Співзасновник Glovo Саша Мішо розповів про плани поглинути Zakaz.ua, поглинання Delivey Hero та $80 млн інвестицій в український ринок
2023-й – не найкращий рік для стартапів у ніші швидкої доставки. Проте не для Glovo в Україні. Про вихід українського бізнесу на беззбитковість, звільнення та чутки про купівлю Zakaz.ua в інтерв’ю Forbes розповів співзасновник Glovo Саша Мішо.
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
24 лютого топменеджмент іспанського сервісу доставки Glovo вирішив припинити всі операції в Україні. «Памʼятаю новини, які ми бачили на BBC», – рік по тому згадує співзасновник компанії Саша Мішо, 52. Відновити роботу вже на початку березня переконали співробітники українського офісу. І мали рацію – попри війну, українська частина бізнесу вийшла на самоокупність.
Завоювання українського ринку Glovo почав на четвертий рік свого існування – у 2018-му. Тепер Україна – п’ята за обсягом замовлень для стартапу. Тут він значно наростив свої позиції після банкрутства конкурента Rocket та закриття кількох дрібніших регіональних сервісів. Влітку 2022-го Glovo фіналізував угоду із давнім інвестором – німецькою компанією Delivery Hero, яка придбала 39,4% акцій стартапу й оцінила його у €2,3 млрд.
В інтерв’ю Forbes Мішо розповів, скільки Glovo інвестував в український ринок і чи буде у списку інвестицій Zakaz.ua, який до війни міг коштувати близько $40 млн.
Інтерв’ю скорочено та відредаговано для ясності.
Glovo вийшов на український ринок, коли війна з Росією вже тривала. Чи прораховували ви ризики повномасштабного вторгнення й на скільки вони збіглися з реальністю?
Ми бачили можливості і, звичайно, ризики. Проте вважали, що Україна – достатньо важливий ринок, щоб брати на себе ці ризики й інвестувати. І ми надзвичайно задоволені цим рішенням. До повномасштабної війни Україна була третьою країною за обсягом замовлень. Сьогодні вона все ще пʼята з 25 країн.
Сподіваюся, ця жахлива реальність невдовзі закінчиться і ми зможемо зосередитися на зростанні економіки та збільшенні інвестицій. Україна – унікальна країна в регіоні, що має багато талантів. Тому я вважаю, що вона дуже приваблива для іноземних компаній.
Ваша країна сильно орієнтована на технології. Коли я повернувся в Іспанію після попереднього візиту в Україну, у розмові з нашим міністерством цифрової трансформації запропонував наслідувати Україну. Бо вона має найкращий додаток для громадян, який я будь-коли бачив.
Повномасштабне вторгнення створило більше ризиків для бізнесу, ніж війна у 2014-му. Якою була ваша перша реакція 24 лютого?
Перша реакція головного офісу в Барселоні стосувалася безпеки команди, кур’єрів, користувачів і партнерів. Тому ми вирішили припинити всі операції. Памʼятаю новини, які ми бачили на BBC. Друге – фінансове питання. Тоді було багато шуму навколо потенційного закриття банківських систем, тому ми хотіли переконатися, що наші співробітники отримають свої зарплати, тож здійснили виплату наперед.
Коли ми зупинили все, курʼєри почали використовувати Telegram та інші додатки для здійснення соціальних доставок. Ресторани та магазини також хотіли продовжувати роботу. Тому вже за кілька днів місцева команда сказала, що нам потрібно відновити бізнес. Ми запитували їх, чи впевнені вони в цьому, адже триває повномасштабна війна.
Місцева команда запевнила, що потрібно відновлювати операції. Ми склали план поетапного відновлення, починаючи з найбезпечніших районів. Також ми вносили технологічні зміни в застосунок, щоб можна було зупиняти всі операції на час повітряної тривоги. Нині ми працюємо в 35 містах України, до повномасштабного вторгнення – у 39.
Glovo у цифрах
Рік заснування – 2015, Барселона.
Засновники – Оскар Пʼєр і Саша Мішо.
Власник – німецький Delivery Hero, якому належить 94% акцій, формально угода з поглинання завершилася в липні 2022 року.
Команда – 5000 людей у 25 країнах, український офіс – 250 співробітників.
Фінанси – оборот (GMV) материнської Delivery Hero у третьому кварталі 2022 року зріс на 12%, до €11,45 млрд. Фінансові показники Glovo не розкриваються, проте сукупний оборот на всіх ринках за той же період збільшився на 40%. Прогнозований річний оборот сервісу у 2022 фінроці – €3,7–3,9 млрд.
Читати більше Згорнути
Скільки Glovo сукупно інвестував у розвиток бізнесу в Україні з 2018 року?
В Україну ми вклали €80 млн. Це кошти на операційну діяльність, інфраструктуру, маркетинг. В українському Glovo працює 250 співробітників у головному офісі в Києві та восьми менших офісах.
Коли очікуєте окупності інвестицій в український ринок?
Український офіс вийшов на самоокупність, якщо відкинути підтримку головного офісу у вигляді інженерів, інфраструктури тощо. Сам бізнес в Україні як такий нам не коштує нічого.
Тому що Glovo – монополіст на українському ринку?
Ні, у нас є конкуренція. У нашій галузі відбувається консолідація. Проте ми працюємо в багатьох нішах. Доставляємо не лише страви з ресторанів, а й продукти та товари з магазинів.
Яка частка України у глобальному бізнесі Glovo у виторгу?
Ми не розкриваємо такі дані. Україна – важлива частина нашого бізнесу, п’ятий ринок за кількістю замовлень.
На початку 2022-го українські медіа писали, що Glovo планує поглинути український стартап Zakaz.ua. Чи справді були переговори?
Ні, ми їх не купували й не плануємо. На ринку було багато чуток і припущень. У нас є особисті зустрічі з багатьма гравцями, але головна тема розмов не M&A. Ми обговорюємо плани розвитку і те, як ми разом можемо рухати ринок.
Як ви оцінюєте бізнес-результати української команди у 2022-му?
Вони вражають, беручи до уваги те, що сталося. Замовлень стало більше, ніж до вторгнення. Бізнес не лише адаптувався, а й зріс. Для нас це тільки початок. Україна – ключовий ринок і лідер регіону.
Чи зросла українська локація за виторгом і на скільки?
Всі важливі показники зросли – від виторгу до кількості замовлень. Поліпшився також час доставки. Нещодавно у нас був рекордний місяць, і ми перевищили показники, які були до вторгнення.
У низці міст обсяг замовлень зріс удвічі-втричі порівняно з довоєнним рівнем, зокрема у Хмельницькому замовлення зросли на 318%, у Вінниці – майже на 300%, у Тернополі – на 275%, у Рівному, Івано-Франківську й Луцьку – майже на 250%, у Чернівцях – на 200%.