Найбільші угоди 2023 року. Що купували в Україні. БЦ «Парус», lifecell – що ще
Попри війну, що триває, в Україні у 2023-му відбулося понад 100 M&A-угод, ідеться у дослідженні компанії Capital Times, наданому Forbes. Які з них стали найбільшими та чи очікувати великих інвестицій цього року?
Тільки три дні даруємо 500 грн знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз за промокодом F500. Підписуйтесь за цим посиланням
У 2023 році відбулося 115 угод злиття-поглинання або інвестицій, повʼязаних з активами в Україні чи з компаніями українського походження, нарахувала компанія Capital Times, що спеціалізується на супроводженні M&A. Загальна сума – близько $500 млн, у пʼять разів менше, ніж у 2021-му.
Незважаючи на це, гучних угод, що вже відбулися, та анонсів потенційних домовленостей вистачало навіть у час війни. Новий власник зʼявився в однієї з найвищих будівель Києва – бізнес-центру «Парус», французька NJJ Capital планує купити телеком-оператора lifecell, ірландська CRH націлилася на захоплення українського ринку цементу.
Низку своїх компаній продала і держава: інвестори купили заміський комплекс відпочинку, готель у центрі Києва, майно покинутих заводів і найменший в Україні морський порт.
Forbes склав перелік із найбільш знакових закритих та анонсованих M&A-угод з українськими активами у реальному секторі економіки за минулий рік на основі даних Capital Times, публічної інформації та оцінок вартості окремих компаній. Список не враховує залучення інвестицій у стартапи.
Скільки інвестори готові платити за бізнес в Україні на другому році повномасштабної війни?
Головні M&A-угоди 2023-го
За оцінкою Capital Times, майже половина угод, укладених із близькими до України активами, – це операції з венчурним капіталом. Ідеться здебільшого про технологічні стартапи на різних стадіях розвитку. Деякі з них, як-от освітній стартап Preply чи серійний виробник необанків Fintech Farm Дмитра Дубілета, отримали чеки на десятки мільйонів доларів, але є й раунди, що обмежуються сотнями тисяч.
У «невенчурному» секторі близько третини (27%) припадає на приватизацію державних активів, свідчать дані Capital Times. Приблизно стільки ж (32%) – транскордонні транзакції, не лише іноземних інвесторів в Україні, а й місцевих компаній за кордоном. Яскравий приклад – купівля низки активів у Центральній та Західній Європі українським фармгігантом «Фармак».
Єдиний сектор, що за кількістю угод майже зрівнявся з довоєнним 2021-м, – TMT (телекомунікації, медіа, технології): 76 транзакцій у 2023-му проти 77 два роки тому, порахували аналітики Capital Times.
Енергетика, сільське господарство та харчопром, що також були серед лідерів за кількістю поглинань до війни, поки що так і не оговтались від шоку. У цих індустріях кількість M&A минулоріч було у чотири – девʼять разів меншим, ніж напередодні російського вторгнення.
Серед причин значно нижчої інвестактивності в окремих індустріях – не лише воєнні ризики. «Війна породила ще одну проблему – різницю в очікуваннях, – зазначається у презентації трендів M&A Capital Times. – Інвестори прагнуть скупити активи за нижчими мультиплікаторами, в той час як продавці відкладають вихід із бізнесу до кращих часів».
Про це в інтервʼю Forbes у листопаді 2023-го говорив і засновник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа. «З одного боку, будь-якому великому інвестору буде важко затвердити в наглядовій раді інвестицію в Україну через ризики, – пояснював він – Тому це може бути хіба що ціна, скажімо, у 20% або точно не більше 50% від того, що було до війни. З іншого боку, стан справ власників активів іноді навіть ліпший, ніж до 2022-го».
Які активи все ж таки користувалися попитом?
