Закупівля макаронів на початку війни. Чому НАБУ хоче посадити за грати чиновників
Ексзаступника міністра Мінекономіки та заступника голови МінАПК підозрюють у зловживанні під час закупівель макаронних виробів. Нібито у перші два місяці повномасштабного вторгнення вони змусили купити товари по завищених цінах. Чиновники переконують, що ніякої корупції не могло бути — їх міністерства не займались закупівлями. Що потрібно знати про чергову справу НАБУ проти чиновників.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) вручили підозри першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства Тарасу Висоцькому та ексзаступнику міністра економіки Олександру Грибану. Чоловіків підозрюють у зловживанні на суму 62,5 млн грн при закупівлі АТ «Укрзалізниця» макаронних виробів для забезпечення потреб держави у період воєнного стану у березні-квітні 2022 року. Розслідування тривало з травня 2022 року.
25 серпня Вищий антикорупційний суд обирав запобіжний захід Висоцькому. Прокурор вважає, що мірою за зазначені злочини може бути 6 років позбавлення волі. В якості запобіжного заходу прокурор просив розглянути утримання під вартою строком на 2 місяці або внесення застави у майже 5 млн грн. Суд перенесли на 29 серпня на 9:00.
28 серпня має бути аналогічне засідання щодо Грибана. «Я був присутній на всіх допитах і максимально сприяв слідству», — каже Грибан. Він готовий до майбутнього засідання і відпрацював з адвокатами правову позицію. «Впевнений в обʼєктивності рішення ВАКС. Тож не маю ніяких підстав для хвилювання», — додає Грибан.
Наприкінці червня 2023 року Грибана звільнився з посади за власним бажанням. Головною причиною цього рішення могла стало розслідування НАБУ та САП, кажуть співрозмовники Forbes у Кабміні та ВР на правах анонімності, бо вони не мають повноважень коментувати кадрові рішення. Грибан спростував ці чутки. «Жодним чином не пов’язано, — каже він. — Підозра була для мене неочікуваною».
Передісторія
Уряд 2 березня 2022 року виділив «Укрзалізниці» 18 млрд грн і вповноважив компанію створювати стратегічний запас харчових продуктів по всій Україні. Військові адміністрації та центральні органи виконавчої влади виступали замовниками. Вони формували списки необхідної продукції та обирали постачальників.
МінАПК та Мінекономіки затверджували і погоджували перелік продукції, постачальників, обсяг та ціни на продукцію, яку подали ОВА. «Укрзалізниця» сплачувала рахунки та доставляла продукцію.
У чому підозрюють Висоцького та Грибана
В сухому залишку, чиновників підозрюють у тому, вони нібито:
- шукали постачальників продукції і радили ОВА замовляти саме у них
- погодили постачальників які є посередниками
- закупали продукцію в Польщі та Туреччині
- погоджували закупівлю продуктів по завищених цінах
Висоцький — нібито маніпулював цінами, а Грибан — нібито приховував дані про наявність більш вигідних пропозицій від інших учасників ринку та лобіював певного виробника, вважають прокурори. «Аналізом пропозицій я не займався і не був їх єдиним джерелом, — зазначив Грибан у відповіді Forbes. — Оголошення про можливість поставки було публічним і ніщо не заважало будь-яким постачальникам, чи виробникам звертатись напряму до ОВА».
Олександр Грибан
Сторона звинувачення впевнена, що були доступні українські виробники у яких можна було замовляти продукцію. Вони опитали директорів компаній «Віліс», «Київську макаронну фабрику», «Ярка», «Агро-Юг-Сервіс». Слідчі наполягають, що всі ці компанії могли виготовити продукцію для держзамовлення.
У березні 2022 року робота багатьох підприємств була заблокована, чи через окупацію та обстріли, чи через проблеми з логістикою, зазначила сторона захисту Висоцького під час відкритого судового засідання. «Слідством не враховується неготовність окремих продавців продавати за нижчими цінами, здійснити доставку у встановлені 2 дні», — зазначається у пресрелізі МінАПК. Всі продавці вимагали 100% передоплати, коли передбачались 30% авансу і доплати після фактичної поставки, а також не всі продавці готові були сплачувати транспортування, йдеться у пресрелізі МінАПК.
Попри терміновість закупівлі продукцію поставили лише через три місяці, каже співрозмовник у правоохоронних органах на правах анонімності.
«Зараз можна і верблюда притягнути до відповідальності за події березня 2022 року, — каже директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. — У той час були проблеми з борошном (сировина для макаронів — ред), машинами і ціни коливались».
Слідчі вважають, що Висоцький знайшов компанію «Олімп», а Грибан — «ВінсайдЛайт», вступили з ними в зговір та запропонували десяти ОВА замовити у цих компаній продукцію. Прокурор зазначив, що шість ОВА відмовились. Серед них була Харківська ОВА, яка аргументувала відмову тим, що зазначені компанії не є виробниками продукції.
