Високі стелі у сталінках: для кого їх робили та в чому їхня особливість

Архітектори створювали сталінки так, щоб поєднати красу, практичність і престиж.

В Україні будинки сталінської доби давно стали впізнаваним архітектурним явищем. Масивні фасади, ретельно продумане планування та високі стелі — одні з головних ознак цих будівель. Висота стель іноді перевищувала чотири метри, і це було не просто дизайнерським рішенням.

Про це пише Новини.LIVE.

Як зазначають експерти, у 1930–1950-х роках житло з високими стелями призначалося для привілейованих верств населення. «Такі квартири підкреслювали статус мешканця і демонстрували його належність до елітної групи», — пояснює архітектор Олексій Саушкин.

Крім соціального значення, високі стелі мали й практичну функцію:

• візуально розширювали простір, створюючи відчуття палацової величі;

• дозволяли облаштовувати великі вікна, щоб кімнати наповнювалися природним світлом;

• покращували температурний режим у літню спеку та робили житло комфортнішим узимку;

• сприяли природній вентиляції приміщень, особливо там, де використовували грубки або димарі;

• давали змогу встановлювати люстри та ліпнину, не перевантажуючи інтер’єр.

Саме через ці характеристики сталінки обирали чиновники, військові та діячі культури. Високі стелі поєднували естетику, статус і технічну продуманість, що робить такі будівлі цінними й сьогодні.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Україні активізувався ринок нерухомості: купівля квартир у Києві, Дніпрі та Ужгороді стає дедалі дорожчою.