Напередодні загальних виборів у Швеції, які відбудуться цієї неділі, країна опинилася перед складним фінансовим викликом. З одного боку, зростають структурні витрати на оборону, зумовлені змінами в геополітичному середовищі, а з іншого – збільшуються потреби у фінансуванні соціальної сфери. Економісти попереджають, що передвиборчі обіцянки політиків, незалежно від того, хто здобуде перемогу, зіткнуться з жорсткою реальністю обмежених фіскальних можливостей. Хоча в передвиборчій кампанії домінували внутрішні питання, наступний уряд успадкує зобов’язання, що суттєво звужують простір для маневру.
Зміни у безпековому середовищі
Вступ Швеції до НАТО у березні 2024 року став знаковим кроком, що завершив понад двовікову традицію військового нейтралітету. Це рішення було зумовлене повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Країни-члени НАТО минулого року домовилися суттєво збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2035 року, а також виділити додаткові 1,5% на оборонні та безпекові потреби. Відповідно, військові витрати Швеції значно зросли між 2022 та 2025 роками, що свідчить про початок масштабної кампанії з переозброєння.
Незважаючи на ці трансформації, питання зовнішньої політики залишалися на другому плані в електоральних дебатах. Політичні аналітики пояснюють це тим, що між основними партіями практично відсутні розбіжності щодо Росії, НАТО чи подальшої підтримки України. Основна дискусія точиться навколо механізмів фінансування оборонних потреб, а не щодо самої необхідності інвестицій у безпеку.
Наступний уряд постане перед питанням, що саме має фінансувати значно зростаючі оборонні витрати. Як зазначають експерти, підвищення оборонних видатків у Швеції та багатьох інших країнах Європи неминуче відбудеться за рахунок інших сфер, зокрема соціального забезпечення або міжнародної допомоги. Однак, при цьому підкреслюється, що безпека є передумовою для збереження welfare state. Таким чином, обмежені ресурси вимагатимуть чіткої пріоритизації.
Росія та Трамп
Росія залишається ключовим чинником, що стимулює нарощування оборонного потенціалу Швеції, однак політика Дональда Трампа щодо НАТО додає ще один вимір невизначеності. Європейські уряди не лише нарощують свої спроможності для стримування Росії, але й готуються до можливості того, що їм доведеться взяти на себе більшу частину тягаря безпеки континенту.
Частина оборонних інвестицій Швеції спрямована на посилення спроможностей для стримування потенційної російської агресії. Водночас, інша частина покликана зміцнити “європейський стовп НАТО” в умовах зростаючої невизначеності щодо подальшої відданості США альянсу.
дивитись заразВІДЕО5:3405:34
Російська агресія, а не тиск з боку США, зумовлює оборонні витрати: Прем’єр-міністр Швеції
Squawk Box Europe
Хоча вторгнення Росії в Україну та подальший вступ Швеції до НАТО стали б причиною зростання оборонних витрат, тиск з боку Вашингтона також додав до цієї тенденції. Однак, незважаючи на вплив політики Трампа, не можна повністю приписувати оборонне будівництво Швеції лише йому.
Торговельна політика Трампа становить ще одне джерело невизначеності для малої, експортно-орієнтованої економіки Швеції. Проте, наразі її вплив виявився менш серйозним, ніж очікувалося.
Сам Трамп навряд чи стане вирішальним фактором для багатьох виборців у неділю. Шведи навряд чи підуть на вибори, думаючи про вплив Дональда Трампа на їхню країну, оскільки партії, по суті, мають спільну позицію щодо проведення зовнішньої політики.
Обмежений фіскальний простір
Швеція входить у виборчий процес з доволі міцними фіскальними показниками. Державні борги залишаються низькими за міжнародними стандартами, складаючи 35% у 2025 році, і прогнозується зростання до 39% цього року, тоді як реальні доходи шведських домогосподарств демонструють стійкість.
Однак, обидва провідні економічні аналітичні центри вказують на те, що простір для фінансування реформ наступним урядом буде значно вужчим, ніж у попередні роки.
За оцінками, уряд виділив близько 80 мільярдів шведських крон (8,3 мільярда доларів) на незабезпечені реформи цього року, а також додатково 45-50 мільярдів крон на оборонні потреби та підтримку України поза межами звичайного фіскального бюджету. Цей підхід дозволив Швеції збільшити внутрішні витрати та знизити податки, одночасно фінансуючи свої зобов’язання щодо безпеки. Але, як попереджають експерти, така ситуація не може тривати нескінченно.
Очікується, що підвищення оборонних витрат стане структурною зміною, яка триватиме щонайменше п’ять-десять років. З часом це неминуче призведе до зростання податків, скорочення видатків в інших сферах або збільшення державного боргу.
Зазначається, що Швеція наразі може дозволити собі підтримувати свою соціальну систему, збільшувати оборонні витрати та зберігати стабільні державні фінанси. Однак, у найближчі роки оборонні витрати необхідно буде повернути в межі звичайного бюджетного процесу країни.
Це фіскальне обмеження суперечить передвиборчій кампанії, яка значною мірою зосереджена на внутрішніх витратах. Історично зовнішня політика відігравала незначну роль у визначенні результатів шведських виборів, і ця тенденція зберігається, незважаючи на членство в НАТО, що стало історичним відходом від традиційного військового нейтралітету країни.
Натомість, спостерігається зростання важливості соціальних питань для виборців. Міграція та правопорядок залишаються актуальними, але саме соціальне забезпечення набуває все більшого значення. Водночас, сильні показники домогосподарств створюють парадокс на виборах, домінованих обіцянками полегшити фінансовий тиск на виборців.
Експерти припускають, що заходи, запроваджені для пом’якшення економічних наслідків минулих криз, могли сприяти тому, що купівельна спроможність вийшла на перший план політичної дискусії. Це могло запустити “сніговий ком”, який підхопили інші партії.
Однак, обіцянки, зроблені перед виборами, можуть виявитися значно складнішими для виконання після їх завершення. Незалежно від того, хто саме робить ці обіцянки, значна їх частина, ймовірно, буде скоригована після виборів.
За матеріалами: www.cnbc.com