Турецько-французька мегаугода щодо lifecell
29 грудня турецький телеком-гігант Turkcell оголосив про продаж українських активів французькій інвесткомпанії NJJ Capital, що належить мільярдеру Ксавʼє Ньєлю. Йдеться про третього за величиною в Україні мобільного оператора lifecell (9,1 млн абонентів), оператора веж мобільного звʼязку «Укртауер» та мережу кол-центрів «Глобал Білгі».
Ксавʼє Ньєль Фото Getty Images
У повідомленні Turkcell про продаж стверджується, що це не спонтанна угода: компанія давно її вела, але відкладала оголошення про домовленості з Нієлем кілька разів. Номінальна оцінка, зазначена в релізі, – $333,4 млн для lifecell, 47,2 млн грн для «Глобал Білгі» і 1,96 млрд грн для «Укртауер».
Ці цифри можуть бути лише формальністю, обовʼязковою для звіту в турецькій системі, вважає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. Він оцінює можливу ринкову вартість угоди у $140–160 млн з урахуванням дисконту на воєнні ризики.
Ще одна істотна проблема – у жовтні 2023-го Шевченківський райсуд Києва арештував корпоративні права низки компаній, серед власників яких є підсанкційні російські бізнесмени Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов. У списку – й оператори «Київстар» та lifecell.
Причина у випадку останнього – 19,8% акцій Turkcell опосередковано належать нідерландській LetterOne Фрідмана та партнерів. Відтак під арешт потрапили 19,8% lifecell, 100% платіжного сервісу Paycell та 100% оператора вишок UkrTOWER. З перелічених компаній Ньєль не купує лише Paycell. Кол-центр Global Bilgi під арешт не потрапив.
«Парус» та загадковий інвестор Максим Кріппа
4 грудня компанія «Ола Файн» бізнесмена Максима Кріппи придбала 100% ТОВ «Парус Холдинг», через яку Вадим Столар і його ексдружина Інна Майструк володіли бізнес-центром «Парус» у центрі Києва. 33-поверховий БЦ, зведений у 2007-му, може коштувати $80–100 млн, припускали тоді співрозмовники Forbes на ринку комерційної нерухомості. Ця оцінка не враховує дисконт, на який могли піти продавці.
Кіберспорт, казино, а тепер топнерухомість. Хто такий Максим Кріппа
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Прізвище Кріппи стало відомим улітку 2020-го. Компанія «Смартленд», зареєстрована у Броварах у будинку Кріппи, здобула перемогу у аукціоні Фонду держмайна з продажу столичного готелю «Дніпро» за 1,1 млрд грн.
Представник інвестора Олександр Кохановський, який на той час керував кіберспортивною командою NAVI, анонсував розбудову у «Дніпрі» інфраструктури для кіберзмагань. Той проєкт досі не зрушив з місця.
У липні 2022-го Кріппа офіційно став власником NAVI. Серед активів бізнесмена – найбільший український транслятор ігор «Мейнкаст». У вересні 2023-го офіційно стало відомо, що Кріппа купив українську гральну студію GSC Game World, розробника гри S.T.A.L.K.E.R.
У 2023-му колишня медіаконсультантка Кріппи Тетяна Снопко придбала кілька онлайн-ЗМІ – видавництво «Економіка+» та сайт «Главком». Вона заперечила причетність Кріппи до угоди. Хто фінансував купівлю – Снопко не повідомила.
Достеменно не відомо, звідки у Кріппи гроші. Він був партнером українського підприємця Максима Полякова, ексвласника американської ракетної компанії Firefly і засновника «космічного» стартапа Noosphere Ventures. У 2012-му вони стали бізнес-партнерами у сфері онлайн-казино.
Читати більше Згорнути
Ще одна помітна покупка Кріппи цьогоріч – великий комплекс відпочинку у київській Конча-Заспі, який обійшовся компанії бізнесмена приблизно у $8,5 млн. Він належав Промінвестбанку (перебуває у ліквідації) та продавався на аукціоні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Угода року на ринку цементу
У червні італійський виробник цементу Buzzi, який володіє в Україні заводами «Волинь-цемент» і «Південьцемент», повідомив, що продає за €100 млн частину бізнесу в Східній Європі ірландській групі CRH – одному з найбільших виробників будівельних матеріалів у світі.
