Нікель, кобальт, мідь – у попиті. Вони потрібні для вироблення електробатарей. Елементи хочуть добувати з морського дна. Які переваги і недоліки для екології та бізнесу?
Перехід на «зелену» енергію вимагає великої кількості металів, які використовуються у виробництві батарей для електромобілів, вітрових турбін та сонячних панелей. Наразі їх видобування іноді нівелює користь, яку приносять продукти, які з них виробляються. The Economist придивися до розробки морського дна у пошуках важливих корисних копалин. Forbes резюмує матеріал.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipo-M та загалом майже два десятки текстів.
Британія, Франція, Норвегія та інші країни планують заборонити продаж нових автівок на двигунах внутрішнього згорання впродовж наступного десятиліття. Продаж електромобілів стрімко росте. Вітрові й сонячні електростанції заміняють станції на викопному паливі. Впродовж наступних пʼяти років світ виробить більше відновлюваної енергії, ніж за останні 20 років, вважають експерти Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Все це означає, що попит на мінерали, які використовуються у виробництві батарей та обладнання для «зелених» електростанцій, тільки ростиме. Особливо на нікель. Цей хімічний елемент використовують у катодах для надпотужних батарей, щоб збільшити їхню електричну місткість і зменшити вагу.
За підрахунками МЕА, для досягнення цілей декарбонізації потрібно виробляти 48 млн т цього металу щороку до 2040-го, що у 19 разів більше, ніж виробляється зараз. Тобто між 2023-м і 2040-м людям потрібно видобути приблизно 300–400 млн т нікелю.
За останні п’ять років більшу частину зростання попиту на нікель задовольнила Індонезія, правда коштом знищення тропічних лісів. У 2017-му країна видобувала лише 17% світового нікелю, сьогодні ж частка виросла до 54%, або 1,6 млн тонн на рік, за даними дослідницької фірми CRU. І це ще не межа. CRU вважає, що до 2027-го Індонезія може виробляти до 85% світового нікелю.
Через значну шкоду для природи дехто почав шукати альтернативи такого видобутку цього металу. Одну знайшли на дні Тихого океану у так званій зоні Кларіон-Кліппертон (ЗКК, див. мапу).