Чому зривається мала приватизація державного майна
Приватизація під час війни показує результати не гірші, ніж у мирний період. Могло б бути ще краще, якби 18% аукціонів не зривалося учасниками торгів. Чому виникла така проблема?
Forbes Ukraine збирає номінантів до нового списку «30 до 30». Ви можете запропонувати кандидатів у список 2023 року за цим посиланням.
З початку 2023-го Фонд держмайна (ФДМУ) продав майна на 1,8 млрд грн. До кінця року ФДМУ планує перевершити рекордні показники довоєнних часів та продати держмайна на 6 млрд грн за умови старту великої приватизації. Досі продавались активи лише малої приватизації.
Найдорожчий проданий актив у першій половині 2023-го – готель «Ермітаж» у центрі Києва. 39 учасників торгів збільшили стартову вартість майже у 15 разів, до 311 млн грн.
Ще один знаковий продаж цього року – київський завод «Електронмаш». Під час травневого аукціону його вартість зросла вдвічі, до 121 млн грн. Проте підприємство вдалося продати лише з третьої спроби. Попередні два аукціони за цей актив закінчились із результатом 970 і 430 млн грн, але переможець обидва рази не заплатив.
Кейс «Електронмашу» – не єдиний випадок. З вересня 2022-го Фонд держмайна оголосив у системі «Prozorro.Продажі» 440 аукціонів, з яких було зірвано 78, або 18%, ідеться у відповіді пресслужби Фонду держмайна на запит Forbes.
Серед останніх найбільших випадків – продаж Білгород-Дністровського порту. В березні під час торгів вартість порту зросла у 2,3 раза, до 220 млн грн. Проте компанія-переможець «Укрдонінвест» бізнесмена Віталія Кропачова відмовилася платити. Наступні спроби продати порт також провалилися через відсутність заявок. «У процесі узгодження умов договору з регіональним відділенням Фонду держмайна виникли розбіжності, які ми не змогли врегулювати», – пояснили в пресслужбі компанії причину відмови.
Найбільші зірвані приватизаційні аукціони з вересня 2022-го
Чому аукціони приватизації зриваються
Мала приватизація відновилася в Україні у вересні 2022-го після того, як Верховна Рада спростила її умови, а ФДМУ очолив Рустем Умєров. Головні інновації, які внесла Рада, – якщо з першого разу лот не продали, то допускається покрокове зниження стартової ціни, але не більше, ніж на 50%. Сама процедура приватизації від оголошення аукціону і до підписання договору має займати не більше двох місяців.
Стартова ціна держпідприємства встановлюється на рівні балансової вартості його активів. Такий підхід дозволяє уникнути судового оскарження результатів конкурсу через нібито несправедливу оцінку та не потребує додаткового фінансування послуг консультантів.
Своєю чергою це призводить до аномально низьких стартових цін. Лише за умови конкуренції вартість досягає ринкових значень, каже народний депутат Олексій Мовчан, заступник голови комітету з питань економічного розвитку. Середнє зростання вартості обʼєктів приватизації у першій половині 2023-го – 3,9 раза, за даними Фонду держмайна.
Переможець аукціону має 20 робочих днів на оплату. У разі відмови на користь держави списується гарантійний внесок у розмірі 20% від стартової ціни. Оскільки стартова вартість обʼєктів малої приватизації низька, ціна втрати для учасників аукціону теж невелика, каже Мовчан. Із серпня минулого року в бюджет перераховано лише 50 млн грн гарантійних внесків, за даними «Prozorro.Продажі».
Це створює умови для зриву аукціонів. Причин, за словами Мовчана, може бути декілька:
- держкомпанію контролює тіньовий власник, який не зацікавлений у її приватизації. Він максимально збільшує приватизаційну ціну, перемагає у конкурсі, але у підсумку відмовляється від оплати. Держава отримує лише невеликий гарантійний внесок;
- невеликий гарантійний внесок дозволяє учасникам торгів ризикувати і значно підвищувати ставки. У разі перемоги такий учасник може передумати й відмовитися від приватизації;
- помилка чи переоцінка вартості активу переможцем аукціону.
Зрив аукціонів завдає репутаційної шкоди приватизації, затягує продаж державного майна та гальмує розвиток економіки, каже Мовчан.
Розвʼязання проблеми, за його словами, – у законопроєкті №6102-д. Документ підтримано профільним комітетом та зареєстровано в Раді. Він змінює розмір гарантійного внеску для повторних аукціонів. У разі ухвалення закону внесок становитиме 20% від середнього арифметичного фінальних ставок учасників попереднього аукціону, який було зірвано.
«Гарантійний внесок на повторному аукціоні зросте в рази, зривати аукціони стане невигідно», – каже Мовчан, який є одним з авторів законопроєкту. Це не допоможе повністю захистити аукціони від спланованих атак, але зменшить їхню кількість до мінімуму, додає він.
Цей законопроєкт поки що не входить у коло пріоритетних для парламенту. «Сподіваємося, що його буде ухвалено до кінця року», – каже Мовчан.
Крім того, на розгляді Кабінету Міністрів перебуває проєкт постанови, яка дозволить передавати право викупу учаснику торгів, який посів друге місце, йдеться у відповіді пресслужби Фонду держмайна на запит.