В Україні CRH належить три заводи: в Камʼянці-Подільському, Одесі та Миколаєві. Частка CRH на українському ринку – близько 32%. Якщо АМКУ погодить концентрацію, частка CRH зросте до 46%.
Занедбані київські заводи купили колишні депутати
29 травня відбувся третій конкурс із продажу приміщення і майна держпідприємства «Електронмаш», розташованого біля Кільцевої дороги у Києві. Підприємство за 121 млн грн купила компанія «Інком Рент».
Цією структурою володіють дві юрособи, що асоціюються з колишніми депутатами Київради Олександром і Вʼячеславом Супруненками та ексвласником торгової мережі «Фуршет» Ігорем Баленком.
Інша велика територія, що належала занедбаному підприємству, а тепер одному з з інвесторів «Електронмашу», – майновий комплекс заводу «Росинка» (перебуває у банкрутстві з 2015-го). На початку серпня Вʼячеслав Супруненко придбав цей актив сукупно за 139 млн грн.
Територія заводу «Електронмаш». Фото Фонд державного майна України
Вже 9 січня стало відомо, що компанія, яка може бути повʼязана з Супруненками, стала власницею чотириповерхового будинку навпроти ЦУМу в Києві за 150 млн грн. На першому поверсі цієї будівлі розміщена «Київська перепічка».
Яких угод очікувати від 2024 року
У 2021-му активність на ринку M&A України була рекордною за тривалий час – було закрито 205 угод загальною вартістю понад $2,5 млрд, ідеться у презентації Capital Times. Війна обірвала низку по-справжньому великих угод.
Серед них – купівля «Івано‑Франківськцементу» азербайджанським NEQSOL Holding майже за $400 млн (10-річний максимум для української промисловості) та інвестиція Ріната Ахметова в Ідея Банк приблизно на $50 млн.
Ще більша угода, вартість якої могла перевищити $1 млрд, – за лічені тижні до початку великої війни казахстанський фінтех‑гігант Kaspi.kz практично домовився із Владиславом та Іриною Чечоткіними про продаж Rozetka. Троє співрозмовників Forbes, які попросили не згадувати їхні імена, оскільки вони не уповноважені ділитися цією інформацією, розповідали у березні 2023-го, що тоді компанію оцінили в суму між $1 млрд і $3 млрд.
Чого чекати від 2024-го в плані M&A? Capital Times не очікує значної активності міжнародних інвесторів. Ітиметься радше про інвестиції у вже наявні активи, ніж розширення за рахунок купівлі нових.
Принтскрін із презентації Capital Times.
Інтерес іноземного бізнесу до України є, однак, щоб конвертувати його у реальні бізнес-проєкти, потрібен час, розповідав у розмові з Forbes у листопаді 2023-го ексдиректор урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач.
«Щомісяця ми отримуємо порядка 90 запитів від іноземних підприємців, які цікавляться бізнесом в Україні, – казав тоді він. – З них один-два – реальні інвестори». Розробка та підготовка великих інвестпроєктів може займати до двох років перед власне початком будівництва, уточнював тоді Цівкач.
Важливий трек, на який наступного року очікує бізнес, – приватизація активів, які держава конфіскувала у росіян, говорив в інтервʼю Forbes у жовтні засновник Dragon Capital Томаш Фіала. «Банки не кредитують, кредитні портфелі впали. Ліквідність неможливо виводити за кордон, дивіденди обмежені, – пояснював він. – Гроші в країні є, тому немає сенсу чекати завершення війни».
Один із найбільших активів у цьому переліку – 66,7% ТРЦ Ocean Plaza. Стартова ціна обʼєкта на аукціоні становитиме 1,3 млрд грн, розповідав Forbes у жовтні в.о. голови Фонду держмайна Олександр Федоришин. Чи є покупці? У конкурсі можуть взяти участь одразу чотири великих інвестора, зʼясував Forbes.