«Нам проднабори закуповувала Полтавська ОДА, а ми передавали до районних держадміністрацій та громад», — розповів Дмитро Живицький, екс-голова Сумської ОДА. До проднаборів входили тушонка, макарони, олія, мука та інше. Живицький пригадує, що частково повертали тушонку через погану якість і вага борошна була «на око».
«Представники Мінекономіки лише формували орієнтовний невичерпний перелік потенційних постачальників, — запевняє Грибан. — Така інформація передавалась ОВА, які і приймали остаточне рішення про обрання постачальника». Мінекономіки не було ні розпорядником коштів, ні стороною жодних договорів, пізніше написав Грибан у своєму Facebook.
Що відомо про постачальників
Компанія «Олімп» заснована у 1998 році та є частиною міжнародної компанії-виробника круп Cereal Planet (займає до 10% українського ринку круп). Власники — Олександр та Анатолій Власенко. Останній є генеральним директором Cereal Planet та Олімп. Cereal Planet випускає чотири види продукції під ТМ «Олімп» — «Булгур», «Рідлана», «Майфайна», «Златокосиця», та корма для тварин під ТМ «Люба ферма». «Олімп» — є дистрибʼютором бакалійної продукції. У 2022 році виторг Олімпу склав понад 650 млн грн.
Слідство вважає, що Висоцький сам вийшов на звʼязок із директором підприємства Анатолієм Власенко і запропонував йому продати і доставити до ОВА макарони з мʼяких сортів пшениці. Слідчі підкреслюють, що «Олімп» не є виробником і купляв необхідну продукцію у польского дистрибʼютора.
В свою чергу польська компанія купувала макарони у польских виробників за €1000 за тону і продавала «Олімпу» за €1700 за тону. «Олімп» же продавав «Укрзалізниці» та ОВА товари за 62 грн 90 коп. «Тоді коли ринкова вартість мʼяких сортів пшениці була в межах 19-20 грн», — зазначив під час засідання прокурор. Таким чином через дії посадовця з березня по серпень 2022 року АТ «Укрзалізниця» переплатила понад 28,8 млн грн (з ПДВ), вважають в НАБУ.
Тарас Висоцький
Другу компанію «Вінсайд Лайт» знайшов Грибан, вважає слідство. «Вінсайд Лайт» створена у 2021 році. За даними Youcontrol виторг компанії у 2021 році був трохи більше 8 млн грн, а у 2022 — понад 130 млн грн. За даними слідчих, до 2022 року компанія не займалася торгівлею макаронами.
Для виконання держзамовлення «Вінсайд Лайт» залучили посередника з Румунії, який купував в Туреччині макарони з твердих сортів пшениці за $0,8 і продавав український компанії за $1,59. «Вінсайд Лайт» продавав «Укрзалізниці» і ОВА за 55,50 грн. «Укрзалізниця» переплатила пучасникам схеми компанії 33,7 млн грн, вважають в НАБУ. Засновник компанії Андрій Гриндей відмовився дати коментарі Forbes.
«Всі підприємства на закупівлю подавались документально на включення відповідними ОВА (які на своїх територія володіли інформацією щодо доброчесності і реальних можливостей цих підприємств), — зазначається в пресрелізі МінАПК. — Міністерство та Висоцький Т. М. участі у відборі підприємств не брали».
Міністерство перевіряло компанії по наступних критеріях: відсутність банкрутства, компрометуючої інформації у публічному доступі, зв’язків з Росією та Білорусією, відсутність у санкційних списках, йдеться в релізі МінАПК.
«Має місце некоректність у розрахунках середньої ціни постачань», — зазначає Грибан. В заяві МінАПК йдеться, що слідство в якості аргументації ціни на макарони твердих сортів використала дані Державної служби статистики і зазначають, що у березні-травні ціни варіювалися від 33,65 грн до 36,89 грн. Слідство не врахувало, що держстат надає ціни за 500 грам, тоді як здійснювалася закупівля 1 кг. «Тому ціна становила понад 72 грн за кілограм, що виключає збитки», — зазначають в пресс-службі МінАПК.
Що далі
Висоцькому інкримінують зловживання владою або службовим становищем. Йому загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Грибан – проходить як співучасник по тій самій статті (ч. 2 ст. 364 КК України — ред.). «Я не думаю, що покарання буде помʼякшене — наразі немає для цього приводу. Щодо більш суворого покарання то це буде залежати від перебігу слідства», — зазначає Олена Щербань, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції.
Наприклад, детективи кажуть, що під час слідчих дій знайшли документи та чорнові записи де зазначено, що Грибан отримав відкат – $140 000. «Наразі інкримінувати сам відкат не можна, бо немає факту передачі. Якщо докази знайдуться, то це може бути вже інша стаття», — каже Щербань.
«Враховуючи, що вже був отриманий дозвіл на проведення судових засідань та прийняття запобіжного заходу, то аргументація з боку НАБУ та САП була ґрунтовною та достатньою», — каже Ярослав Юрчишин, заступник голови антикорупційного комітету. Він вважає, що аргументи правоохоронних органів більш переконливі. «Це далеко не останні підозри по цій справі», — каже Юрчишин. Розвʼязку розслідування можна чекати приблизно за півроку, вважає Щербань.
