План України та ЄС Ukraine Facility: які умови має виконати уряд до кінця червня, аби отримати гроші від Євросоюзу

До кінця червня Кабмін та Верховна Рада повинні виконати девʼять пунктів з плану Ukraine Facility, за яким Україна має отримати €50 млрд протягом найближчих чотирьох років. Чи встигають урядовці та що змінять реформи, які Кабмін пообіцяв виконати ЄС

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Дякуємо за підписку Підписатися

У найближчі три місяці уряд повинен виконати девʼять пунктів з плану Ukraine Facility, який Кабмін затвердив 18 березня. 

Майже половина зобовʼязань вже виконана. Наприклад, Національне агенство з питань запобігання корупції (НАЗК) отримало нового очільника ще 25 лютого, хоча у плані Ukraine Facility індикатор стоїть на другий квартал 2024-го. 

Достроково закрито ще три пункти. У лютому парламент ухвалив закон про корпоративне управління державних компаній, Мінфін – план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель. 

Серед нерозвʼязаних задач – реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка Бюджетної декларації, затвердження Стратегії з протимінної діяльності, Національного плану з енергетики та клімату, а також План заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. 

Ціна своєчасного виконання – €4 млрд, з €16 млрд, які Кабмін має отримати цього року.

Чи встигає уряд виконати заплановане та який вигляд мають реформи зсередини? Розбір Forbes.  

Реформа БЕБ

До кінця червня 2024-го парламент планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. 

Наприкінці лютого Верховна Рада (ВР) провалила урядову версію законопроєкту про БЕБ. Депутати вимагали переглянути два ключові питання, такі як переатестація працівників БЕБ та процедура відбору директора бюро. Тепер уряд має наново подавати законопроєкт до ВР.

Ймовірно це станеться в середині квітня, кажуть два співрозмовники в ВР та уряді. 

Бюджетна декларація

Мінфін до 15 травня повинен підготувати Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки.  

Кабмін вже схвалив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні. Тепер підтримати це рішення має парламент. Якщо вся процедура буде завершена до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться з цього року, йдеться у письмовій відповіді пресслужби Мінфіну. Якщо ні, то з наступного.

Пріоритетні сфери видатків:

• забезпечення сил оборони;
• соціальна підтримка;
• відновлення зруйнованого або пошкодженого майна;
• виконання всіх боргових зобов’язань.

Міністр фінансів Сергій Марченко Фото надано пресслужбою

Реформа управління державними компаніями

У плані Ukraine Facility цей індикатор стоїть на другий квартал 2024-го, але парламент та уряд вже виконали його. Закон про корпоративне управління державних компаній ухвалено наприкінці лютого 2024-го.  

Серед ключових змін:

• Уряд затверджує Політику державної власності. Це правила гри для всіх держкомпаній. Стратегічні плани розвитку, а також фінансові та інвестиційні плани компаній мають узгоджуватися з цією політикою.
• Уряд затверджує порядок оцінки діяльності наглядових рад із залученням незалежних оцінювачів. Така оцінка відбуватиметься принаймні раз на три роки.
• Винагорода членів наглядових рад і керівників держкомпаній має орієнтуватися на ринковий рівень зарплат у галузі.
• Встановлення показників рентабельності, ліквідності та платоспроможності держкомпаній відбувається за погодженням з Мінфіном.
• Члени наглядових рад отримають нові повноваження та зможуть затверджувати фінансові, стратегічні та інвестиційні плани, а також звільняти та призначати керівників держкомпаній.

Закон – лише перший крок у реформі управління державними компаніями, її впровадження згідно Ukraine Facility розраховано до кінця 2027-го. Одна з головних ідей – державна компанія не має спотворювати конкуренцію на своїх ринках, каже Forbes заступник міністра економіки Олексій Соболев.

