Мінцифри представило Стратегією інновацій: топ-10 ключових напрямків
Мінцифри представило Стратегію розвитку інновацій до 2030-го, яку має ухвалити Кабмін. Forbes отримав чернетку розпорядження Кабміну із повним планом Стратегії інновацій. 10 ключових напрямків, які планує розвивати Мінцифри.
Стратегія розвитку інновацій – це проєкт Мінцифри із детально розписаними напрямками та кроками до 2030-го. Ціль – економічний та технологічний стрибок. Частка інноваційних продуктів у ВВП країни має бути не нижче 15-20%, ідеться у документі.
Україна вже має дві чинні стратегії. Першу розробило Міністерство освіти і науки (МОН) від 10 липня 2019-го. Інша – є частиною Національної економічної стратегії Мінекономіки від 3 березня 2021-го. Чому Мінцифри вирішило все переробити?
Одна з причини – відсутність злагодженої координації законопроєктів у сфері інновацій. «У нас немає єдиного органу, який відповідає за формування політики у сфері інновацій», – каже Forbes заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Іонан.
Упровадження стратегії, на думку авторів документу, має забезпечити Україні місце в Топ-30 країн за компонентом «Тягар державного регулювання», Топ-40 за «Рівнем ринкового домінування» та Топ-60 за «Захистом інтелектуальної власності» в Індексі глобальної конкурентоспроможності. А також – Топ-30 за «Бізнес-регулюванням» в Індексі економічної свободи.
Forbes ознайомився із розпорядженням Кабміну, що містить 119 сторінок, та виділив ключові проєкти, які, на думку Мінцифри, виведуть Україну в топи світових рейтингів.
Зміст
- Defense-tech
- Medtech
- Biotech
- Edtech
- Govtech
- AgroFoodtech
- Кібербезпека
- Напівпровідники (Chips UA)
- Штучний інтелект
- Зелена трансформація
- Що планує зробити Мінцифри для запровадження стратегії
Defense-tech
Скриншот з офіційної презентації Мінцифри.
За майже два роки повномасштабного вторгнення в Україні виросла галузь оборонних стартапів. На платформі Brave1 налічується 750 проєктів, розповідала в інтерв’ю Forbes керівниця оборонного кластера Brave1 Наталія Кушнерська.
Серед проблем сектору – брак коштів на розробку і масштабування виробництва, недостатня кількість інженерних і технічних кадрів, відсутність власного виробництва матеріалів і елементної бази, перераховується у документі Мінцифри.
До системного дефіциту спеціалістів у сфері призвели старіння кадрів, низька кількість випускників-інженерів та низький престиж роботи у сфері, йдеться у документів. Міністерство планує створити defense-tech центри, де навчатимуть розробників-новачків.
Щоб розв’язати фінансові проблеми оборонних стартапів, планується організувати програму кредитів. «Розробка інноваційних зразків озброєння та військової техніки в цілому характеризується високими витратами ресурсів, невизначеністю результатів та фінансовими ризиками», – зазначено у стратегії.
Також Мінцифри пропонує створити кваліфікованого замовника у сфері військово-технічних інновацій. Ця інституція має відповідати за аналіз тенденцій та фінансування інноваційних розробок.
Medtech
Скриншот з офіційної презентації Мінцифри.
У своїй стратегії Мінцифри називає medtech «однією з ключових технологій перемоги». У 2022-му обсяг українського ринку виробів медичного призначення складав 10,5 млрд грн, наводиться в документі аналіз системи дослідження ринку Support in Market Development.
Серед основних проблем українського Medtech Мінцифри виділяє відсутність окремого бюджету на розвиток технологій та маломісткість українського ринку. Мета – синхронізувати законодавство України з регуляторним режимом ЄС для медичних виробів, зменшити тиск на систему охорони здоров’я та створити кар’єрні можливості для локальних фахівців.
У планах – впровадження локального виробництва протезів та розвиток технологій для лікування опіків і ран. У документі зокрема йдеться про систему віртуальної реальності, яку використовуватимуть для лікування ПТСР у ветеранів.
Biotech
Скриншот з офіційної презентації Мінцифри.
Галузь Biotech – симбіоз біологічних, хімічних та технічних наук. Її мета – використання біології у різних сферах промисловості.
Ринок біологічних технологій у світі оцінюється в один $1,244 трильйона, наводяться у документів дані Precedence Research. При цьому українська екосистема розвитку біологічних технологій перебуває в зародковому стані, пишуть автори.
