Після націоналізації Сенс Банку бюджет втратить до 5 млрд грн від грального бізнесу – джерело
У 9:00 21 липня до Сенс Банку було введено тимчасову адміністрацію – націоналізація багатостраждального екс-Альфа Банку стартувала. При цьому Україна може втратити кілька мільярдів податкових відрахувань від грального бізнесу. Про це повідомило джерело Інформатора у фінансових колах.
На думку нашего співбесідника, гральний бізнес не вдасться повністю викоренити. У різних країнах із ним борються і регулюють по-різному, але загалом, навіть якщо його повністю оголосити поза законом, лудоманів це не зупиняє.
Загальна тенденція щодо гри така, що як і всі інші сервіси, вона рухається в онлайні. Так, в Україні послуги подібного характеру надає кілька десятків ігрових компаній, а обіг коштів обчислюється десятками мільярдів гривень.
“Найважливішим елементом є механізм введення та виведення коштів на рахунки в онлайнових ігрових платформах – саме ці механізми наповнюють кров’ю артерії всього бізнесу”, – пояснює ситуацію джерело Інформатора.
Подібні транзакції є високоризиковими, у класифікаторі MCC мають код 7995, їх процесинг дозволений обмеженій кількості банків і вимагає купу спеціальних дозволів, як з боку НБУ, так і з боку Mastercard/Visa. Так, в Україні для цього було авторизовано лише три банківські установи:
- державний Укргазбанк;
- і два комерційних – Сенс (екс-Альфа) та Конкорд банки.
Важливо відзначити, що вказаний держбанк тільки формально міг здійснювати транзакції, пов’язані з гральним бізнесом, але де-факто цим не займався – не хочуть подібні бізнеси ганяти свої гроші через державну установу з низки причин, серед яких особливості фінмоніторингу та неповороткість IT-підрозділу Укргазбанку в інтеграції еквайрингу.
Чому легалізація платежів від ігорного бізнесу є важливою
“Додайте туди ж етичні та репутаційні фактори, а також досить високі ризики щодо фінансових втрат – і стане зрозуміло, чому держбанки зазвичай самі не горять бажанням процесувати грошові потоки від гратки”, – зазначає джерело.
Звичайно, на ринку завжди був присутній і вал каламутних схем поповнень рахунків, зокрема так званий мискодинг. Якщо коротко, це ситуація, коли рахунок поповнюється з використанням інших кодів МСС, які не пов’язані з азартними іграми. Найчастіше, під виглядом оплати сторонніх послуг: освітніх, маркетингових та іншого, те, що не можна доторкнутися руками.
Причиною є ухиляння від податків і нижча вартість комісій за подібними транзакціями. У результаті ринок легальних поповнень повністю був сконцентрований в Сенс (Альфа) банку та Конкорді.
Чи потрібно говорити, що легалізація таких платежів – вагомий елемент у наповненні бюджету України. Так, різними джерелами декларувалося, що до бюджету “долітало” до 5 млрд грн на рік лише з офіційних оборотів казино.
Що ж станеться тепер? Сценарій, коли в, тепер уже, держбанку гемблінг-установ стане дискомфортно, більш ніж імовірний (див. кейс Укргазбанку), і, як наслідок, казино будуть мати рівно дві можливості:
- Перейти в працюючий Конкорд Банк – відносно невелика установа, яка на сьогодні проходить перевірку НБУ. Це хоча б якийсь, але варіант – при цьому грошові потоки та податки буде видно і є певна ймовірність збереження наповнення бюджету
- Повністю перейти в тінь, використовуючи для поповнення традиційні каламутні канали, а саме р2р, крипту та міскодинг, а також обробку платежів у зарубіжних, а-ля “нігерійських” банках. У цьому випадку розраховувати на те, що гемблінг-контори горітимуть бажанням показувати свої доходи та сплачувати податки не доводиться. Швидше за все, додаткові витрати на незручності введення/виведення грошей будуть компенсовані “оптимізацією” податків та відрахувань до бюджету, а Україна не дорахується кілька таких потрібних, у тому числі й на війну, мільярдів гривень.
Чи є вихід і як розвиватимуться події надалі? Покаже лише час та дії НБУ.
Поки ж можна сміливо стверджувати, що найкращі регулятори та налаштовувачі економічних процесів – вільна конкуренція та “невидима рука ринку”. Чи отримає ця “рука” підтримку і свободу або, навпаки, буде традиційний удар “по руці”, ми вам обов’язково розповімо.
Раніше Інформатор повідомляв, що проблема легалізації ігорного бізнесу у червні обговорювалася на економічному форумі “Ключові антикоррупційні та інституційні зміни для відновлення України”. Тоді в коментарі нашому виднню Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики висловив думку, що ігорний бізнес ухилявся від сплати податків, тому що йому дозволяли їх не платити.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал Viber можна тут.
