомандувача.

А 23 листопада Вищий антикорупційний суд взяв під варту Щиголя з можливістю вийти під заставу у 25 млн грн. Розмір застави прокурори аргументували тим, що дохід Щиголя за останні роки становив 4,5 млн грн. Запобіжний захід його заступнику Віктору Жорі суд, ймовірно, обере до кінця тижня.

У чому їх звинувачують? Протягом 2021–2022 років керівництво Держспецзв’язку перерахувало понад 285 млн грн за софт та обладнання двом компаніям, йдеться в повідомленні НАБУ, яке вважає їх «прокладками». Закупівлю засекретили, щоб не проводити відкритий тендер, вважає слідство. 

Реальна вартість софту та обладнання, за версією слідства, 223 млн грн. Відповідно, на думку НАБУ, учасники схеми заволоділи 62 млн грн.

Які компанії могли бути причетні до справи та чому НАБУ і САП взялися за справу понад дворічної давнини?  

Кіберзахист і дрони: чим займається Держспецзв’язку

До початку повномасштабного вторгнення Держспецзв’язку був маловідомим держорганом, що займався кіберзахистом державних інформресурсів. За останні два роки у відомства побільшало роботи – з січня 2022 року до вересня 2023 року підрозділ Держспецзв’язку CERT-UA зафіксував майже 4000 кіберінцидентів – утричі більше, ніж у довоєнний період. 

21 жовтня 2023 року Верховна Рада додала Держспецзв’язку ще один вектор роботи – захист критичної інфраструктури. Такі повноваження відомству надали на час дії воєнного стану та 12 місяців після його припинення. Першим кроком було сформувати реєстр таких підприємств, для них прописали типові рішення щодо кіберзахисту. Для закупівель рішень передбачено спрощену процедуру. 

Непрофільний напрям роботи Держспецзв’язку – «Армія дронів», який закуповує дрони для ЗСУ. Його в липні 2022 року запустив Генштаб ЗСУ, Міноборони та Мінцифри. Держспецзв’язку стало розпорядником коштів. 

У березні 2023 року парламент спрямував на цю програму 30 млрд грн. У листопаді 2023-го Рада ухвалила закон про «військовий ПДФО», згідно з яким до кінця року відомство має отримати ще 13 млрд грн. А в 2024 році відомство отримає на дрони 45% ПДФО, за прогнозом – це 43 млрд грн. 

Які результати? За рік роботи придбали тисячі дронів, забезпечили ними понад 200 підрозділів та навчили 10 000 операторів, звітував орган у липні 2023 року. 

Читати більше Згорнути

Як купували софт для держави

Програмне забезпечення, через яке керівники держкомпанії отримали підозри НАБУ, придбали для захисту від кіберзагроз, написав у своєму Facebook Щиголь. «Софт дозволяє створювати і супроводжувати захищені електронні реєстри», – пояснив Віктор Жора у своєму Facebook.

Щиголь відмовився розмовляти з Forbes, сказавши, що «всі коментарі – після перемоги в суді». Віктор Жора також відмовився прокоментувати справу. Держспецзв’язку не надало відповідь на питання Forbes на момент публікації матеріалу.

У повідомленні НАБУ йдеться, що виробник софту – іноземна компанія. Під час судового засідання з обрання запобіжного заходу Щиголю прокурор зазначив, що це EPAM Systems. Це заснований в США гігант аутсорсу. Український підрозділ EPAM займає друге місце серед найбільших IT-компаній країни з виторгом у 20 млрд грн у 2022 році.

«Компанія продала тому, хто купував. Ми перевіряли її причетність, і вони дійсно були необізнані», – розповів Forbes співрозмовник з керівництва в НАБУ. Forbes звернувся за коментарем до EPAM Systems, однак не отримав відповідь на момент публікації матеріалу.