Причини – відсутність екосистеми, низький розвиток інноваційної інфраструктури, відтік кадрів, розрив між освітою та наукою і бізнесом, незахищеність українських патентів.
Для розвʼязання проблем Мінцифри пропонує створити біокластер. Він буде підтримуватися державою та обʼєднає всіх учасників екосистеми для планування нових проєктів, лобіювання інтересів індустрії тощо. Ще один проєкт – створення Центрів компетенцій (хаби). Вони мають об’єднати експертів у певній індустрії й територіально. Як приклад наводиться Центр раку. Третій проєкт – Біотех-університет. Він передбачає створення спеціалізованих програм для поглибленого вивчення галузі та проведення досліджень.
Edtech
Скриншот з офіційної презентації Мінцифри.
Обсяг світового ринку освітніх технологій у 2022-му оцінювався в $123,40 млрд, зазначено у стратегії. Очікується, щодо 2030-го він зростатиме в середньому на 13,6% на рік. «У розрізі системи освіти України EdTech переважно представлений на рівні неформальної освіти», – йдеться у документі.
Головними бар’єрами для українського EdTech Мінцифри називає низькі витрати населення на освіту, недостатньо розвинений ринок іноземних інвестицій та застарілість системи освіти.
Пріоритет в освітніх технологіях, згідно зі стратегією, – створити сприятливе законодавче регулювання сектору EdTech та утворити синергію між освітою та іншими секторами. Наприклад, MedTech та DefenseTech. Крім того, необхідно підвищення рівень англійської населення, покрити країну широкосмуговим інтернетом, спростити доступ до комп’ютерів, смартфонів малозабезпечній частині населення та забезпечити ними заклади освіти.
Govtech
GovTech – це технологічні рішення, які створюються для урядових організацій. Вони охоплюють автоматизацію процесів, створення цифрових платформ для надання державних послуг, цифровізацію документообігу тощо.
До реалізованих GovTech проєктів Мінцифри відноситься додаток «Дія» з понад 120 держпослугами, яким користуються понад 20 млн людей. 2023-го Мінцифри анонсувало створення «Дія.Офіс», де урядовці можуть отримати електронне посвідчення, проводити опитування, використовувати «Дія.Підпис» для авторизації та отримати інформація про структуру державних органів та відповідальних за конкретні напрями осіб.
У стратегії інновацій пропонується збільшити урядове та донорське інвестування у GovTech-стартапи. Також Мінцифри хоче оцифровувати медичні дані, запустити проєкти Цифрова митниця, «єПатрульний» для фіксації порушення правил дорожнього руху, «єСуд» для ухвалення рішень на основі штучного інтелекту, систему моніторингу та управління міським транспортом на основі даних із GPS і сенсорів.
Також міністерство планує вдихнути нове життя у впровадження технологій «розумних міст» для управління транспортом, енергетикою, охороною здоровʼя тощо.
AgroFoodtech
Скриншот з офіційної презентації Мінцифри.
До початку повномасштабної війни, сільськогосподарський сектор становив понад 10% ВВП та 41 % експорту України, йдеться у документі. Зважаючи на це, впровадження аграрних технологій може мати великий ефект на економічне зростання, наголошується у стратегії.
Головний виклик для AgroFoodtech – заміновані поля. Міністерство пропонує автоматизувати збірку врожаю за допомогою комбайнів-дронів. «Застосування таких комбайнів особливо важливе для мінованих полів, де присутній високий ризик для людського життя та здоровʼя», – йдеться у документів. На додачу, планується створити ринок протимінної діяльності, де люди зможуть замовляти послуги з розмінування сільськогосподарських земель. Також Мінцифри пропонує звільнити від ПДВ імпорт обладнання для розмінування, що не виробляється в Україні.
Ще одна ціль міністерства – досягнення рівня 55-65% переробленої продукції в аграрному експорті. Для цього пропонується звільнити від ПДВ імпорт основних засобів та виробничих комплексів, необхідних для перероблення. А також – надавати гранти й кредити для розробки рішень у переробленні сировини.
Кібербезпека
Скриншот з офіційної презентації Мінцифри.
«Україна вже майже 10 років перебуває у стані перманентної кібервійни», – наголошується у документі. Головні перешкоди для галузі – складнощі перетворення досвіду у продукт, колосальні інвестиції у кіберспроможності РФ та швидка зміна тактик.
