Наслідки російських обстрілів одного із енергетичних обʼєктів / ДТЕК
Росіяни постійно намагаються знищити економіку України: за роки великої війни вони завдали збитків українському бізнесу на $14,4 млрд. Утім, бізнес в Україні продовжує працювати – випускати товари і продавати їх. Можливості економіки були б значно більшими, якби страхові компанії покривали більшість воєнних ризиків. Щоб захистити майно, компаніям щороку потрібно щонайменше 5 млрд євро страхового покриття воєнних ризиків. Чи може український ринок страхування знайти такі суми? Які міжнародні механізми здатні вирішити проблему? Пояснює Delo.ua.
Попит на страхування – колосальний
У липні 2025-го черговий російський обстріл значно пошкодив логістичний комплекс мережі Novus у Києві. Вибухова хвиля зачепила зовнішні стіни, інженерні мережі та сонячну електростанцію на даху. Але майно було застраховане. Тому вже в жовтні того ж року страхова компанія “ІНГО” спільно з брокером “Астон Україна” виплатила за цим випадком 9,46 млн грн.
Подібних випадків багато. Проте на п’ятий рік повномасштабної війни вітчизняний ринок страхування практично вичерпав свою місткість.
Попит на захист серед підприємців – колосальний, проте ринок стримують надто висока вартість послуг та обмежені ліміти міжнародних перестрахувальних програм, зазначає керівник управління андерайтингу страхової компанії “ІНГО” Владислав Фесюн.
За оцінками Мінекономіки, для залучення приватного капіталу до відновлення України потрібно понад 5 млрд євро щорічно лише на страхування воєнних ризиків. Щоб бізнес мав можливість інвестувати, держава має створити надійні механізми гарантування.
Державна стратегія підтримки програм гарантування поєднує як запуск внутрішньої державної допомоги, так і закордонні програми:
- Польська агенція KUKE вже запустила перший в ЄС механізм перестрахування воєнних ризиків на €1,5 млрд.
- Залучення міжнародної допомоги від європейських інституцій та міжнародних фінансових організацій.
- Розглядається варіант прямого виділення коштів на гарантування бізнесу з державного бюджету України.
Крім того, влада разом із міжнародними брокерами розглядає зміну самої логіки страхування – перехід від захисту окремих об’єктів і вантажів до комплексного покриття цілих виробничих кластерів і ланцюгів постачання.
На практиці держава вже запустила механізм компенсації в межах програми “Зроблено в Україні”. Програма компенсації страхових премій та пошкодженого майна розпочала свою роботу на початку 2026 року, і в межах компонента часткової компенсації премій (сумою до 3 млн грн) уже подано 40 заявок із Києва та Київської, Львівської, Рівненської і Черкаської областей, розповів народний депутат Дмитро Кисилевський.
“Загальна вартість страхового покриття за цими заявками – 4,3 млрд грн. Перші чотири підприємства вже отримали компенсацію, яка дозволила знизити вартість страховки в середньому з 4,24% до 1,19%”, – розповів нардеп.
За компонентом компенсації за пошкоджене майно у прифронтових областях погоджено 106 заявок з потенційним обсягом компенсацій на 1,8 млрд грн.
Крім страхування, працюють й інші інструменти відновлення:
- гранти на відновлення виробничих ліній та обладнання – до 16 млн грн. Головна умова гранту: створення щонайменше 5 нових робочих місць та робота підприємства щонайменше 3 роки;
- програма “Точка опори” – часткова компенсація зарплати та ЄСВ працівникам у період вимушеного простою.
- часткове списання кредитів за програмою ЄБРР (Enterprise Security Enhancement).
Механізм часткового списання кредитів за програмою ЄБРР дозволяє бізнесу компенсувати збитки, якщо постраждав актив, куплений за кредитні кошти.
ЄБРР покриває суму збитків (але не більше 50% від непогашеної суми кредиту), спрямовуючи гроші на погашення заборгованості.
Як працює воєнне страхування бізнесу в Україні
Сучасна система воєнного страхування в Україні, яка не змінювалася з 2022 року, орієнтована на захист від дистанційних ударів у тилу. Стандартний поліс покриває руйнування від влучань ракет, дронів, їхніх уламків, а також наслідки роботи ППО. Захист поширюється не лише на конструктив будівель, а й на внутрішнє оздоблення, інженерні мережі, обладнання та меблі. Товари на складах, як правило, страхуються окремо, зазначають у Національній асоціації страховиків України.
Загалом на ринку діють два основні підходи: комплексний, коли воєнні ризики включені в базовий пакет, та індивідуальний – з окремою оцінкою кожного об’єкта. Найскладнішим і найдорожчим сегментом залишається страхування майна юридичних осіб. Через високу вартість лише кожна п’ята заявка бізнесу завершується укладенням реального страхового поліса. Середня вартість такого договору становить близько 2,8 млн грн.
