Підрив Каховської ГЕС зруйнував систему зрошення Херсонщини. Як постраждали «Нібулон», «Чумак» та сотні фермерів
Підрив Каховської ГЕС зруйнував систему зрошення Херсонської області, яка покривала близько 500 000 га. Відновлення системи можливе тільки після відбудови ГЕС. Наразі більше постраждали сільгоспземлі, розташовані на лівому березі Дніпра (тимчасово окуповані). Які компанії зазнають найбільших збитків і скільки років піде на відновлення агробізнесу
У Forbes Ukraine також є twitter. Якщо вам зручно читати нас там — підписуйтесь за цим посиланням.
«Через підрив Каховської ГЕС зрошення в Херсонській області буде повністю зруйноване», – каже фермер, голова Херсонської асоціації фермерів та приватних землевласників Олександр Гордієнко. Коли Forbes додзвонився до Гордієнка, він прибирав міни зі свого поля. «Вже з 1000 га прибрав понад 3000 протитанкових мін, – каже без натяку на паніку через прорив дамби фермер. – А тепер ще без зрошення буде дуже складно працювати».
Пʼять років на відновлення
Сьогодні, 6 червня, ймовірно, російські окупанти зруйнували греблю Каховської ГЕС, підірвавши зсередини 11 з 28 прольотів греблі. В «Укргідроенерго» Forbes розповіли, що орієнтовна ширина прориву – понад 170 м, а час, за який буде повністю спущене Каховське водосховище, становить чотири доби.
«Короткострокові наслідки значно більше переоцінені, ніж довгострокові», – ще спокійніше розповідає власник херсонського фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко. За його словами, підняття рівня води буде йти ще приблизно три-чотири дні, потім буде спад і ще приблизно тиждень піде на те, щоб підтоплення просохли. Найгірше, на його думку, буде тим населеним пунктам, які розташовані вище дамби, адже вода відійде, і невідомо, чи будуть вони достатньо забезпечені водою.
«Довгострокові наслідки – це знищення найбільшої зрошувальної системи, яка могла поливати близько 500 000 га», – каже Рибалко. Відновити цю систему буде можливо тільки після відбудови Каховської ГЕС, додає він.
«Тобто відновити сільське господарство регіону можна буде мінімум через пʼять років», – малює песимістичний прогноз Рибалко. Під загрозою постачання води системи зрошення полів Херсонської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Більшість яких наразі тимчасово окуповані.
Фермерство у південних областях перетвориться на виживання, додає Гордієнко. «Ми перейдемо на формат землеробства «парування», – каже він. Це означає, що фермер зможе сіяти на 50% поля, поки інші 50% будуть протягом року стояти «під паром» і накопичувати вологу.
Аграрії драматизують, вважає віцепрезидент Київської школи економіки Олег Нівʼєвський. В Україні було до 0,5 млн га під реальним поливом тому через підрив без зрошення залишились близько 200 000 га на окупованих територіях, зазначає Нівʼєвський. «Втрати для аграрного сектору після року війни не виглядають значними, — каже він. — Більші проблеми — це екологія та людські долі».
Джерело: нардеп Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі
Херсонська область має посівні площі близько 1,4 млн га. Основна концентрація – на лівому березі, розповідає Сергій Іващенко, в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації (УЗА). «Лівий берег нижчий, і лівобережжя постраждає більше, ніж правобережжя, – каже він. – Звісно, не знімаючи наслідків і з правого берега, де теж буде часткове підтоплення».
Наслідки для аграрної галузі наразі важко визначити, але на Херсонщині у рекордному сезоні 2021–2022 років виростили близько 4,5 млн т зернових і олійних культур. «Ця область також була лідером з виробництва ягідних, фруктових і овочевих культур, – каже Іващенко. – Цьогоріч ми навряд чи могли очікувати великий врожай, але очевидно, що він буде погіршений у звʼязку з цими подіями».
«Нібулон», «Чумак», Тігіпко: хто з великих гравців постраждав
В УЗА також очікують, що підрив Каховської ГЕС спричинить проблеми з інфраструктурою, на Дніпрі були збудовані елеватори і портові термінали. «Очевидно, теж буде все підтоплене. Наслідки ми зможемо оцінити пізніше», – каже Іващенко. В соцмережах вже поширюється відео підтоплених елеваторів великого агрохолдингу «Нібулон». Крім елеваторів, у «Нібулона» може постраждати судноплавство по Дніпру, каже Рибалко. «Через зміну рівня води оголяться пороги, і баржі не зможуть проходити вище Каховки, поки не відновиться робота ГЕС», – пояснює він. З 2022 року «Нібулон» не працював на філії «Козацька», яку сьогодні затопило, також окупованими є «Голопристанська» та «Кам’янець-Дніпровська» філії, розповіли у пресслужбі компанії. Логістичні канали «Нібулону», з огляду на вже наявне блокування річкового судноплавства та флоту, також не зазнали безпосереднього впливу від підриву ГЕС, а виробничі потужності та земельний банк не були затопленні, додали в пресслужбі. «осягнути всі наслідки цієї події для нашого бізнесу ми сьогодні не в змозі, — говориться в повідомленні пресслужби опублікованій на сайті компанії. — Бачимо вплив на вартість пшениці: +3%, і це тільки початок».
Крім «Нібулона», постраждати можуть такі великі виробники томатів, як «Чумак» (мав завод у Каховці) та «Інагро» (у 2020-му компанія посіла дев’яте місце в рейтингу найбільших переробників томатів у світі). У Каховці є потужності переробників олійних культур Cargill та «Каховка Протеїн Агро». Інші виробники не такі великі, але землі в більшості сконцентровані на лівобережній частині Херсонщини. Наприклад, «ТАС Агро» (3600 га), «Агро-Співдружність» та «Співдружність-Південь» (обробляють 20 000 га), «Фрідом Фарм» (18 000 га), «Долинське» (10 000 га) та інші.
Глобальні ринки вже відреагували на підрив – пшениця пішла вгору на 3%, повідомляє Центр економічної стратегії. Але, на думку аналітиків центру, судити про наслідки для глобальної продовольчої безпеки рано: в Україні лише 20% зернових і зернобобових вирощувалося на території областей, що зазнають впливу.
«Всі найгірші наслідки сьогоднішнього вибуху попереду», – впевнений Рибалко.
Коментар «Нібулон» додано після публікації тексту.
