В якому режимі функціонує валютний ринок в Україні
Валютний ринок в Україні функціонує в режимі «керованої гнучкості» курсу. Передумов повернення до плаваючого курсу гривні до долара наразі нема.
Про це сказав заступник голови НБУ Юрій Гелетій, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю виданню «24 канал».
«У чому принципова відмінність між керованою гнучкістю та плаваючим курсом? У тому, що наразі НБУ не просто згладжує надмірні коливання курсу, а ще й покриває структурний дефіцит валюти у приватному секторі», — сказав він.
За його словами, мова про чистий попит на валюту, який об’єктивно присутній на ринку в результаті специфіки функціонування економіки та фінансування бюджетного дефіциту в умовах повномасштабної війни.
Як пояснив Гелетій, іноземна валюта зараз потрапляє до країни двома основними шляхами: у вигляді експортної виручки та міжнародної допомоги. І якщо експортна виручка потрапляє на ринок напряму, підживлюючи пропозицію, то валюту, отриману від міжнародних партнерів, НБУ купує в уряду поза ринком, і вона поповнює наші міжнародні резерви.
«Водночас за рахунок отриманої гривні уряд здійснює бюджетні видатки. Зрештою, ці кошти значною мірою потрапляють в українську економіку, у фінансову систему і так чи інакше формують додатковий попит на валюту», — розповів заступник голови НБУ.
Як зазначив Гелетій, звідси, з одного боку, маємо значний чистий попит на валюту з боку приватного сектора, який зберігатиметься ще досить тривалий час, а з іншого — поповнення міжнародних резервів за рахунок міжнародної допомоги, яка напряму на ринок не потрапляє.
«Тож цілком логічно, що НБУ, здійснюючи структурні інтервенції, стає своєрідним каналом, через який частина міжнародної допомоги потрапляє на валютний ринок. Це дозволяє підживлювати пропозицію валюти та врівноважувати ринкову кон’юнктуру», — сказав банкір.
За його словами, за таких умов роботи ринку оптимальним є саме режим керованої курсової гнучкості. Він дав можливість повернути обмінному курсу роль інструмента макроекономічної політики та поглинача шоків.
«Безумовно, режим плаваючого курсоутворення є кращим для економіки та фінансової системи. Але лише за умови, якщо країна не функціонує в умовах повномасштабної війни, що породжує ситуацію з хронічним чистим попитом на валюту з боку приватного сектору.
Зараз перехід до повноцінного плавання мав би цілком очікувані небезпечні наслідки. Тому наразі залишаємося в межах керованої гнучкості та не плануємо перехід до плавання. Принаймні до формування стійких передумов для збереження стійкості ринку за такого переходу», — констатував він.
Міжнародний валютний фонд вважає, що офіційний курс гривні до долара, який встановлює НБУ, де-факто є фіксованим, попри те, що де-юре валютний курс є плаваючим.
Як зазначається в останньому меморандумі з МВФ обмінний курс гривні продовжує демонструвати гнучкість — НБУ забезпечує двосторонні рухи, уникаючи надмірної волатильності в рамках керованої гнучкості. Такий підхід допоміг НБУ тримати інфляцію та очікування обмінного курсу під контролем протягом останніх кварталів, зберегти довіру до гривні. Більше того, дозволяючи обмінному курсу адаптуватися до внутрішніх та зовнішніх шоків, посилило стійкість української економіки та валютного ринку, водночас зберігши резерви, зазначили експерти МВФ.
