Комісія за безготівкову оплату може зрости. Аргументи Visa, Ощадбанку, ПриватБанку та ритейлерів
Банкіри та представники платіжних систем домовилися повернутися до ринкових комісій за безготівкові платежі вже з 1 липня. З початку війни український ритейл користувався пільговими тарфами. Тепер на них чекають додаткові видатки. Що це означатиме для ринку та кінцевих споживачів?
Forbes Ukraine збирає номінантів до нового списку «30 до 30». Ви можете запропонувати кандидатів у список 2023 року за цим посиланням.
З 1 липня в Україні, ймовірно, на третину зросте ключова для карткових розрахунків комісія interchange, яку банк, що обслуговує торгову точку, платить банку-емітенту картки. Зараз вона складає 0,7% від суми кожної транзакції. Про підвищення до 0,9% 26 червня домовилися банки та міжнародні платіжні системи (МПС), повідомив один з учасників відповідної зустрічі. Це також слідує з протоколу цієї наради, який є у розпорядженні Forbes.
Це довгоочікувана новина для банкірів та небажаний розвиток подій для ритейлу. З одного боку за рахунок цих комісій банки фінансують видатки на обслуговування та апгрейди мереж терміналів.
З іншого – від interchange залежать і комісії, які торговці сплачують банкам за кожну безготівкову операцію. Після підвищення, ці тарифи також зростуть, що може вплинути роздрібні на ціни, очікує гендиректор Асоціації ритейлерів Андрій Жук.
Ритейл пропонує заморозити interchange на 0,7% до кінця війни. Однак банкіри кажуть, що у такому разі вже їм доведеться здорожчувати вартість послу для кінцевих клієнтів та зокрема вводити комісії за обслуговування карток.
Чому питання про підвищення платіжних комісій виникло саме зараз та чим може закінчитися ця дискусія?
Чому банки й Visa та Mastercard хочуть підвищити платіжні комісії зараз
Підвищення interchange до 0,9% означатиме, що український платіжний ринок остаточно повернеться до ринкових умов після понад року пільгових тарифів, встановлених у звʼязку з війною.
На початку повномасштабної війни платіжні системи і банки взагалі прибрали платежі за еквайринг та interchange. Всередині 2022-го їх почали відновлювати: до рівня interchange не вище 0,3% у червні 2022-го, та до «не вище 0,7%» у вересні. У грудні Visa і Mastercard ненадовго підвищили interchange до майже довоєнних 1%, але Мінекономіки попросило їх не змінювати ставку на період блекаутів.
Відтак платіжні тарифи досі встановлюються фактично в ручному режимі, йдеться у протоколі зустрічі банків та МПС. Чому підвищення саме до 0,9% з 1 липня поверне ринкові засади? Цей рівень та відповідна дата були вказіні у «Меморандумі про сприяння конкурентному платіжному ринку», у якому найбільші платіжні системи та Нацбанк два роки тому домовилися про поступове зниження ставок.
Домовленості передбачали зниження interchange з 1 липня 2022-го до рівня не вище 1%, а з 1 липня 2023-го – до рівня не вище 0,9%. Тож нинішнє рішення повертає ринок на рейки меморандуму.
Як зміна interchange вплине на клієнтів банків та торгівельних мереж
Ритейлерів це не радує. «Ставка interchange на рівні 0,7% – це компроміс для всіх сторін до кінця воєнного стану», – йдеться у коментарі пресслужби АТБ для Forbes.
Чому це так важливо? Через комісію за користування платіжними терміналами. Розмір interchange встановлюють платіжні системи Mastercard та Visa, комісії за еквайринг – банки. До війни ритейл платив за еквайринг у POS-терміналах 1,8-2% в залежності від банку.
При поточному interchange комісія за еквайринг в Ощадбанку становить 1,1-1,8%. «Це мінімально можливий рівень», – каже заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.
Йдеться про мільярди гривень доходів банків та відповідно видатків ритейлу. До війни у ціні кожного товару, який продається в Україні, було закладено 1,8–3% банківської комісії, розповідав у 2021 році співвласник Rozetka Владислав Чечоткін. «За оренду 90 магазинів Rozetka, всіх складів і всіх наших офісів ми щорічно витрачаємо менше, ніж на банківську комісію», – писав тоді він у Facebook.
За останні 15 місяців торгівці-клієнти ПриватБанку, що має найбільшу мережу POS-терміналів в країні, заощадили на нульових чи знижених комісіях за еквайринг близько 3,5 млрд грн, свідчить статистика, надана банком.
Ці гроші фінустанови витрачають на обробку транзакцій, закупівлю і обслуговування POS-терміналів, розробку програмного забезпечення, комісії платіжним системам, уточнює Тютюн з «Ощаду». «Ставка interchange, нижча за 0,9%, може змусити банки вводити додаткові комісії на банківські продукти, щоб покрити витрати на обслуговування і безпеку», – вважає Тютюн.
У протоколі зустрічі по interchange між банками та МПС зазначається, що за ставки у 0,7% банкам довелося б ввести тарифи на обслуговування дебетових карток. В Україні вони можуть складати від 400 до 3000 грн на рік, йдеться у документі.
Банкіри у будь-якому разі обіцяють не підвищувати вартість платіжних комісій для бізнесу надто сильно. «Вона не залежатиме від ставки interchange і становитиме 1,1-2%, як у ЄС», – зазначається у протоколі зустрічі учасників ринку.
Це слабка втіха для ритейлу. Мережі досі рахують збитки від війни та не готові платити більше за еквайринг, стверджує Жук з Асоціації ритейлерів. Через подорожчання банківських послуг ритейлери муситимуть підвищувати ціни на товари і послуги для кінцевих покупців, прогнозує він.
Цього не виключає і PR-директор ресторанного холдингу «!FEST» Тарас Маселко, однак уточнює, що перегляд цін не буде миттєвим. «Ми не піднімаємо ціни одразу після подорожчання, наприклад, енергоносіїв, мʼяса, пального», – пояснює він.
Чи можливий компроміс у питанні interchange
Рішення про підвищення платіжних комісій точно вступить у силу з 1 липня, однак далі у ситуацію може знову втрутитися держава, зазначає один з учасників зустрічі серед банкірів та МПС, що попросив не згадувати його імені у цій статті.
Учасники наради запропонували НБУ, платіжним системам, Мінекономіки, профільному комітету Верховної Ради і десяти найбільшим банкам додаткового обговорити регулювання платіжної і торгової галузей. Така зустріч може відбутися після 3 липня, йдеться у протоколі наради банків та МПС.
Серед банків не всі мають непримириму позицію. Наприклад, Ощадбанк погодиться і на тримісячне відтермінування збільшення ставок комісій, уточнює Тютюн.
Позицію ритейлерів зберегти діючі ставки до кінця війни розділяє, зокрема, і Нацбанк. «Interchange у 0,7% витримує баланс інтересів бізнесу та банків, – йдеться у письмовому коментарі пресслужби. – Натомість підвищення під час воєнного стану може порушити цю рівновагу».
