Справу ПриватБанку та Коломойського, яку веде НАБУ, можуть закрити. Причина у «правках Лозового» – деталі
Одне з великих розслідувань НАБУ у справі ПриватБанку, де серед підозрюваних є Ігор Коломойський, можуть закрити через сумнозвісні «правки Лозового», які дають детективам значно менше часу на слідство. Чому так сталося та що означає для бізнесмена?
Антикорупційні правоохоронні органи ризикують втратити справу за мотивами виведення мільярдів гривень з ПриватБанку, за якою на початку вересня детективи вручили підозру Ігорю Коломойському.
Причина – так звані правки Лозового. Йдеться про зміни до КПК, ухвалені парламентом у 2018-му. Вони обмежують досудове розслідування терміном 18 місяців з моменту реєстрації кримінального провадження, хоча до цього відлік починався з дати вручення підозри.
Саме ці норми 28 листопада застосували судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, щоб відмовити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) в арешті активів бізнесмена, а також кількох ексменеджерів ПриватБанку.
У рішенні апеляції ВАКС зазначається, що строк розслідування у справі завершився у травні 2023-го. Це має принципове значення для подальшого перебігу справи, оскільки підозри не можна оголошувати поза строками досудового розслідування, каже юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Вадим Валько.
Чому це важливо? Під загрозою одразу два епізоди можливого виведення коштів, у одному з яких детективам вдалося встановити причетність персональних рахунків Коломойського до операцій, які здійснювалися у 2015-му – тоді він був головою Дніпропетровської області.
Втім, ці справи не стосуються паралельного розслідування Бюро економічної безпеки та Служби безпеки України, в рамках якого бізнесмен перебуває під вартою.
Чи є в антикорупційних структур шанси повернутися у «гонку за Коломойським»?
Які справи Коломойського можуть закрити
7 вересня бізнесмен отримав підозру у справі про виведення з ПриватБанку 9,2 млрд грн. На той момент Коломойський уже перебував у СІЗО Служби безпеки України як підозрюваний за іншими (і меншими) епізодами, що їх СБУ розслідує разом із БЕБ.
Наступного дня НАБУ та САП арештували активи Коломойського (йшлося про частки у статутному капіталі 307 юросіб вартістю понад 3 млрд грн, майже 1000 об’єктів нерухомості та понад 1600 транспортних засобів і суден).
Ігор Коломойський під час одного із судових засідань у Києві, 27 жовтня 2023 року. Фото Getty Images
21 вересня суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовив прокурорам в арешті. Апеляцію саме на це рішення САП програла 28 листопада. Також було закрито провадження стосовно трьох інших підозрюваних.
У чому суть самої справи? Йдеться про два окремих розслідування за двома епізодами, які у 2021-му було обʼєднано в один кейс.
Перше розслідування розпочалося у березні 2017-го. Воно стосується кейсу компанії «Інгосстрах»: за даними НАБУ, у грудні 2016 року, за день до визнання ПриватБанку неплатоспроможним, підозрювані топменеджери установи на підставі підробних документів виплатили цій страховій компанії з коштів банку 137 млн грн. У справі фігурують колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет, його заступник Володимир Яценко та колишня керівниця одного з департаментів банку Олена Бичихіна, одночасно – перша заступниця голови правління «Інгосстраху».
Слідство вважає, що страхова компанія була пов’язана з ексвласниками «Привату» Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. На початку 2021-го детективи НАБУ оголосили підозри фігурантам серед менеджменту, але лише Яценку особисто.
Другий епізод потрапив у поле зору слідчих у травні 2018-го. Він стосується ймовірного привласнення 9,2 млрд грн ПриватБанку через кіпрську Drovale Limited. Вона була тримачем єврооблігацій установи з 2011-го. Слідство вважає її підконтрольною Коломойському, оскільки компанію контролював один зі співробітників банку.
