Хто пропонує роботу: які вакансії є на ринку праці та чому в Україні високе безробіття
На другий рік повномасштабної війни на ринку праці України утворилась парадоксальна ситуація – все більше компаній скаржаться на дефіцит кадрів, хоча безробіття залишається на значно вищому рівні, ніж до війни. Як велика війна вплинула на ринок праці та кого шукає бізнес?
«Після спілкування з топовими бізнесменами можу сказати, що зараз три чверті робітників на українських підприємствах – це жінки, – сказав Forbes власник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа в інтервʼю на початку листопада. – Це тотальне явище, яке не залежить від регіону».
Проблеми на ринку робочої сили – один із ризиків для економічного відновлення й зростання України, додав Мазепа. Чи дійсно все настільки серйозно?
Forbes поспілкувався з бізнес-асоціаціями, низкою компаній із різних секторів економіки та проаналізував дані НБУ, який періодично досліджує ринок праці.
Висновок: проблеми з кадрами є, але не в усіх галузях і поки що не такі драматичні, як описує Мазепа. Більше того, Україна одночасно має і дефіцит робочої сили, і високе безробіття.
Як склався такий парадокс і чи зміниться щось у 2024 році?
Наскільки великим є дефіцит кадрів
Через війну з України виїхали понад 6 млн людей, близько половини з них – дорослі, свідчать результати дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС), опублікованого у вересні.
З весни цього року НБУ фіксує збільшення попиту на працівників підприємствами, але не в усіх регіонах та галузях. У жовтні 55% компаній, що брали участь у дослідженні Європейської бізнес асоціації (ЄБА), заявили, що вже відчувають дефіцит кадрів, ще 33% вказали, що стикаються з цим частково.
Коло професій, де є нестача кадрів, досить широке: від слюсарів та кухарів до інженерів, маркетологів, юристів та топменеджерів. НБУ також констатував, що найчастіше на відсутність кадрів скаржаться будівельні підприємства та компанії переробної промисловості.
Яких спеціалістів не вистачає бізнесу
Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст
Компанії-учасниці дослідження ЄБА вказали на дефіцит таких професій:
- менеджер середньої та вищої ланки (директор, керівник);
- спеціаліст вузького профілю;
- спеціаліст зі знанням англійської мови;
- маркетолог, ІТ-фахівець, HR, секретар, менеджер із продажу;
- юрист, аудитор, адвокат, фінансист, логіст, бізнес-аналітик;
- інженер, хімік, фармацевт, агроном, мікробіолог;
- слюсар, механік;
- виробничий персонал;
- робітники магазину: кухар, пекар, продавець риби;
- обслуговуючий персонал.
Читати більше Згорнути
Інший тренд – диспропорція між очікуваннями кандидатів і зарплатами, які може запропонувати бізнес. «Це одна з головних проблем ринку праці», – констатують у дослідженні ЄБА.
Як проблему з кадрами вирішує бізнес
Агенція комунікацій «Варто» зараз витрачає втричі більше часу на найм співробітників, ніж до початку повномасштабного вторгнення, розповідає її HR-менеджерка Єлизавета Ароян. Найгостріша проблема – з пошуком фахівців рівня middle, додає Ароян. Перевагу над конкурентами мають фірми, що можуть наймати та навчати «джуніорів», зазначає вона.
Війна загострила також проблему з кадрами інженерних спеціальностей, яка існувала й раніше, розповідає Сергій Лейвіков, директор компанії «Облтепло», яка займається сервісом промислових котелень та насосних станцій.
Частина спеціалістів виїхали за кордон, частина – пішли до лав ЗСУ, констатує Лейвіков. «Намагаємося поповнювати свій штат завдяки внутрішнім переселенцям», – додає він.
Схожий виклик постав і перед співвласницею компанії SheMax, яка виробляє пилососи для манікюрних салонів, Тетяною Шелест. За півтора року вона не змогла закрити потребу в інженерах-конструкторах, зварювальниках, збірниках, паяльниках та фінансистах за рахунок робочої сили в Ужгороді, де розташоване виробництво.
«Шукаємо працівників в інших регіонах, оплачуючи їм житло, та пропонуємо підвищену зарплату, – каже Шелест. – У зв’язку з мобілізацією змінили виробничі процеси, аби роботу могли виконувати жінки».
Особливі складнощі з висококваліфікованими кадрами відзначають і CEO компанії Task Force, що займається перекладами, Станіслав Горбачевський та операційний директор Netpeak Agencies Group Єгор Дем’янков.
Не вистачає менеджерів із продажів, фахівців із хорошим рівнем англійської та польської мови, а також проєктних менеджерів, перераховує Горбачевський. Пошук спеціалістів топланки може тривати пів року і більше, додає Дем’янков.
Чому тоді зростає безробіття
Попри брак кадрів у низці галузей, безробіття в Україні залишається на високому рівні. Якщо до війни він був близько 10%, то зараз – трохи менш ніж 20%.
Головна перешкода для кандидатів – відсутність роботи за фахом. Про це заявили 55,3% опитаних Центром Разумкова на замовлення ZN.ua. На другому місці недостатній розмір пропонованої зарплати, про який заявили 44,9%.
IT-сектор є яскравим представником галузей, де, навпаки, пропозиція переважає попит. Так, у вересні на майже 7000 IT-вакансій претендували понад 91 000 кандидатів, свідчать дані Djinni.
За даними work.ua, на початку жовтня було зафіксовано в абсолютному вимірі більше нових вакансій, аніж на аналогічну дату 2021-го в таких сферах: медицина, фармацевтика (на 14%), роздрібна торгівля (на 10%) та освіта (на 9%). Водночас значно скоротилася кількість вакансій у сфері ІТ (на 48%), культури (на 44%) та секретаріату (на 38%).
Ще одна диспропорція на ринку – регіональна. У прифронтових районах складніше знайти роботу через руйнування інфраструктури і виробничих потужностей, зазначають в НБУ. Особливо гостра проблема на сході – 43% серед тих, хто працював до 24 лютого, залишаються без роботи, свідчить вересневе опитування групи «Рейтинг». У середньому по країні це 25%.
Через війну, яка, за базовим сценарієм НБУ, триватиме увесь 2024 рік, до України наступного року повернуться лише 100 000 людей. Прогноз на 2025-й – 700 000, припускають у НБУ.
Повністю зупинити міграцію неможливо, тож Україна має прагнути, аби люди поверталися з новими знаннями, навичками, заробленими грошима, зазначає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім.Птухи НАН України Елла Лібанова.