Наступний крок – розділення рахунків для провадження комерційної діяльності та виконання спеціальних обов’язків. До них можна віднести доставлення пенсій «Укрпоштою». «Так держава розумітиме, що гроші, які йдуть на виконання спеціальних обов’язків, не використовуються для провадження комерційної діяльності», – пояснює Соболев. 

Інша важлива частина реформи – сформувати наглядові ради у 15 державних компаніях з-поміж найбільших (другий квартал 2026 року). До третього кварталу 2026-го 15 державних компанії мають бути корпоратизовані. Виняток – компанії оборонного сектору. «Перелік компаній обговорюватиметься разом з міжнародними партнерами», – зазначає Соболев.

Заступник міністра економіки Олексій Соболев Фото пресслужба Мінекономіки

Національний план з енергетики та клімату 

Документ узгоджує всі зобовʼязання, які уряд давав у межах різних міжнародних програм з реформування енергетики та кліматичної політики, а також встановлює нові цілі, передбачені європейським законодавством.

«Потрібно структурувати всі зобовʼязання, змоделювати їхній реальний вплив на галузі та зрозуміти кошторис, який необхідний для майбутніх змін», – пояснює Соболев з Мінекономіки.

Що всередині плану з енергетики та клімату

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) – загальноєвропейська практика, яку проходили країни-члени Європейського Союзу (ЄС), каже віцепрезидент аналітичного центру DiXi Group Антон Антоненко. У плану два завдання – синхронізувати кліматичну та енергетичну політики, а також уніфікувати їх зі стандартами ЄС, зазначає Антоненко. 

Ключові виміри НПЕК: 

• Декарбонізація (скорочення викидів парникових газів для подолання наслідків кліматичних змін, – Forbes). Цілі – виведення з експлуатації вугільної генерації до 2035 року, скорочення на 30% від рівня 2020-го викидів метану до 2030 року, скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з 1990-м. Також частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у валовому кінцевому енергоспоживанні має становити 27% до 2030-го.Пропонується переглянути податки на викиди CO2.
• Енергоефективність. Містить різні державні програми, які направлені на зменшення споживання енергії, наприклад, програма з термомодернізації будівель. 
• Енергетична безпека. Зниження рівня імпорту енергоресурсів у первинному енергопостачанні до 33%.Також включено створення національної системи захисту обʼєктів критичної інфраструктури (ОКІ). 
• Внутрішній енергоринок. Передбачено нові шляхи транспортування газу«Польща – Україна»та«Румунія –Молдова–Україна». А також транспортування водню–Центральноєвропейський коридор (Україна, Словаччина, Чехія, Австрія та Німеччина). Також Україна має сконцентруватися на продовженні реформування ринків для більшої конкурентоспроможності. 

Читати більше Згорнути

 Представити фінальний план уряд планує на Ukraine Recovery Conference, яка пройде в червні в Берліні. Орієнтовний обсяг інвестиційних потреб до 2030-го – близько €40 млрд. «Зрозуміло, що таких коштів у бюджеті немає і ми шукатимемо їх разом з міжнародними партнерами», – зазначає Соболев. 

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року 

Національний орган з протимінної діяльності розглянув стратегію 12 лютого 2024 року. Тепер документ має схвалити Рада національної безпеки та оборони (РНБО) та підписати президент. «Це перший комплексний документ, який фіксує, куди та для чого у цьому напрямку рухається держава», – каже заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний. 

Стратегічна мета на найближчі 10 років – повернути до експлуатації 80% територій, що зазнали впливу ведення бойових дій. Мова йде не про виключно розмінування, а в першу чергу про обстеження тих територій, які зазнали військових дій. Обстеження потребують близько 156 000 кв км. За минулий рік було обстежено понад 18 000 кв. км. 

Друге завдання – пріоритизація територій для розмінування. Мінекономіки збирає про кожну територію велику кількість даних від типу ґрунту до даних мобільних операторів. «Це дасть розуміння на яких територіях економічний потенціал є високим, а отже їх потрібно розміновувати першочергово», – каже Безкаравайний. Ця робота триватиме щонайменше до кінця цього року, додає він. 