Облігації, номіновані у валюті, були куплені за рахунок кредиту в іноземному банку, заставою виступав коррахунок «Привату» у цій установі, розповідає співрозмовник у правоохоронних органах, знайомий із деталями справи. Він попросив не згадувати його імені у цій статті, оскільки не уповноважений давати офіційні коментарі.
Український банк сплачував за своїми облігаціями 12–12,5% річних, тоді як кредит коштував значно дешевше. «Таким чином вони спочатку просто заробляли на різниці між відсотками», – каже співрозмовник у правоохоронних органах.
Банк викуповував облігації, як стверджує слідство, за завищеною вартістю. Зрештою кошти через пʼять українських юросіб начебто потрапляли на персональні рахунки Коломойського. Слідству відомо про подібні операції щонайменше на 446 млн. За рахунок цих грошей (які фактично були коштами банку) він здійснював докапіталізацію «Привату».
Схема у справі Коломойського, яку розслідує НАБУ.
Схему могли і не виявити, якби не різка девальвація гривні на початку 2015-го. Через це виник розрив у 9,2 млрд грн, оскільки банку потрібно було значно більше гривні для викупу облігацій. Для цього менеджменту довелося піти на підробку документів, що і дало зачіпку правоохоронцям, розповідає посадовець в органах, не уточнивши, про які саме документи йдеться.
Підслідність НАБУ у цій справі є через те, що у 2015-му Коломойський був головою Дніпропетровської ОДА.
Це розслідування не повʼязане з епізодом, яким займається БЕБ, де дніпровський бізнесмен теж виступає підозрюваним та перебуватиме у СІЗО до 26 січня, якщо не внесе заставу у 3,9 млрд грн. Він стосується фіктивних операцій за участі самого Коломойського, через що ПриватБанк начебто втратив кредити, видані підприємству «Нафтохімік Прикарпаття» (теж підконтрольне колишнім власникам банку). Адвокати бізнесмена це заперечують.
Чи може НАБУ уникнути провалу з кейсом Коломойського
Власне, провадження у справі ПриватБанку, яку розслідує НАБУ, не закрите, однак це може статися через прописані у рішенні апеляції ВАКС правові висновки про завершення термінів розслідування, каже Валько з ЦПК.
З іншого боку, НАБУ та САП можуть оскаржити рішення ВАКС у Верховному Суді, каже він. Таку можливість підтвердив і співрозмовник в одному зі слідчих органів, який спілкувався на правах анонімності через сенситивність теми.
Це не стосуватиметься рішень про арешт майна, але може вплинути на подальшу долю справи. «Якщо Верховний Суд залишить нинішнє рішення ВАКС чинним, то, по суті, це означає, що справі НАБУ проти Коломойського кінець», – вважає Валько.
Застосування «правок Лозового» у кейсі Коломойського може вплинути й на інші резонансні справи, припускає він. За таким самим принципом може бути закрито такі провадження НАБУ/САП, як другий епізод у справі формули «Роттердам +», справи екснардепа Грановського та Одеського припортового заводу, VAB банку та бізнесмена Олега Бахматюка, колишнього депутата Дубневича та «Укрзалізниці», перераховує Валько.
Чи можна скасувати ці правки? У Верховній Раді є два законопроєкти щодо цього, розповідає заступник голови антикорупційного комітету Ради Ярослав Юрчишин. Один з них стосується посилення спроможності САП та є вимогою міжнародних партнерів України.
«Партнери кажуть, що потрібно змінювати кримінальні кодекси у напрямку посилення антикорупційної політики. У перекладі з дипломатичної мови це про скасування «правок Лозового», – каже депутат. – Ще одна справа на кшталт ПриватБанку – і нам прямо скажуть, що це ставить під загрозу євроінтеграцію».
Один із законопроєктів може потрапити до зали голосувань парламенту вже цього року, очікує Юрчишин. Важливий нюанс для кейсу Коломойського – «правки Лозового» має бути скасовано до того, як справу закриють, додає нардеп. Інакше її вже не можна буде відновити.
У підготовці матеріалу брав участь репортер Forbes Павло Калашник.
