До Ужгорода все частіше їдуть українці, оскільки через війну це місто вважається одним з найбезпечніших в Україні.
Ужгород / © ТСН.ua
В Ужгороді немає комендантської години, а Карпатські гори захищають не лише від антициклонів, а й від російських ракет.
То чи є шанс, що маленька область на кордоні 4 країн Європи зможе виростити в себе новий український мегаполіс — досліджувала кореспондентка «ТСН.Тижня» Ірина Коваленко.
Найбезпечніший регіон України
Ужгород — найзахідніший обласний центр країни, центр Закарпаття. Це квітучі сакури й навіть пальми, п’янка липова алея, хрумка випічка та кава.
Тут за рогом — буквально вже Європа. Тут видно, як літаки розсікають небо білими смугами. Краєвид з минулого життя.
Межа Ужгорода проходить по кордону зі Словаччиною. Звідси до Відня, Праги чи Варшави їхати ближче, ніж до Києва, а сама Закарпатська область межує з чотирма країнами ЄС: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.
З повномасштабним вторгненням Закарпаття стало найбезпечнішим регіоном країни. Тут найменша кількість «прильотів» за весь час. Відсутність комендантської години. Все в купі, здається, зіграло на руку для розвитку Ужгорода.
Однак не лише відпочити та виспатися. Сюди переїздять, перевозять бізнес, відправляють дітей до місцевих шкіл і садочків.
Населення Ужгорода зросло з офіційних 115 тисяч у січні 2022 року до 160 тисяч зараз. Утім, реальні цифри більші, кажуть фахівці. Серед переміщених осіб офіційно зареєстровано 29 тисяч. Релокованих підприємств — понад 200.
Релокований бізнес
Одне з релокованих виробництв із Дніпра до Ужгорода бізнеследі Тетяна Шелест перенесла наприкінці 2022 року.
«По карті України обирали найбезпечніше місце. Тому вирішили обрати місто Ужгород. Воно на кордоні, і в якомусь випадку якщо щось трапилося, я б могла дуже швидко з дітьми поїхати за кордон», — каже підприємиця.
Окрім безпеки, зручно для бізнесу, адже компанія експортує продукцію до понад 40 країн Європи. Тут виробляють техніку для салонів краси, зокрема манікюру. Релокували не лише виробництво, а й співробітників з Дніпра.
«На сьогоднішній день у штаті 41 людина, з них десь 10 релокованих разом з нами. Є люди, які релоковані з інших регіонів. Є і місцеві люди тут у компанії», — каже Тетяна Шелест.
Утім, до Дніпра родина Тетяни не повернеться: «У Дніпро після закінчення війни ми не повернемося. Ми тут будуємо своє життя, побудували виробництво, будуємо друге, вже син наш ходить в ужгородську школу, ми вже отримали ужгородську прописку».
Релоковані підприємства — це податки до місцевого й державного бюджетів. За січень–вересень цього року на Закарпатті переказали 12 мільярдів 300 мільйонів гривень з податку на доходи фізосіб до зведеного бюджету. Порівняно з довоєнним роком плюс 5 мільярдів — практично зростання на 100 відсотків, і це ще не враховані 3 місяці.
Забудова Ужгорода
Ужгород тепер лідер серед темпів будівництва — як у кількості, так і в ціні. Тут найвищі ціни як на оренду, так і на купівлю квадратних метрів. Проте жителям міста це не подобається через проблеми з комунікаціями, переповнені школи й садочки та затори на дорогах.
Міський голова Ужгорода змусити забудовників зводити не лише приватні садочки та школи не може, мовляв, і потреби такої немає.
«І фактично у нас тенденція до зменшення кількості дітей у школах незважаючи на те, що приїхала така кількість громадян», — каже Богдан Андріїв.
Мер наводить статистику, за якою в січні 2022 року дитсадки відвідувало 4200 дітей, а зараз — на 200 менше.
Утім, колишній головний архітектор Ужгорода вважає, що місто буквально не знає, куди несеться. Новий генеральний план лише на розгляді, але він заснований на прогнозах 2018 року.
«Скільки потрібно на таке населення садочків, шкіл, транспортне навантаження, інженерна інфраструктура, електроенергія, вода, каналізація тощо», — каже Богдан Сарваш.
Нинішнє активне будівництво послуговується детальними планами окремих територій, ділянками в кілька гектарів, тобто це як окремі острови, ніяк не пов’язані з містом.
Ціни в Ужгороді
«А що в Ужгороді з цінами на продукти? На центральному ринку Ужгорода — „Зеленому“ — відчула себе, як на столичному. Тут так само не хочуть говорити на камеру, і такі самі ціни», — каже кореспондентка ТСН.
У м’ясному відділі пан Володимир був охочіший до розмови. Він каже, тут теж ціни виросли, як і по всій країні. Зазначає, що покупців небагато.
Як ростуть ціни на Закарпатті, вимірюють замість індексу борщу індексом бограча. За даними Карпатського центру полінгових досліджень, найбільше в ціні зросло м’ясо — на 32%. Щоправда, незрозуміло, яке саме. В бограч можуть класти до 5 видів різного м’яса. Далі — перець зріс на 10%, на 8% — неочікувано — вода 5 л. І по 7% зростання розділили картопля, помідори та спеція паприка.
Тож бограч на родину з п’яти людей у жовтні коштував 684 гривні.
Чи відчуває Ужгород війну
Попри відсутність комендантської години, віддаленість і мінімальну кількість «прильотів» не можна сказати, що Ужгород і загалом Закарпаття не відчувають війну. Тут так само ревуть сирени, просто рідше. Так само приносять квіти і прибирають на могилах героїв їхні родичі та близькі.
«У душі кожного вона є, хто якось причетний до того. У когось чи родичі, чи знайомі на „нулі“, і постраждали, поранені, мають наслідки», — каже місцевий.
А щодо відсутності комендантської години Віктор каже, що тут активного нічного життя практично немає. Працюють переважно цілодобові продуктові магазини.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ЦІНИ і РІВЕНЬ ЖИТТЯ вже як у КИЄВІ! ВІЙНА ЗМІНИЛА УЖГОРОД до НЕВПІЗНАВАНОСТІ!