«Прокладки» для кібербезпеки. Керівників Держспецзв’язку підозрюють у махінаціях на тендерах. Деталі гучної справи, у якій опинились топи відомства, темні конячки і великий аутсорсер EPAM /Фото 1

Держспецзв’язку закуповував софт через державне підприємство «Українські спеціальні системи», повідомили Forbes топчиновник НАБУ та один зі співрозмовників у Держспецзв’язку. Під час обрання запобіжного заходу Щиголю прокурор САП також згадував це держпідприємство як одного з фігурантів справи. У 2021-му уряд визнав його централізованим закупником техніки, комп’ютерного обладнання та антивірусних програм. Керівник – Артур Вітренко. 

«Українські спеціальні системи», за версією слідства, придбали софт та обладнання не напряму у виробника, а через компанії-посередники. Ще до судового засідання Forbes звертався до держпідприємства за коментарем, але не отримав відповідь. 

Крім Щиголя й Жори, підозри також отримали гендиректор та співробітник неназваного ДП, йдеться в повідомленні НАБУ. Оскільки закупки здійснювали «Українські спеціальні системи», то, ймовірно, це може бути Артур Вітренко та один із працівників держпідприємства.

За даними прокурора, угоди уклали з ТОВ «Інсайд Солюшенс» і ТОВ «Сембер трейд», які повʼязані з Романом Ковалем. «У різний час Коваль та підконтрольні йому особи були засновниками, учасниками та керівниками відповідних компаній», – зазначив прокурор під час обрання запобіжного заходу. Топчиновник НАБУ також сказав Forbes, що це компанії, пов’язані з Романом Ковалем.

Forbes двічі звертався до Романа Коваля. 20 лютого він прокоментував, що одна з його компаній «Медіарент» не мала контрактів із Держспецзв’язку. Вона дійсно не фігурує у справі. Удруге Forbes звернувся до Коваля 23 лютого, однак той не відповів.

Роман Коваль

Роман Коваль

Офіційно ТОВ «Сембер трейд» та ТОВ «Інсайд Солюшенс», до яких у НАБУ є претензії, не пов’язані з Ковалем. Останню на початку 2022 року перейменували у ТОВ «Клотфільда», нею володіє громадянин Узбекистану Санджар Рахімов (до цього власником був Ігор Галицький), згідно з даними YouControl. ТОВ «Сембер трейд» належить Олександру Баранову. 

Протягом 2019–2021 років «Інсайд Солюшнс» перемогла в понад 20 державних тендерах, випливає з даних YouControl. Зокрема, в грудні 2021 року – на поставку серверів для «Українських спеціальних систем» на понад 500 000 грн. У тому ж році вона була підрядником у закупівлі для СБУ ізраїльського софту для пошуку абонентів мобільного зв’язку за 129 млн грн, писали «Наші гроші». 22 лютого 2022 року ця компанія змінила назву з «Інсайд Солюшнс» на ТОВ «Клотфільда», йдеться в даних Опендатабот.

Forbes намагався зв’язатися з компанією. Номер, вказаний в її профілі, тимчасово не обслуговується.

«Сембер трейд» – компанія, яка, зокрема, займається інтеграцією програмного забезпечення. На сайті компанії вказано, що її компетенції – сфери кіберзахисту та телекомунікацій. Компанія була заснована в червні 2021 року, йдеться в даних YouControl. 

В офіційній заяві Держспецзвʼязку наголосили, що всі закупівлі від 2020 року проводили з дотриманням законів, а закупівлі в сфері захисту державних реєстрів є складними, їхній аналіз потребує підготовки та розуміння. 

Чому могла бути завищена ціна? Програмне забезпечення часто купують із супроводом (його «допилюють» під потреби замовника), який коштує від 20% до 50% від вартості ПЗ, зазначає засновник аудиторської компанії з інформаційної безпеки Disl.Tech Андрій Перевезій. «Корупційні», за словами НАБУ, 62 млн грн складають 22% від загальної вартості софту в контракті.

