Навіщо «Метінвесту» ще один металургійний завод в Європі
Уряд Угорщини не дав «Метінвесту» купити метзавод Dunaferr. Проте металургійна імперія Ахметова не полишає надії придбати завод в одній із сусідніх країн. Навіщо це «Метінвесту» та чому час грає проти компанії
Головні матеріали Forbes Ukraine у розсилці від digital шеф-редактора Віктора Кіщака. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
В середині липня уряд Угорщини провів тендер на придбання одного з найбільших заводів країни – метзаводу Dunaferr. У торгах взяли участь дві компанії: зареєстрована на Маврикії компанія Vulcan Steel і британська Liberty Steel. Перемогла остання з пропозицією €55 млн.
Ще три компанії включно з українським «Метінвестом», основним власником якого є Рінат Ахметов, були виключені з торгів з різних причин. Пізніше пресслужба «Метінвесту» повідомила, що від самого початку тендер з продажу Dunaferr не відповідав критеріям прозорості, проводився в дуже стислі терміни та запамʼятався обмеженістю інформації для учасників.
Останні роки Dunaferr, який належав україно-російській групі ІСД, періодично простоював через нестачу коштів. У січні 2023-го уряд Угорщини ввів на заводі тимчасову адміністрацію, а пізніше передав його в тимчасове управління Liberty Steel.
У «Метінвесті» припускають, що тендер був розроблений під передачі заводу за заниженою ціною саме Liberty Steel. «Антимонопольним органам ЄС варто звернути увагу на дії уряду Угорщини», – йдеться в заяві Метінвесту.
Навіщо «Метінвесту» ще один металургійний завод
«Метінвест» був готовий заплатити за Dunaferr €200 млн, йдеться в заяві компанії. Чи не переплатила б українська група, враховуючи те, що завод продали за €55 млн?
Dunaferr, який може виробляти 1,2 млн т сталі, розвʼязував дві проблеми «Метінвесту». За словами керівника консалтингової фірми MCI Олександра Сірика, це:
- Завантаження власних гірничо-збагачувальних комбінатів в Кривому Розі. «Метінвест» міг би постачати на цей завод до 2 млн т руди.
- Постачання власних слябів на перекатні заводи «Метінвесту» в Італії та Англії. Зараз ці заводи купують близько 1 млн т слябів у зовнішніх виробників. Dunaferr міг би частково покрити ці потреби.
Включення Dunaferr у виробничий ланцюг «Метінвесту», за розрахунками Сірика, могло збільшити річний дохід компанії приблизно на $200 млн. У 2022-му «Метінвест» отримав $2 млрд збитків проти $4,7 млрд прибутку у 2021-му. Виручка скоротилась у 2,2 раза, до $8,3 млрд. Компанія закінчила рік із $349 млн на рахунках.
Результати «Метінвесту» у 2022 році непогані, враховуючи втрату двох найбільших активів (ММК ім. Ілліча та «Азовсталь»), періодичні зупинки виробництва, а також блокаду портів – основного експортного маршруту компанії, каже старший аналітик Dragon Capital Денис Саква. «При цьому друге півріччя для компанії було значно гіршим – EBIDTA впала в п’ять разів, до $300 млн», – додає він.
Через блокаду українських портів «Метінвест» змушений експортувати свою руду залізницею Фото Getty Images
Які у «Метінвесту» альтернативи
У 2022-му «Метінвест» скоротив видобуток руди на 66%, до 10,7 млн т. Компанія втратила основних споживачів своєї руди – ММК ім. Ілліча та «Азовсталь», а також більшість зовнішніх ринків збуту через блокаду Росією українських портів.
Через блокаду «Метінвест» змушений експортувати свою руду залізницею через західні кордони. Враховуючи те, що світова ціна на руду зараз становить близько $100/т, економічна доцільність експорту, за словами Сакви, обмежується країнами Східної Європи. Щоб збільшити відпуск руди і гарантувати стабільність поставок, «Метінвест» прагне придбати завод в одній із сусідніх країн.
Уряд Угорщини не дав «Метінвесту» купити метзавод Dunaferr. Проте металургійна імперія Ахметова не полишає надії придбати завод в одній із сусідніх країн Фото dunaferr.hu
Угорський Dunaferr – це не найкращий варіант для «Метінвесту», каже Сірик. «Короткостроково цей завод приніс би користь для групи, але надалі він потребуватиме великих інвестицій», – додає він. На заводі працює тільки одна з двох печей. Запуск другої потребуватиме ремонту, вартість якого Сірик оцінює у $80–300 млн. «Багатомільйонні інвестиції треба буде вкласти і в екологічну модернізацію, щоб завод міг працювати, враховуючи жорсткі вимоги ЄС», – каже він.
Найбільше потребам «Метінвесту», за словами Сірика, підходить словацький завод US Steel Kosice, який знаходиться поруч із кордоном України. Він виробляє понад 4 млн т сталі. Ще одна перевага – до заводу з України веде ширококолійка, тобто «Метінвесту» не доведеться перевантажувати руду на вузькоколійку, яка розповсюджена в ЄС.
Американська компанія US Steel вже декілька років хоче вийти з цього активу, оскільки інтереси компанії зосереджені в США, каже Сірик.
Ще один привабливий варіант – завод Liberty Steel в румунському місті Галац, що за 15 км від кордону з Україною. Цей завод може виробляти 3 млн т сталі на рік і має поруч порт.
У Liberty Steel зараз багато проблем: Управління боротьби з серйозним шахрайством Великої Британії веде розслідування проти власника компанії Санджива Гупти, а бельгійські активи компанії збанкрутували. «Не виключено, що «Метінвест» може придбати завод Liberty Steel в Галаці, – каже Сірик. – Це може вирішить одночасно і проблеми української компанії, і частину фінансових проблем британської».
Час не на боці «Метінвесту». У 2025 році група має погасити $300 млн боргу, у 2026-му – понад $500 млн. «Вони мають півтора року на придбання активів. Далі – великі виплати за боргами», – каже Саква.
