До кінця вересня Верховна Рада має проголосувати урядовий законопроєкт про збільшення бюджету на 317 млрд грн. Окрім фінансування сектору оборони, до документа потрапили й збільшення зарплатного фонду Бюро економічної безпеки та низки міністерств. Forbes запитав нардепів про найбільш дискусійні норми законопроєкту та як влада планує залучати сотні мільярдів у бюджет до кінця року
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
«Представники оборонних відомств ще декілька місяців тому попереджали, що до кінця року їм не вистачить 250-300 млрд грн, тому для нас це не новина. Пошук цих коштів був основним пріоритетом роботи бюджетного комітету і Мінфіну», – розповідає секретар бюджетного комітету ВР Володимир Цабаль.
12 вересня уряд затвердив і зареєстрував у ВР законопроєкт про розширення видатків держбюджету цього року на 317 млрд грн. З них майже 303 млрд грн – на потреби оборони.
Це вже друге масштабне розширення оборонного бюджету протягом року: у березні загальні видатки були збільшені на понад пів трильйона гривень, або «плюс» 20%.
У опитаних Forbes нардепів немає сумнів у доцільності виділення додаткових сотень мільярдів на оборону. Однак до урядового проєкту перегляду держбюджету все ж є питання. Один з кейсів, що викликав неоднозначну реакцію парламентарів – збільшення видатків на Бюро економічної безпеки (БЕБ) у кілька сотень мільйонів гривень.
Інше ключове питання – де брати кошти на покриття екстравидатків. Ймовірно, нардепи все ж заберуть із місцевих бюджетів податок на доходи фізичних осіб з заробітних плат війскових. Цю ідею в уряді та парламенті обговорюють уже кілька місяців – після значного суспільного резонансу, викликаного деякими закупівлями місцевих бюджетів під час війни.
Втім, левову частку грошей під додаткові видатки доведеться запозичити на внутрішньому ринку (Україна не може використовувати допомогу партнерів на військові потреби).
Чи реально це та на яких тилових видатках Україна могла б зекономити?
Що пропонує Кабмін
Найбільші додаткові бюджети на останні місяці року отримають оборонні та силові відомства. Очікуваний лідер – Міоборони. На забезпечення та підготовку кадрів ЗСУ, а також підтримку ветеранів і членів їхніх сімей уряд планує виділити додатково 211 млрд грн.
Ще 13,2 млрд – потреба на ремонт та закупівлю військової техніки, обладнання й озброєння. Зараз річні бюджети складають 860,8 млрд грн та 357,1 млрд грн відповідно.
Окремі суттєві статті збільшення є по лінії Міністерства внутрішніх справ. Для Нацгвардії та Нацполіції, до складу яких входять «бригади наступу», що також беруть участь у військових діях, передбачено ще 39,7 млрд грн і 18,9 млрд грн. Для Прикордонної служби – 20,4 млрд грн.
«Моє розуміння – принаймні по Міноборони йдеться про мінімальну потребу, яку вони могли заявити», – каже нардеп бюджетного комітету Цабаль.
Ймовірне збільшення видатків сектору оборони ближче до кінця року дійсно можна було спрогнозувати. Згідно з чинною редакцією держбюджету видатки Міноборони (МО) планувалися на рівні 62 млрд грн у жовтні, 26 млрд грн – в листопаді та 24 млрд грн – у грудні. Така динаміка, вочевидь, не відповідає ходу бойових дій. Звичайні середньомісячні видатки МО складають 110 млрд грн