Мета – створити умови для розробки кіберпродуктів. Наприклад, залучати фінансових партнерів, розробити регулювання ШІ в контексті кібербезпеки та налагодити співпрацю приватного сектора з оборонними відомствами.
Для галузі кібербезпеки Мінцифри пропонує два проєкти. Перший – «Кіберстійка нація». Це має бути екосистема для заохочення цивільних брати участь у «кіберщиті». Другий – перетворення держави на кібербренд за аналогією з Ізраїлем.
Напівпровідники (Chips UA)
Getty Images
У липні 2023 року Європейський Союз ухвалив Акт про чипи, який передбачає інвестицію €43 млрд у виробництво мікрочипів в Європі. «Амбітна мета ЄС – обійняти частку у 20 % від обсягу світового ринку напівпровідників до 2030 року – створює великі перспективи для розвитку індустрії в Україні», – ідеться у документі.
Чому досі Україна не стала учасником гонки? До барʼєрів належить недостатній рівень наукових досліджень і розробок, відтік фахівців, недостатня інфраструктура для розвитку високих технологій, застарілість елементної бази, наявність високої конкуренції на світовому ринку та складність інтеграції в глобальні ланцюги постачання, недостатній обсяг внутрішнього ринку, перераховує причини Мінцифри.
Розв’язати проблеми, на думку міністерства, допоможе профільний закон CHIPS Act UA. Він має створити сприятливе законодавче регулювання для розвитку сектору. Крім того, Мінцифри планує «сприяти створенню першої фабрики чипів в Україні».
Штучний інтелект
Скриншот з офіційної презентації Мінцифри.
ШІ може створити додаткові $15,7 трлн глобального ВВП до 2030-го, свідчить оцінка консалтингової компанії PwC. Наразі в Україні та світі відсутнє регулювання у сфері ШІ. «У цьому контексті дуже важливим є врахування найкращих світових напрацювань», – йдеться у документі.
У межах стратегії Мінцифри пропонує створити «ефективне та гнучке законодавство» щодо ШІ. Серед топ-проєктів – GovTech AI Center of Excellence. Йдеться про створення міжнародного кластера для обміну досвідом та розробки ШІ-рішень для уряду та місцевої влади.
Також планується розробка системи Government BI на основі Big Data та ШІ для ухвалення зважених управлінських рішень.
Зелена трансформація
Скриншот з офіційної презентації Мінцифри.
Україна планує досягнути понад 100 ГВт нових потужностей зеленої генерації, виробляти та експортувати понад 40 млн т «зеленої» сталі та 2,5 млн т «зеленого» аміаку. «Україна має потенціал стати енергетичним хабом Європи, водночас витіснивши з цього ринку Росію», – вважають автори документа.
Мінцифри планує створити AI for Energy – Центр компетенцій з використання штучного інтелекту для енергетичної безпеки. Ще один проєкт Power electronics – виробництво силової електроніки й напівпровідників. До України планують залучити R&D центри світових розробників у сфері зелених технологій – LG Chem, ABB, Schneider Electric, Siemens та інші.
Крім того Мінцифри хоче запустити «єСубсидію» – цифрову програму запобігання енергетичній бідності.
Що планує зробити Мінцифри для запровадження стратегії
Перша задача – визначити орган, що стане відповідальним за формування політики інновацій. Згідно з документом, цю роль прагне взяти на себе Мінцифри. Друга – створення при міністерстві Ради інновацій за участі представників держорганів, науковців, міжнародних партнерів та інших.
По-третє – перегляд ролі заступників та фахівців з цифрової трансформації (CDTO). «Державі не вистачає ефективних менеджерів, щоб упроваджувати дієві зміни та інновації. Наразі університети не навчають таких спеціалістів, тому запускаємо CDTO Campus», – розповідав Федоров у своєму Telegram-каналі.
У межах стратегії до березня 2024-го у Мінцифри також прагнуть створити державну агенцію з інновацій. Орган відповідатиме за впровадження політики інновацій, моніторинг її ефективності, залучатиме інвестиції та координуватиме грантові програми.
Далі – визначити пріоритетні для України галузі та залучити відповідні компанії та стартапи до «Дія.City» та створити правовий режим Science.City для стимулювання створення наукоємних компаній і стартапів, наукових парків та інших спільних підприємств між бюджетними установами та приватними компаніями. Крім того, у планах обʼєднати всі нормативно-правові акти з інновацій та покращити захист прав інтелектуальної власності.
