На тлі політичних протистоянь, голова Смітсонівського інституту оголосив про свою відставку. Це рішення, хоч і зумовлене особистими причинами та тривалим терміном служіння, також відбувається після майже дворічної кампанії тиску з боку президента. Цей матеріал розглядає контекст та потенційні наслідки цієї події для однієї з найшанованіших культурних установ країни.
Відставка голови Смітсонівського інституту
Лонні Ґ. Банч III, Секретар Смітсонівського інституту, оголосив про свій намір залишити посаду наприкінці 2026 року. Його рішення вказує на завершення більш ніж семирічної служби. Хоча Банч досяг 73-річного віку і перевершив термін служби своїх двох попередників, не можна ігнорувати вплив тривалого тиску з боку президента, який послідовно критикував діяльність інституції.
Президент виступав проти того, що його адміністрація називала “неправильною, деструктивною або антиамериканською ідеологією” в Смітсонівському інституті. Сам Банч зазначив, що прагне “прокидатися вранці і не дивитися на свій мобільний телефон”, що опосередковано вказує на стрес, пов’язаний з постійною увагою та критикою.
Президентський тиск на Смітсонівський інститут
З весни минулого року президент активно критикує Смітсонівський інститут, стверджуючи, що установа поширює “оповіді, які зображують американські та західні цінності як невід’ємно шкідливі та гнітючі”. Ця критика супроводжувалася погрозами щодо фінансування, відставкою директора Національної портретної галереї та спробами втрутитися в експозиції. Хоча структура Смітсонівського інституту обмежувала можливості президента вносити кардинальні зміни, призначення нового керівника може надати йому значно більше контролю.
Більше того, адміністрація президента висловлювала зацікавленість у створенні нової виставки в Портретній галереї, присвяченої самому президенту.
Потенційні наслідки та майбутнє
Офіційно, президент не бере участі у виборі наступника Банча. Цим процесом займатиметься Рада опікунів Смітсонівського інституту. Однак, до складу цієї ради входять віце-президент та кілька членів Конгресу від Республіканської партії, що свідчить про значний вплив президента на цей процес.
Очікується, що президент прагнутиме призначити на цю посаду лояльну йому особу. Це ставить під сумнів майбутнє інституції, адже, як зазначив мистецтвознавчий критик, її подальша доля може залежати від здатності інших членів ради, зокрема канцлера — головного судді Верховного суду Джона Робертса — протистояти цьому тиску.
Важливі аспекти
- Політичний тиск: Послідовні атаки президента на Смітсонівський інститут.
- Фінансування: Загрози щодо фінансування як інструмент впливу.
- Кадрові зміни: Відставка чинного голови та потенційне призначення лояліста.
- Структура управління: Роль Ради опікунів та її склад.
- Культурний вплив: Потенційна зміна ідеологічного спрямування експозицій.
За даними порталу: www.vox.com