Як отримати відшкодування для аграріїв

У межах стратегії до кінця квітня Мінекономіки також запускає програму для аграріїв та фермерів з компенсації розмінування територій. Для цього компанії потрібно подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР), далі фахівці Центру гуманітарного розмінування мають її обробити й сформувати первинну вартість робіт.   

Потім заявка на розмінування виноситься на Prozorro та оператор протимінної діяльності, який запропонує нижчу ціну, отримає замовлення. Держава покриває 80% витрат, а підприємство – решту 20%. У бюджеті на цей рік на програму закладено 3 млрд грн. 

Читати більше Згорнути

Також у найближчі місяці має запрацювати Єдиний державний реєстр забруднених земель. У ньому будуть зазначені ділянки, які є безпечними, пройшли обстеження чи потребують розмінування, обіцяє Безкаравайний.

Цифровізація Державної митної служби 

Міністерство фінансів у лютому 2024-го схвалило план цифровізації митниці, який розраховано до 2028 року. Документ розроблявся у співпраці з Державною митною службою. У межах стратегії до кінця другого кварталу 2024 року повинна завершитися розробка двох цифрових інструментів:

• Автоматизована система митного оформлення «Центр», у якій міститимуться різні документи, наприклад, електронні копії митних декларацій;
• Оновлена національна система гарантій (GMS-UA) забезпечить гарантування товарів у режимі спільного транзиту. В електронному вигляді можна буде зареєструвати фінансову гарантію, внести до неї зміни тощо. 

Також ще до кінця другого кварталу на митниці почне впроваджуватися система рішень (CDS). Це автоматизована система, яка оброблятиме рішення митних органів за форматом обміну даними, який використовується в ЄС.

У цей же період має завершитися тестування системи боротьби з підробкою та піратством (COPIS). Це платформа, яка міститиме інформацію про правовласників та історію їхніх заявок, подання до них змін, зразки захищеної продукції тощо.

Також ведуться перемовини з Мінінфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, наприклад, компʼютеризовану транзитну систему (New Computerized Transit System – NCTS). Йдеться, наприклад, про переваги в користуванні «єЧергою», додають у пресслужбі міністерства. 

Цифровізація митниці має й антикорупційний ефект – не лише шляхом мінімізації людського фактора, а й покращення обміну інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн, додають у пресслужбі Мінфіну. 

Дорожня карта реформування управління державними інвестиціями

Дедлайн – до червня 2024-го. Документ поділений на два етапи – перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). 

Ключові завдання для першого етапу:

• запровадження стратегічного планування публічних інвестицій;
• законодавче унормування;
• оновлення методологічної бази;
• створення ІТ-архітектури.

Мінфін вже отримав низку інвестиційних проектів на 2025–2027 роки. Зараз проекти проходять етап скринінгу та пріоритизації. Далі їх має розглянути Стратегічна інвестиційна рада, яка буде створена незабаром, стверджують у пресслужбі Мінфіну. На законодавчому рівні буде посилено вимогу щодо включення до бюджету тільки тих проектів, які пройшли оцінку та відбір, йдеться у відповіді пресслужби відомства.

Стратегія термомодернізації будівель на період до 2050-го

На початку січня 2024 року уряд затвердив стратегію термомодернізації будівель, цей індикатор також можна вважати виконаним. До того ж це один з пунктів Угоди про асоціацію з ЄС.  

Документ містить наступні пріоритети: 

• швидкі темпи термомодернізації громадських будівель;
• стале фінансування;
• цифровізація процесів; 
• створення ринкових умов та залучення людського потенціалу до цієї сфери.  

Виконання має зменшити споживання енергії у секторі громадських та житлових будівель на 15% до 2030-го, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050-го. 

Источник