Фото до статті
Майже повне припинення експорту російського палива після кампанії атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи (НПЗ) спричиняє масове скорочення постачань на середземноморський ринок дизельного пального, де покупці тепер змушені конкурувати за альтернативні постачання з США й Індії.
Світові ринки дизпального перебували під серйозним тиском протягом більшої частини 2026 року через втрату постачань нафти з Близького Сходу внаслідок закриття у березні Ормузької протоки. Тепер заборона росії на експорт дизельного пального ще більше погіршує ситуацію, особливо для групи країн, які останніми роками отримували вигоду від знижок на російське паливо.
Дані відстеження руху суден Vortexa, зібрані OPIS, показують, що Туреччина, Марокко та інші країни Середземноморського регіону донедавна купували понад 500 тис. барелів дизельного пального на день (б/д) у росії — другого за величиною експортера у світі, — користуючись тим, що російська нафта та продукти її перероблення заборонені в ЄС через вторгнення в Україну.
Однак українські атаки на НПЗ змусили росію запровадити повну заборону на експорт дизельного пального, щоб забезпечити постачання для внутрішніх споживачів під час сезону збору врожаю. Заборона набула чинності 8 липня і діє до 1 вересня.
У Середземномор'ї втрата постачань з росії призвела до зростання цін на дизельне пальне до середнього рівня $1 268/т на умовах CIF Med з моменту оголошення Кремлем заборони на експорт, згідно з даними OPIS щодо цін. Більше того, котирування палива у Середземномор’ї на умовах CIF на $14 за тонну вище від еквівалентного котирування у Північно-Західній Європі, тоді як на початку року різниця становила лише $3 за тонну.
У румунському порту «Констанца» в Чорному морі дизельні баржі в середині серпня торгувалися з преміями майже $100/т до котирувань CIF Med, порівняно з приблизно $40/т на початку липня, повідомляють джерела OPIS.
Це зростання відображає той факт, що Туреччина й інші країни Середземномор'я тепер повинні залучати постачання дизельного пального за ринковою ціною, щоб задовольнити внутрішній попит. «У Середземномор'ї панує метушня», — прокоментував один трейдер.
Мік Штраутманн з Vortexa підтвердив, що спостерігається різке зростання вантажів дизельного пального з узбережжя Мексиканської затоки США й Індії, що прямують до Середземномор'я, зокрема до Туреччини.
«Станом на середину серпня США постачили найбільший обсяг дизельного пального до Середземномор'я за дев'ять років», — сказав Штраутманн виданню OPIS, додавши, що імпорт з Індії перебуває на найвищому рівні щонайменше за десять років.
Джерела на ринку зазначили, що це дорого обходиться турецьким компаніям, оскільки необхідність купувати дорожчі вантажі з USGC та Індії, щоб уникнути дефіциту, ставить дистриб'юторів палива у скрутне фінансове становище.
Більше того, ця перестановка потоків змінила чистий торговельний баланс дизпального між Туреччиною і ЄС, перетворивши Анкару на чистого імпортера після років купівлі в росії та експорту до країн ЄС.
Дані Vortexa показують, що чистий експорт Туреччини до портів ЄС знизився з 87 тис. б/д 2025 року до 32 тис. б/д у першій половині 2026 року, оскільки Брюссель у січні заборонив імпорт продуктів перероблення, виготовлених з російської сирої нафти.
Потім торговельні потоки змінилися в липні й серпні, оскільки турецькі компанії виявилися без російського дизпального. За останні два місяці Туреччина імпортувала 234 тис. тонн ДП з НПЗ Sarroch компанії Vitol в Італії й 86 тис. тонн з НПЗ Aspropyrgos компанії Hellenic Petroleum у Греції, а також менші обсяги з Елефсіса (Греція), Санта-Панагії (Італія) та Уельви (Іспанія).
І турецькі споживачі відчувають наслідки цього переходу на дорогих постачальників, оскільки ціни на дизпальне на заправках у серпні зросли вище від 80 турецьких лір ($1,66/л) з 54 лір/л на початку року, згідно з даними дистриб'ютора палива Petrol Ofisi. Це спонукало уряд тимчасово скасувати спеціальний податок на споживання дизпального.
У будь-якому разі, високі ціни вже почали обмежувати споживання, а попит на ДП в Туреччині знизився у ІІ кварталі на 6%.
«Я думаю, що споживання дизпального на рівні 30-40 тис. б/д швидко реагує на коливання цін. Цього можна досягти шляхом зниження швидкості, більш економічного водіння або використання меншої кількості палива», — написав турецький енергетичний аналітик Баріс Санлі у нещодавньому звіті про ринок.
З іншого боку, вітчизняні виробники дизельного пального отримують непогані прибутки. Tupras, найбільший НПЗ у Туреччині, заявив, що його прибуток зріс більш ніж у чотири рази за перше півріччя, а чиста маржа перероблення підскочила до $21,4 за барель у ІІ кварталі порівняно з $5,3 за барель за аналогічний період 2025 року.
Як раніше повідомляв enkorr, росія має намір продовжити заборону на експорт дизельного пального до кінця вересня на тлі напруженої ситуації на внутрішньому ринку й простою низки НПЗ після атак українських дронів. Це означає, що наступного місяця ситуація в Середземномор’ї залишатиметься напруженою.
Друкувати Попередня Наступна
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти
Важливі новини
Після атаки пермський НПЗ втратив понад 80% потужностей
УГВ впровадило сучасну систему енергоменеджменту
З 2027 року 20% запасів ДП зберігатимуть під землею — постанова
Головні новини