Не менш затребуваним є страхування вантажів, однак розвиток цього сегмента обмежений браком перестрахової місткості. Ключовий ліміт покриття в межах програми ЄБРР становить $110 млн, і понад цю суму українські страховики не можуть утримувати ризики самостійно.
Найбільш поширеним сегментом є корпоративне КАСКО. У більшості випадків воєнні ризики вже інтегровані у стандартний пакет, а середня вартість поліса становить близько 60 000 грн.
В “Арсенал Страхуванні” зазначають, що найбільший попит на воєнне страхування фіксують з боку:
- власників комерційної нерухомості;
- виробничих підприємств;
- логістичних компаній;
- агросектору;
- енергетичних об’єктів.
Сьогодні для частини активів ринок може запропонувати покриття в межах 10-20 млн євро на об’єкт. Зокрема, це робить СК “ІНГО” в межах програми ЄБРР, а Aon має один з найбільших лімітів серед українських страховиків – до €50 млн. Однак проблема полягає не у відсутності послуги, а в її вартості. Через високий рівень ризиків міжнародні перестраховики закладають у тарифи значні надбавки – часто від 5% і вище від вартості майна.
Саме тому в “ІНГО” наголошують: ключовим напрямом розвитку мають стати компенсаторні механізми. Держава та міжнародні донори мають частково покривати страхову премію для бізнесу – це дозволить знизити тарифи й зробити послугу доступнішою.
Окрема “сліпа зона” – об’єкти енергетики, критичної інфраструктури та великі промислові підприємства. Для міжнародних перестраховиків вони залишаються надто ризикованими.
Для бізнесу важливі не лише умови полісів, а й реальна практика врегулювання збитків. В “Арсенал Страхуванні” вже здійснили низку виплат, зокрема 142 млн грн одному клієнту за пошкодження бізнес-центрів у Києві. На сьогодні “Арсенал Страхування” забезпечує воєнне покриття для понад 150 об’єктів комерційної нерухомості.
Страхування – умова для інвестицій
Озвучена урядовцями цифра у 5 млрд євро відображає насамперед не поточний обсяг ринку, а загальну потребу економіки в захисті інвестицій. Владислав Фесюн, керівник СК “ІНГО”, розповів Delo.ua, що йдеться про потенційний попит з боку бізнесу, який уже працює в Україні або тільки планує інвестувати.
“Якщо кілька років тому страхування воєнних ризиків розглядалося як додатковий захист переважно для міжнародних компаній, то сьогодні воно все частіше стає базовою умовою роботи для звичайного українського підприємства. У багатьох випадках наявність такого покриття є вимогою для залучення фінансування чи співпраці з партнерами”, – зазначає Владислав Фесюн.
Динаміка підтверджує зростання інтересу. Лише в “ІНГО” кількість застрахованих комерційних об’єктів зросла зі 150 у 2024 році до понад 230 у 2025-му. Кількість застрахованих вантажів збільшилася в 1,4 раза, автотранспорту – майже удвічі. Загальний обсяг відповідальності компанії за воєнними ризиками стрибнув з 12,1 млрд грн до понад 30 млрд грн.
Своєю чергою, голова наглядової ради СК “Арсенал Страхування” Марина Авдєєва вважає, що реалістично щороку залучати суму, яку озвучив уряд, оскільки реальна потреба в страхуванні воєнних ризиків значно перевищує наявні можливості ринку.
Страхування майна від воєнних ризиків не є універсальним рішенням, яке автоматично залучить в Україну мільярди доларів чи вирішить кадрову кризу. Як пояснює Владислав Фесюн, для великих інвестиційних проєктів страхування фізичного пошкодження майна – це лише один елемент у комплексній системі захисту. Інвесторам необхідні ширші гарантії, зокрема страхування політичних ризиків (Political Risk Insurance – PRI).
“Для довгострокового проєкту інвестору потрібна прогнозованість на весь період реалізації, включаючи ризики зміни регуляторного середовища, платіжні ризики, політичні рішення та інші фактори, які виходять за межі класичного майнового страхування. Максимальний ефект страхування дасть лише в поєднанні з довгостроковими гарантійними та фінансовими інструментами”, – підкреслює представник “ІНГО”.
Це також стосується і залучення іноземних фахівців для подолання кадрового дефіциту. Наявність страхового захисту активів додає міжнародним компаніям впевненості для запуску проєктів. Утім, рішення іноземних фахівців переїжджати до України визначається не лише страховим захистом, а значно ширшим набором факторів: безпековою ситуацією, економічною стабільністю, доступністю житла та державною міграційною політикою.
У СК “Арсенал Страхування” додали, що воєнне страхування позитивно впливає на готовність бізнесу масштабуватися, створювати нові робочі місця та залучати іноземних спеціалістів. У компанії вважають: якщо держава запровадить програми підтримки іноземних працівників і компаній, страховий ринок готовий активно долучатися до їх реалізації.