Українцям підсовують фальшиві гривні: як їх розпізнати
В Україні почали рідше підробляти гривні – однак повністю фальшивомонетники свою діяльність не звернули. Найнебезпечнішими є банкноти старого зразка (випущені до 2015 року) – зокрема 200 та 500 грн. Отримати ж їх можна на здачу у торгових закладах.
Як пояснив начальник управління організації виготовлення та захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ Валерій Строчков, річ у тім, що, наприклад, у надрукованих до повномасштабної війни купюрах шахраї досить якісно імітували ультрафіолетовий захист. А тому такі гроші могли пропускати на касах під час перевірки з використанням ультрафіолетових детекторів.
Загалом же, зазначив він, протягом великої війни “жодних форс-мажорів з підробленими гривнями не було”. І ситуація залишається стабільною та контрольованою.
Які гривні підробляють найчастіше
За даними самого НБУ, в 2022 році найчастіше підробляли купюру в 500 грн – 39% від загальної кількості вилучених підробок і 57% від їх загальної суми. А крім того:
200 грн – 45% від загальної кількості вилучених підробок та 26% від їх загальної суми;
100 грн – 8 та 2%.
При цьому, наголошується, найнебезпечнішими є банкноти старого зразка – випущені до 2015 року. Як пояснив Строчков, купюри пізніших років випуску мають посилену систему захисту. Відповідно, фальшивки виходять низькоякісними “і розраховані на розсіяність громадян та касових працівників”.
Як розпізнати фальшивку
Розпізнати фальшивки можна кількома способами. Зокрема, на дотик. У Нацбанку пояснили, що так перевіряються:
банкнотний папір;
рельєфність окремих зображень з лицьової сторони банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку.
Також можна провести перевірку, розмістивши купюру проти світла. Так перевіряються:
наявність водяних знаків;
наявність наскрізного елемента – зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьової та оборотної сторін, яке набуває цілісного вигляду без розривів та зсувів під час розгляду банкноти проти світла.
Можна перевірити справжність купюри і шляхом зміни кута нахилу. Звертати увагу, зокрема, потрібно на:
зображення – у справжніх купюр вони змінюють колір під час розгляду під різними кутами зору, і навіть за зміни кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки (кінетичний ефект);
частково введену в товщу паперу полімерну захисну стрічку – вона містить зображення цифрового позначення номіналу та графічного знака гривні (у банкнотах номіналом 100-500 грн), Державного герба України та має яскраво виражений кінетичний ефект.
