
Зміни в логістиці ритейлу: як удари по складах впливають на ціни та асортимент
Російські атаки на складські та розподільчі центри змушують український ритейл кардинально переглядати свою логістичну модель. Йде тенденція від централізованих великих складів до створення мережі менших регіональних хабів. Цей процес впливає не лише на витрати бізнесу, але й потенційно може призвести до зростання цін та диференціації асортименту товарів у різних куточках України.
Перебудова логістичної архітектури
Поточна ситуація з обстрілами складських приміщень вимагає повної перебудови логістичної інфраструктури. Відхід від великих централізованих розподільчих центрів (РЦ) до більш розподіленої мережі регіональних хабів є ключовою тенденцією. Це не просто механічне переміщення запасів, а комплексна зміна підходів до управління ланцюгами поставок.
Перенесення складських потужностей, особливо з центральних та східних регіонів на захід України, не завжди означає автоматичне здорожчання товарів у постраждалих регіонах або їхнє здешевлення на заході. Логістичні витрати є лише одним із чинників собівартості продукції.
Для великих ритейлерів першочерговим питанням є механізм розподілу додаткових витрат між мережею, постачальниками та кінцевими споживачами. Існує кілька основних моделей:
- Поглинання витрат: ритейлер може взяти на себе додаткові витрати за рахунок власної маржі.
- Підвищення відпускної ціни: постачальник може збільшити ціну на свою продукцію.
- Перекладання на споживача: частина або повна сума додаткових витрат перекладається на кінцевого покупця.
Регіональні відмінності у вартості товарів
Війна може посилити вже існуючі регіональні відмінності у цінах на товари. Особливо вразливими до здорожчання перевезень є товари з низькою вартістю на одиницю об’єму. Вони займають значний простір у транспорті, а маржа з одиниці продукції є невеликою.
До таких категорій належать:
- Вода та напої
- Молочна продукція
- Свіжі овочі та фрукти
- Заморожені продукти
- Корми для тварин
- Паперова продукція
- Недорогі non-food товари
- Інші великогабаритні товари з низькою ціною за кілограм
Хоча збільшення відстані перевезення впливає на вартість, це не завжди призводить до пропорційного зростання кінцевої ціни. Вартість одного кілометра шляху розподіляється на велику кількість товару. Крім того, існують логістичні сервіси, які дозволяють оптимізувати витрати шляхом кооперації з іншими постачальниками.
Натомість для дорогих товарів, таких як електроніка, косметика, алкоголь чи преміальні вироби, додаткові десятки або сотні кілометрів матимуть незначний вплив на кінцеву ціну.
Прогнозоване зростання цін
Незважаючи на можливості оптимізації логістичних процесів, додаткові витрати неминуче вплинуть на вартість товарів. За оцінками експертів, для певних категорій реалістичним є зростання цін на рівні 5-8%. Важливо зазначити, що це не універсальний показник для всіх товарів.
Наприклад, якщо логістичні витрати становили 5% від кінцевої ціни, а ці витрати подвоїлися, це може додати близько 5% до вартості продукції. Однак, частину цього зростання можуть компенсувати сам ритейлер або постачальник за рахунок власної маржі.
Великі торговельні мережі мають кращі можливості для поглинання таких витрат, але це не означає, що вони будуть робити це постійно. Фінансова стійкість вимагає врахування всіх операційних витрат у довгостроковій перспективі.
Для національних мереж зручною є єдина цінова політика по всій країні, яка спрощує комунікацію, маркетингові активності та управління цінами. Однак, диференційований підхід до ціноутворення може виявитися більш вигідним з фінансової точки зору. Деякі мережі вже практикують різні ціни залежно від регіону або навіть окремих магазинів.
Регіональний асортимент
Зміни в логістиці впливають не лише на ціни, але й на доступність товарів. Спостерігається тенденція до зникнення окремих позицій з полиць залежно від регіону. Це створює простір для локальних виробників, які можуть забезпечувати магазини продукцією, ближчою до місця продажу.
Якщо доставка певного товару стає надто дорогою, а його оборотність низькою, бізнесу може бути економічно вигідніше припинити його постачання до певного регіону. Таким чином, концепція “єдиного асортименту по всій Україні” поступово поступається місцем “регіонально оптимізованому асортименту”.
Децентралізація логістичних моделей
Війна прискорює перехід до децентралізованої логістичної моделі. Великі централізовані склади стають більш вразливими. Хоча така модель може бути дорожчою через потребу у більшій кількості персоналу, обладнання та дублюванні інфраструктури, вона забезпечує вищу стійкість в умовах воєнного стану.
Централізована модель, незважаючи на свою оптимізованість у мирний час, несе значні ризики у разі успішних атак на ключові об’єкти інфраструктури.
Захід України як новий логістичний хаб
Перенесення складів на захід України не є панацеєю. Концентрація складських потужностей у цьому регіоні створює нові ризики та призводить до дефіциту складської нерухомості. Тому український ритейл рухатиметься не просто до концентрації на заході, а до формування розподіленої логістичної мережі по всій країні.
Кожен великий ритейлер прагнутиме мати кілька незалежних джерел постачання. Для покупців це означатиме зростання ролі локальних виробників, більшу готовність до заміни окремих товарних позицій та активніше використання онлайн-платформ. Різниця в цінах між регіонами може зростати, але її масштаб залежатиме від специфіки товару, логістичного плеча та розподілу додаткових витрат.
