“>
Фото: Пресслужба RAU
Ідея ввести невеликий збір під час купівлі в магазинах, який би йшов у спеціальний страховий фонд на випадок втрат роздрібних мереж від російських обстрілів, обговорювалася на екстреній зустрічі 5 серпня прем’єр-міністра Сергія Корецького із бізнесом, який постраждав від наймасштабнішого ворожого удару по складах напередодні вночі.
Як повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" один із учасників зустрічі, йдеться про невеликий відсоток від кожної покупки в торговельних мережах.
"Окремий напрям – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів", – написав за результатами зустрічі Корецький у Телеграм.
Ідею створення подібного галузевого страхового фонду вже достатньо давно обговорюють мережі АЗС, атаки на які, особливо у прифронтових регіонах, ворог кратно посилив з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначали агентству, що це питання було у порядку денному зустрічей в Міністерстві економіки та довкілля, до цих дискусій вже залучені представники страхової галузі.
За словами співрозмовника агентства "Інтерфакс-Україна", відносно новою на зустрічі з прем’єром, який добре знає цю проблему ще за часів керівництва НАК "Нафтогаз України" та її дочірньою "Укрнафтою" була пропозиція залучити до цього фонду міжнародних партнерів, щоб вони пропорційно поповнювали його разом із українським бізнесом.
Як повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна", базова ідея розподілити рівномірно страхове навантаження на бізнес по країні була покладена в основу законопроєкту "Про систему страхування воєнних ризиків", який розробляв Нацбанк з Мінекономіки та який був внесений депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Втім, цей законопроєкт не пройшов профільний комітет, його головним опонентом виступили девелопери.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У), не пройшов, тому що він не потрібен. У нас страхування воєнних ризиків вже запущене", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та закликав бізнес активніше брати участь у новій державній програмі страхування воєнних ризиків.
Наразі державна підтримка працює за двома напрямами: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) з пільговими тарифами для прифронтових територій, а також компенсація вартості різниці страхової премії компаніям понад 1% при страхуванні воєнних ризиків. Однак великий бізнес раніше критикував ці програми за значне обмеження страхових виплат: у випадку ЕКА це до 200 млн грн на один об’єкт зі ставкою тарифу до 4,05% у випадку інвесткредитів та 8,05% прямих інвестицій, у випадку компенсацій страхової премії – до 30 млн грн із граничною сумою компенсації страхової премії в 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки останніх російських обстрілів балістичними ракетами по великих складах. Так, власник мережі магазинів Winetime "Аснова Холдинг" попередньо оцінив втрати запаси товарів після знищення балістичними ракетами основного складу продукції під Києвом в ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн.
"Ми зазнали дуже великих збитків – це мільярди гривень", – сказав співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін 5 серпня про наслідки зруйнованого вщент вночі розподільчого комплексу компанії.
Дискусію щодо ідеї зробити обов’язковим страхування воєнних ризиків для всіх бізнесів, субсидоване за кошти міжнародних партнерів, умовно на 50-70% запустив на своїй Facebook-сторінці 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думку, це частково вирішило б проблеми тих, хто в зоні досягнення балістики чи навіть КАБів, але має далі працювати там, та підрівняло географічно ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав в обговоренні член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв
"Це працююча міжнародна практика пулінгу ризиків, і працюємо над таким рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроект про страхування воєнних ризиків з приблизно відповідною логікою, але тоді не пройшло Комітет ВР через низку факторів, в тому числі баченні бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку", – прокоментував ексзаступник глави Мінекономіки Андрій Телюпа, який є членом наглядових рад державних ЕКА, Фонд розвитку підприємництва (ФРП, веде програму пільгових кредитів "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, веде програму іпотечних кредитів "єОселя").
На його думку, таку ідею треба наперед адвокатувати спільно з бізнесом.
Як основні контраргументи в ході обговорення висувалися думки про те, що таке обов’язкове страхування буде великим додатковим податком та субсидіюванням одного бізнесу за рахунок іншого; крім того, вказувалося на дуже високі поточні ставки страхування.
"Ну, тобто ще один нехилий податок на бізнес. От звідки в людини така ненависть до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"З останньої зустрічі Міністерства економіки з бізнесом на цю тему виглядало так, що проблема не тільки в грошах/субсидіях, а у великій концентрації ризиків. В Києві нічого не страхують навіть під шалені 10-12%… На тій же зустрічі казали, що відмови по страхуванню в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, яка є великим гравцем на українському ринку нерухомості, Олена Білан.
"І в прифронтових регіонах комерційного страхування немає взагалі, тому поки воєнні дії – лише умовне "квазі-страхування", як зробили зараз через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як повідомлялося, Росія вночі 5 серпня завдала найбільшого за війну балістичного удару по логістичних та розподільчих об’єктах під Києвом. Про знищення своїх об’єктів повідомили лідери у своїх секторах – маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торгівельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, продавці автохімії LIQUI MOLY, автомобільних запчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складів повідомили у соцмережах найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний гравець ринку морозива "Ласунка" та виробник шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Корецький після ворожого обстрілу 5 серпня повідомив, що уряд організує зустрічі з бізнесом для забезпечення безперервної роботи логістичних і торгових компаній. За його словами, Міністерство економіки та довкілля отримало відповідні доручення.
За її результатами він повідомив, що найближчим часом планується окрема нарада з керівництвом Національного банку України, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Також, зазначив Корецький, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору, а держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об’єктів.