Банки масово штрафують українців під час війни

Українські фінансові установи продовжують накладати штрафи на своїх клієнтів на тлі триваючого конфлікту. Станом на 1 січня 2025 року загальна сума штрафів і пені, нарахованих 61 діючим банком, скоротилася лише на 0,6% (еквівалентно 1,8 млн грн) і склала за 2024 рік 279,3 млн грн.

Про це йдеться в опублікованій Національним банком офіційній звітності, з якою можна ознайомитися на його сайті в розділі «Поточний і балансовий звіт банків». Ці цифри свідчать про те, що минулого року 26 банків підвищили штрафи та пені, а стільки ж банків зменшили їх на різні суми. Крім того, 9 банків не накладали штрафів у 2023 році та не почали це робити у 2024 році, що призвело до нулів у цій категорії.

Дані стосуються всіх штрафів і пені в сукупності, без розмежування між фізичними та юридичними особами, такими як ті, що обліковуються в балансах фінансових установ.

Детальніше про те, які суб’єкти штрафують клієнтів та якими методами вони користуються, читайте в матеріалі на OBOZ.UA.

Рейтинг банків, які накладають найбільші штрафи, збігається зі списком банків, які мають найбільшу кількість вкладників-фізичних осіб. Чим більше клієнтів обслуговує банк, тим частіше вони можуть порушувати контракти, що призводить до фінансових санкцій. Винятком є лише Укрексімбанк, який має 479 тис. вкладників фізичних осіб (менше мільйона), Кредобанк (660 тис. осіб) і Банк Кредит Дніпро (220 тис. осіб).

При цьому, оскільки редакція постійно відстоює права та інтереси клієнтів, будь-яке збільшення штрафів банками було виділено червоним кольором, а зменшення штрафів для більш поступливих банків, які надають пільги, – зеленим.

Серед банків, які суттєво знизили зібрані штрафи у 2024 році, можна виділити:

1. ПриватБанк – зменшився на 60,6 млн грн (41,2%) до 86,5 млн грн;

2. Сенс Банк – зменшився на 6,3 млн грн (55,3%), досягнувши 5,1 млн грн;

3. МТБ Банк – падіння на 4,6 млн грн (82,6%), до 963 тис. грн;

4. Банк інвестицій та заощаджень – зменшено на 1,8 млн грн (80,1%), до 446 тис. грн;

5. Оксі Банк – подешевшав на 986 тис. грн (73,7%), до 351 тис. грн.

Дев'ять банків, які у 2023-2024 роках утрималися від накладення штрафів, – це переважно юридичні особи (обслуговуючий бізнес) із загалом меншою клієнтською базою: Полікомбанк, Сітібанк, Банк Траст-Капітал, УБРР (Український банк реконструкції та розвитку), Кредит Європа Банк, Міжнародний інвестиційний банк, Банк 3/4, Дойче Банк ДБУ та Банк Авангард.

Серед найсуворіших банків, які помітно збільшили стягнення штрафів, виділяються такі три:

1. Укрексімбанк – зріс на 27,7 млн грн (140,6%), склав 47,4 млн грн;

2. А – Банк – збільшився на 17,2 млн грн (105,5%), досягнувши 33,7 млн грн;

3. Ощадбанк – зріс на 16,4 млн грн (126%), до 29,6 млн грн.

Крім того, в ТОП-10 увійшли такі великі роздрібні установи, як Універсалбанк (monobank), ПУМБ і Райффайзен Банк.

Як пояснюють у банках, вони накладають штрафи та пені як на корпоративних клієнтів, так і на фізичних осіб. На населення можуть бути накладені штрафні санкції, наприклад, через розрахунково-касове обслуговування, що може призвести до примусового закриття українських рахунків і повернення коштів фізичним особам після непроходження фінансового моніторингу — до 30% від загальної суми рахунку. Цей захід було запроваджено під час Великої війни, але не всіма банками, а лише кількома обраними.

Частіше фінансові санкції пов'язані з проблемними кредитами.

«Зараз в договорах нашого банку передбачено нарахування штрафних санкцій за невиконання або несвоєчасне виконання умов кредитного договору. Інших штрафних санкцій для фізичних осіб не передбачено», — заявив заступник голови правління з роздрібних операцій Ощадбанку Антон Тютюн.

Юристи зазначили, що на час воєнного стану в Україні діяв мораторій на штрафування позичальників, які не виконують договори, хоча були винятки.

“По-перше, штрафні санкції поширюються виключно на кредити фізичних осіб — готівкові, карткові, автокредити, іпотечні кредити. Поки діє мораторій на звернення стягнення на предмет іпотеки, підставою для звернення стягнення на заставлене нерухоме майно можуть бути будь-які зміни до договорів. По-друге, мораторій на штрафні санкції поширюється лише на тих фізичних осіб, які станом на 24 лютого 2022 року не мали інших кредитна заборгованість тощо. Тому є багато умов, і не всі громадяни відповідають цим критеріям», – пояснив старший партнер юридичної компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Він додав, що паралельно уряд продовжує вносити зміни в положення.

“З початком повномасштабної війни в Україні був встановлений мораторій на штрафи за споживчими кредитами фізичним особам, а в грудні 2023 року набув чинності новий закон №3498-IX з різними винятками, який створив можливості для обходу банками цього мораторію при укладанні нових кредитних договорів. В умовах бездіяльності Нацбанку та інших органів влади банки почали переукладати кредитні договори без пояснень. дає можливість фінансистам накладати різні фінансові санкції на осіб, які не дотримуються термінів погашення кредиту», – зазначив Кравець.

Источник