Гроші на мілітарі стартапи. Як Brave1 видає гранти на військові розробки

Чи може Україна стати полігоном для defence-tech розробок? Як працює взаємодія між державною оборонкою та малими розробниками? Які гранти можуть отримати мілітарі-стартапи від держави? Бліц-інтерв’ю керівниці оборонного кластера Brave1 Наталії Кушнерської.

У 2024-му 1,5 млрд грн або 70% бюджету Міністерства цифрової трансформації отримає Brave1 – семимісячний кластер оборонних технологій. Гроші підуть у статутний капітал Brave1 на гранти defense-tech компаній, розповідав у жовтні Forbes на правах анонімності високопоставлений співрозмовник у Мінцифри, дотичний до проєкту. 

За час свого існування кластер видав гранти 750 українським defence-tech розробкам, а до кінця 2023-го профінансує проєкти на суму понад $2 млн, говорить керівниця кластера Наталя Кушнерська. Впевнена, що до завершення війни в Україні буде мінімум 10 defence-tech єдинорогів, додає вона.

З чим стикаються українські розробники оборонних технологій на практиці?

Інтерв’ю скорочене та відредаговане для ясності.

Defence-tech – це центр інновацій. Який результат Brave1 у боротьбі за інновації? 

Brave1 – це кластер оборонних технологій та державний проєкт, створений шістьма державними інституціями, такими як: Мінцифри, Міноборони, Мінстратегпром, Генштаб, Мінекономіки та РНБО. Це шість основних державних інституцій, які курують та впливають на розвиток оборонних технологій. 

Ми заснували цей кластер сім місяців тому. Сьогодні у нас 750 розробок, з них 346 отримали статус Brave1. Це означає, що вони пройшли військову експертизу і є цікавими для сил безпеки та оборони. 

Brave1 – це система швидкого опрацювання роботи з Defence-tech розробками в Україні. Це унікальний проєкт для всього світу. У нас вже цьому вчаться. Є платформа, де реєструється проєкт, його оцінюють військові. Наприклад, що може бути цікаво, а що ні. Потім Міноборони надає допуск до експлуатації. 

Головна задача – швидко працювати з оборонними технологіями, які народжуються в Україні та всіляко допомагати розвиватися.

Якщо говорити про фінансування, то 79 розробок отримали гранти на суму понад $1,4 млн. Ще 49 розробок на $745 000 знаходяться на стадії підписання договорів. 

До кінця цього року буде профінансовано українських розробок на суму понад $2 млн. На наступний рік нам виділили 1,5 млрд грн на фінансування таких розробок. Також буде збільшена сума грантів. Зараз це $5000–25 000, а наступний рік буде $10 000, $50 000 та $250 000. 

Як зараз виглядає успішний шлях українського defence-tech стартапу? 

Успішний кейс, про який ми можемо говорити – автоматичні турелі «ШаБля». Від моменту реєстрації до допуску в експлуатацію минуло приблизно чотири з половиною місяці. 

Наталія Кушнерська, керівниця оборонного кластеру Brave1. /з особистого архіву

Наталія Кушнерська, керівниця оборонного кластеру Brave1. Фото з особистого архіву

Які три найбільші проблеми, з якими стикається більшість аплікантів на практиці?

Перша – документи, тестування та комісії. Це бюрократична історія з якою треба розібратися. Друга – гроші. Після того як зразок допущений до експлуатації, то держава закуповує те, що вже масштабоване. Третій – ланцюг постачання. Є деяка залежність від Китаю. Також одна з проблем – ризик стратегічних замовлень. 

Державі потрібен масштаб поставок, аби замовляти. Водночас для масштабу поставок бізнесу потрібне держзамовлення. Виглядає як пастка. Як з неї вийти?

До повномасштабного вторгнення в Україні було допущено до експлуатації сім зразків дронів. Сьогодні – їх 72. Вже є постійні контракти. Це не тільки звичайні БПЛА, а й морські, підводні тощо. 

Держава спочатку купує перевірений та ефективний на полі бою продукт. Сьогодні не виникає проблеми, аби протестувати його у військах. Тому держава говорить: «Окей, скільки вам треба часу, аби його протестувати? Яка прогнозована ціна?». 

Для чого Brave1 потрібен стартапам – зрозуміло. А як ви можете бути корисними середньому та великому бізнесу? 

Brave1 працює не тільки зі стартапами. Ми працюємо з усіма компаніями. По-перше, у нас є стосунки з різними світовими асоціаціями та кластерами. Ми маємо спільні R&D проєкти. Тому, ми є класним пунктом, аби поєднувати їх між собою. 

По-друге, допуск до міжнародних ринків, технологій та компонентів. Сьогодні багато міжнародних компаній готові приїжджати в Україну та локалізувати своє виробництво. 

Зараз Україна має всі шанси, аби стати новою Кремнієвою долиною тільки у defence-tech. Тобто компанії мають швидкій доступ до полігону для технологій. 

Один з ваших меседжів для Заходу, що «за три місяці ви тут зробите те, що в країнах НАТО робитимете три роки». Чи всі державні органи розділяють цей підхід?

Всі наші шість фаундерів розуміють наскільки швидко нам треба працювати. З іншого боку є стара радянська бюрократія. Ми шукаємо баланс. 

З одного боку, ми говоримо про технології, які використовуються на полі бою, і вони мають бути безпечними. Тому їх не можна просто брати та віддавати в експлуатацію. Йдеться про життя захисників та захисниць. 

Було зроблено вже багато регуляцій. Держава постійно працює над тим, аби оборонні технології з’являлися на полі бою швидко, але при цьому були перевірені. 

Велика оборонка – історія про державне виробництво. Чи перетинаються світи стартапів та «Укроборонпрому»? 

Вони однозначно перетинаються. У нас вже є кілька успішних історій, коли виробники домовлялися з «Укроборонпромом» й він ставав виробничою потужністю їх продуктів. «Укроборонпром» – велика махіна. Чим вона більше, тим важче розробляти інновації всередині. 

Наприклад в Ізраїлі є три великі державні підприємства та понад 200 технологічних команд, які працюють та віддають цим компаніям розробки. В Україні – вибір за бізнесом. Вони можуть самі масштабуватися або віддавати розробки великим виробництвам. 

Зараз є бачення, що приватних компаній стане більше, а ніж державних. Я впевнена, що до завершення війни в Україні буде мінімум 10 defence-tech єдинорогів. Очевидно, що вони виростуть з приватних компаній. 

Чого Brave1 найбільше не вистачає у 2023-му? 

Ми намагаємося самостійно шукати та робити те, чого нам не вистачає. Ми раді, що збільшилося фінансування на R&D для українських виробників. Ми зараз ще більше напрацьовуємо точкову допомогу українським компаніям. 

Тобто навіть якщо бізнес не хоче виробляти дрони, РЕБи тощо, то йому все одне є чим вам допомогти?

Так і є. 

2023 рік був роком БПЛА. А які тренди будуть у 2024-му? 

Я не можу давати передбачення. Можу сказати, що ми взяли фокус на наземні роботизовані комплекси. Є задача забрати людей з лінії зіткнення. Також, очевидно, що це системи РЕБ, РЕР та рішення зі застосуванням ШІ. 

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *