Зарплати на держслужбі: скільки платять у Мінцифри, Верховній Раді та Агентстві космосу
Forbes зібрав дані щодо зарплат у центральних органах виконавчої влади. Де заробляють найбільше? У яких держструктур середня зарплата менша ніж 20 000? Що своїм працівникам платять компанії з приватного сектору? Чотири графіки
Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Міжнародна консалтингова компанія Korn Ferry, що спеціалізується на рекрутингу топменеджерів, вже майже пів року безуспішно намагається набрати свіжі кадри до українських центральних органів влади. «Достойні кандидати відмовляються йти навіть на посади міністрів», – визнає старший партнер Korn Ferry Роман Бондар. Основна причина відмови – низькі зарплати в державному секторі, пояснює він.
«Це могильна плита української державної служби, – вважає Бондар. – Жоден розумний, талановитий спеціаліст, який потенційно приноситиме користь державі, не має матеріальних стимулів йти працювати на неї».
Наскільки низькими є зарплати у держсекторі? 26 березня Мінфін опублікував дашборд зі статистикою зарплат у державних структурах. Інструмент дає змогу побачити, скільки держава платить службовцям у центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ) та на місцевому рівні.
Forbes вивчив зарплати у ЦОВВ. Ситуація дуже неоднорідна. Середній розмір нарахованої зарплати до вирахування податків може перевищувати 50 000 грн на місяць, як-от у Мінцифри чи Антимонопольному комітеті (АМКУ). Водночас аналогічний показник у Держпраці чи Держагентстві водних ресурсів – лише 15 600 грн.
Уряд намагається посилити конкурентоспроможність держслужби на ринку зайнятості, ввівши з початку року систему грейдингу. Чи допоможе це та скільки своїм працівникам платить приватний бізнес?
Які зарплати на держслужбі
У дашборді Мінфіну – понад 70 ЦОВВів. Дані частково враховують нову систему оплати праці держслужбовців, яку уряд взявся тестувати з початку року (на неї перейшли ще не всі).
У чому вона полягає? Зарплата нараховуватиметься на основі системи «вартості» посад, або ж грейдингу. Механізм ранжує посади чиновників відповідно до рівня навантаження та складності виконуваної ними роботи. Також вводиться обмеження на розмір премій – максимальний розмір надбавки не повинен перевищувати 30% посадового окладу.
Без надбавок у сотні процентів. Як працює система грейдів при нарахуванні зарплат у держсекторі
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
«Класифікація посад посилила роль посадового окладу у запровадженій урядом зрозумілій структурі заробітної плати, де не можна буде зловживати надбавками, які могли сягати до 700%», ‒ цитує пресслужба Мінфіну заступника міністра фінансів Романа Єрмоличева.
За грейдинговою системою, міністерства мають різні коефіцієнти впливу на процеси в країні, додає Роман Бондар з Korn Ferry. «Нормально, що чиновники в Мінфіні з огляду на відповідальність перед населенням країни, урядом та іноземними донорами отримують зарплатню вищу, ніж посадовці, наприклад в Мінспорті», – каже він.
Крім загального підвищення окладів, система грейдів дозволила скоротити розрив за посадами, де неконкурентоздатність держави порівняно до приватного сектору була найбільшою (керівний рівень, аналіз політики та законотворчість, ІТ), вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
«Система оплати встановлена законом про бюджет на один рік. Її потрібно запровадити законом на постійній основі», – зазначає він.
Читати більше Згорнути
У топ-пʼятірці установ із найбільшою середньою платнею – Нацкомісія держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), АМКУ, Секретаріат Кабміну, ЦВК та Мінцифри. У цих структурах середня зарплата становить 55 000-69 000. Замикають топ-десятку Апарат Верховної Ради, Держуправління справами та Нацкомісія зі стандартів державної мови. Середні зарплати тут – 47 500 – 51 000 грн.
Найменше отримують в Держагентстві з енергоефективності, Державному агентстві водних ресурсів та Державній службі з питань праці. Середні зарплати менші, ніж 20 000 грн, також є, зокрема у Мінветеранів, Держкосмосу, Інституті національної памʼяті та Держстаті.
Якщо в «дашборді» налаштувати фільтр на керівну ланку, у переліку установ з найбільшими зарплатами зʼявляються, крім вже згаданої НКРЕКП (керівництву тут нараховують вдвічі більше, ніж в інших установах), також Рахункова палата та Державне агентство з розвитку туризму.
Зарплати керівників установ на споді ренкінгу не перевищують 35 000 – 54 000 грн.
Мінфін також надав дані щодо кількості відкритих вакансій у держструктурах. Прямого взаємозвʼзку з рівнем зарплат дані з дашборду не демонструють. Найбільший кадровий голод мають установи, де середня зарплата знаходиться у проміжку 36 500 – 41 600 грн. Це не найвищий, але й далеко не найнижчий рівень.
У НАЗК та Мінфіні, де середня оплата праці може сягати 50 000 грн (також не максимум), співвідношення граничної чисельності посадовців до кількості вакансій тримається на рівні 11%.
Скільки може платити бізнес
Аби вдосконалити систему оплати праці в ЦОВВ, потрібно зменшити розмір чиновницького апарату, вважає Бондар з Korn Ferry. «Система винагороди має враховувати вартість таланту на ринку, оскільки держслужба змагається за найкращих з іншими галузями та сферами, – констатує він. – Проблема адекватної оплати повʼязана з обсягом ресурсів. Очевидно, що підвищення зарплати повинне супроводжуватися оптимізацією чисельності».
Основний потенціал для оптимізації – в структурах другого рівня: фондах, агентствах, службах, комісіях, додає Бондар. «Якщо держслужбу зробити пласкою, цифровою та ефективною, людей буде потрібно в кілька разів менше. Можна буде вийти на 60 000 — 80 000, – зазначає він. – При цьому потрібно припинити «кошмарити» скороченнями міністерства, які і без того мають надлишок функцій та катастрофічну нестачу людей».
Якими є зарплати у приватному секторі? Forbes проаналізував середні показники в окремих галузях на основі даних низки компаній, що увійшли до переліку 200 лідерів української економіки, складеного восени 2023-го.
Ці дані не можна вважати середньогалузевими, однак вони можуть демонструвати, скільки орієнтовно в середньому платять працівникам лідери окремих видів бізнесу.
Чи можуть подекуди співставні показники означати, що оновлена система нарахування зарплати у держсекторі стала більш конкурентоспроможною? Їй все ще не вистачає стимулів, вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
«Система залишається недосконалою: вона досі передбачає занадто велику доплату за вислугу років, що демотивує молодь та представників приватного сектору, – пояснює він. – Додаткові, не прописані у фіксованому окладі, різноманітні виплати роблять посаду привабливою лише для людини «з системи», яка розуміє, як вони працюють».
Ще більшою є проблема оплати праці на політичних посадах — від президента і нардепів до міністрів і їхніх заступників, а також голів великих міст, додає Вишлінський. «У політичних керівників органів виконавчої влади зарплати є лише трохи вищими за керівників департаментів в їх підпорядкуванні при неспівставній різниці в обсязі роботи і відповідальності», – зазначає він.
