Україною “гуляють” фальшиві гривні: як перевірити справжність купюри
Фальшивомонетники стали рідше підробляти банкноти гривні – проте повністю від цього відмовилися. Втім, розпізнати фальшивки можна – при чому, кількома способами. Зокрема, на дотик.
Про це розповіли в НБУ. Там зазначили, що так перевіряються:
банкнотний папір;
рельєфність окремих зображень з лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку.
Також можна перевірити справжність купюри, змінюючи кут нахилу. Звертати увагу потрібно на:
Зображення.
У справжніх купюр вони змінюють колір під час розгляду під різними кутами зору. А також при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки (кінетичний ефект).
Частково введену в товщу паперу полімерну стрічку.
Вона містить зображення цифрового позначення номіналу та графічного знака гривні (у банкнотах номіналом 100-500 грн), Державного герба України та має яскраво виражений кінетичний ефект.
Зображення цифрового позначення номіналу.
Під час розгляду банкноти лише на рівні очей проти світла під гострим кутом воно стає видимим – темне світлому тлі під час розгляду банкноти з довгого боку. А світле на темному тлі – із короткою.
Крім того, можна провести перевірку, розмістивши купюру проти світла. Так перевіряються:
Наявність водяних знаків.
Зокрема, йдеться про зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовій стороні банкноти. А також зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака гривні.
Наявність наскрізного елемента.
Йдеться про зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків. Воно набуває цілісного вигляду без розривів і зсувів під час розгляду банкноти проти світла.
Наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла при розгляді банкноти проти світла можна побачити у прямому та перевернутому вигляді зображення номіналу, напису ГРН та зображення тризубу.
Які купюри найнебезпечніші
Загалом же, повідомили в регуляторі, минулого року найчастіше шахраї підробляли купюру в 500 грн. Таких було виявлено 39% від загальної кількості вилучених підробок та 57% від їхньої загальної суми.
Також фальшивомонетники часто “випускали” банкноти в 200 грн – 45% від загальної кількості вилучених підробок та 26% від їхньої загальної суми. А крім того, 100 грн – 8% та 2%.
При цьому, наголошується, найнебезпечнішими є банкноти старого зразка – випущені до 2015 року. Як пояснив начальник управління організації виготовлення та захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ Валерій Строчков, купюри пізніших років випуску мають посилену систему захисту. Відповідно, фальшивки виходять низькоякісними “і розраховані на розсіяність громадян та касових працівників”.
