Шахраї масово полюють на картки українців
В Україні минулого року кількість справ щодо шахрайства зросла до максимуму за останні 11 років. У Нацбанку зафіксували зростання середнього розміру шахрайської операції на 73%, до більш ніж 3 тис. грн. За експертними оцінками, збитки вже сягають більше одного млрд грн (оцінка НБУ щодо шахрайства з платіжними картками – 833 млн грн).
Водночас в Україні найгірша демографічна ситуація за всю історію незалежності: тимчасова окупація, мільйони біженців, повномасштабна війна. Незважаючи на все це, кількість українців, що стають жертвами шахраїв, тільки зростає.
Про те, чому шахраям вдалось різко наростити свої прибутки і хто має повертати вкрадене.
Українців стає менше, а жертв шахрайських схем більше. Що відбувається?
“У нас тенденція унікальна. Суто математично мала б зменшуватись кількість шахрайств”, – розповідає заступниця директора ЄМА Олеся Данильченко. Мільйони українців нині перебувають за кордоном. Однак, зазначає експертка, вони продовжують користуватись послугами українських банків і також стають жертвами шахрайських схем.
“Для банків кількість клієнтів значно не змінилась. Справа в тому, що зловмисники таргетують на цю аудиторію. І їм це вдається навіть більш ефективно. Наприклад, у випадку з фішингом, якщо в Україні фільтрація доменних імен діє, то за кордоном не всюди”, – розповідає Данильченко.
За даними кіберполіції, минулого року було заблоковано майже 1300 шахрайських ресурсів. Упродовж 2023 року виявили понад 3700 кіберзлочинів, підозру оголосили 1700 особам, що на 59% перевищує аналогічний показник у 2022 році.
У ЄМА кажуть, що загальні втрати від дій шахраїв сягнули 3 млрд грн. Злочинна інфраструктура швидко розвивається. Знижується поріг “входження” в бізнес. Якщо раніше бази даних з телефонами отримати було важко, описи схем поширювали в даркнеті, куди можна було потрапити тільки за допомогою спеціального браузеру, а відмити невелику суму було вкрай дорого, зараз майже всі зазначені “послуги” можна знайти в Telegram.
Кол-центри, де працюють майстри “соціальної інженерії” (вид шахрайства, коли під час розмови злочинець під будь-яким приводом вмовляє жертву самостійно назвати свої персональні дані), відкрито рекламуються в соцмережах. Ще одна значна проблема: велика кількість українців досі не ознайомлена з принципами кібергігієни.
Якщо в ЄС здебільшого жертвами схем стають пенсіонери, розповідає Данильченко, то в Україні вводять в оману споживачів фінансових послуг незалежно від віку. Отже:
шахраї стають більш вправними, вивчають технології, створюють шахрайські сервіси;
шахрайська інфраструктура розвивається і стає більш доступною;
жертвами шахраїв стають і українці за кордоном.
Банки вкладають мільйони гривень у кіберзахист, покращують процедури верифікації. Наприклад, за допомогою ЄМА перевіряють, на чию картку буде отримувати кошти клієнт, який оформлює кредитний договір. “У нас в асоціації є сервіс: під час оформлення кредиту перевірити, чи картка, на яку зараховуються кошти, дійсно належить людині, яка подала документи”, – каже Данильченко.
Чи компенсує банк те, що вкрали шахраї
Жоден український банк не компенсує українцям гроші, які вони втратили через шахрайські дії і без вини банку. Наприклад, якщо в шахрайстві брав участь співробітник банку (що відбувається вкрай рідко), банк безумовно компенсує всі втрати. Однак якщо ви стали жертвою шахрайства, максимум, що може зробити банк, – подати заявку в платіжку систему для скасування транзакції.
“Пошук і затримання зловмисників разом із проведенням розслідувань за випадками шахрайства є обов’язком правоохоронних органів та згідно із законодавством перебувають поза юрисдикцією банку. Правоохоронці можуть отримати за оформленим, відповідно до чинного законодавства, запитом всю необхідну інформацію. Ми завжди радимо клієнтам бути уважними й слідувати простим правилам”, – розповідають у ПриватБанку.
Однак у судах інколи українцям вдається зобов’язати банки повернути кошти, які у них вкрали шахраї. OBOZ.UA ознайомився із сотнями судових рішень. Наприклад, у квітні Чутівський районний суд зобов’язав ПриватБанк повернути клієнтці 10,2 тис. грн, які вкрали з її рахунку, списати всю заборгованість і ще й заплатити інфляційні витрати в розмірі 598 грн та пеню в 5675 грн.
Шахраї за 9 хвилин вкрали з кредитного рахунку понад 24 тис. грн. Вони один раз провели транзакцію на 299 грн та 24 рази – на 999 грн. У суді жінка заявила, що нікому персональні дані не передавала, гроші не переказувала. Вона звернулась у банк та поліцію. Незабаром “Приват” повернув їй 10,2 тис. грн, однак ще 10,2 тис. грн повернути не зміг.
“Відповідно до правил міжнародних платіжних систем, встановлено ліміт на проведення операцій щодо оскарження не більше 15 заявок, тож банк ніяким чином не має права вплинути на кількість операцій, які можливо оскаржити”, – пояснили в банку. Тобто “Приват” звернувся до платіжної системи та оскаржив 15 з 25 транзакцій. Суму за 15 платежів повернули, а ще за 10 платежів повернути не змогли. Ймовірно, про такі правила добре знають і шахраї.
Тому вони перевищили і кількість дозволених транзакцій, і суму на кредитному рахунку. Тож у результаті їм вдалось вкрасти 10,2 тис. грн. Суд вирішив, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Банк не довів, що клієнт сам передав дані шахраям, тому суд зобов’язав повернути гроші клієнту.
А тиждень тому Деснянський районний суд Києва відмовив клієнту, який вимагав у “Привату” повернути йому 48,8 тис. грн. Як йдеться в рішенні суду, шахрай зняв кошти в банкоматі, використовуючи дані жертви. При цьому позивач переконував, що він не отримував жодних повідомлень з проханням про підтвердження транзакції, нікому не передавав свої дані.
Однак ПриватБанк у суді довів, що за 22 дні до проведення спірних транзакцій зі зняття готівки клієнт відкрив повідомлення від шахраїв. Він хотів отримати “виплату від ООН в 6500 грн”, але замість цього перейшов на шахрайський сайт і надав їм доступ до банківського застосунку Приват24.
Тож перше, що необхідно знати кожному: в жодному разі не відкривайте підозрілі посилання, не вказуйте персональні дані, не заповнюйте анкети “для отримання виплат”, не спілкуйтесь по телефону з “представником банку”, який сам вам подзвонив.