«Інтегратори замовляють програмне забезпечення, доопрацьовують його, за потреби замовляють додаткові модулі, тестують, знову доопрацьовують, перевіряють на наявність незадекларованих функцій, будують комплексну систему захисту інформації», – розписав послуги компаній Віктор Жора у своєму Facebook.

«Прокладки» для кібербезпеки. Керівників Держспецзв’язку підозрюють у махінаціях на тендерах. Деталі гучної справи, у якій опинились топи відомства, темні конячки і великий аутсорсер EPAM /Фото 2

Хто такий продавець софту Роман Коваль

Роман Коваль – колишній партнер заступника керівника Держспецзв’язку Віктора Жори. Останній вісім років був керівником ТОВ «Інфосейф» та «Інфосейф ІТ». Коваль має історичний звʼязок з цими компаніями як засновник, ідеться в даних YouControl. «Коли Жора пішов працювати в Держспецзв’язку, компанію «Інфосейф» було закрито. Вона не мала жодних контрактів із відомством», – розповів Forbes Коваль.

У відео, яким НАБУ пізніше доповнило реліз про провадження проти топів Держспецзв’язку, бюро вказує, що власник групи компаній упродовж останніх семи років перемагав у тендерах держорганів на 1,63 млрд грн. На цьому ж відео НАБУ вказує, що цей «власник групи компаній» нібито встановив контроль над закупівлями Держспецзв’язку, додаючи скріншоти переписки невідомих осіб, які обговорюють тендери.

Романа Коваля суд взяв під варту 22 листопада з альтернативою застави 50 млн грн. 

Компанії Коваля досить часто виконували підряди для державних структур. У 2013 році його «Медирент» постачала Пенсійному фонду послуги на 10 млн грн. У 2018-му Коваль фігурував у справі про розтрати в Мін’юсті та «Укртрансгазі», писали «Наші гроші». Зокрема, «Укртрансгаз» підозрювали в заволодінні 70 млн грн на закупці софту через компанію Коваля «Медирент». У тому ж році «Інфосейф ІТ» (в якій Коваль був засновником) розробляла систему захисту інформації для електронного майданчика «Оцінка.Онлайн», писав Bihus.info.

Чому правоохоронці взялися за справу дворічної давності

«Зараз розслідується багато справ довоєнного періоду. Коли росіяни були під Києвом, загальмувалося розслідування», – зазначає нардеп і заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин і додає, що тема нацбезпеки й оборони – пріоритет для антикорупційних органів, бо від цього залежить закупівля зброї.

Перша спроба НАБУ була у квітні 2023 року. «Тоді були обшуки в Щиголя, у Жори, у заступника голови Держспецзв’язку Олександра Потія, які нічим не закінчилися», – вважає Перевезій. 

Офіційно в НАБУ не заявляли про квітневі обшуки у відомстві. Проте, за даними судового реєстру, під час обшуку службового кабінету Держспецзв’язку 25 квітня у двох співробітників відомства вилучили мобільний телефон і $167 000. За результатами тих обшуків НАБУ не вручило підозру нікому з фігурантів справи. 

Обшуки проводили в рамках досудового розслідування кримінальної справи, де керівники та службові особи Держспецзвʼязку і підпорядковані відомству структури Пенсійного фонду, Мінсоцполітики, СБУ заволоділи коштами в особливо великому розмірі під час закупівель і розробки ПЗ, комп’ютерного та серверного обладнання. Ймовірно, це інша справа. 

Ще одна причина, чому детективи взялися за розслідування старих справ, – обрання нових очільників САП і НАБУ, вважає Юрчишин, тому справи переглядаються. «Тема нацбезпеки й оборони зараз пріоритет для всіх наших антикорупційних органів. Вона формує розуміння міжнародних партнерів щодо продовження співпраці в закупівлі зброї», – каже Юрчишин. 

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *