Пандемія шахрайства з платіжними картками не вщухає
Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, протягом 2023 року зросла на чверть і становила 272 тис. операцій.
Причиною більшості шахрайських випадків з платіжними картками стало розголошення даних їхніми користувачами. Про це повідомив Національний банк.
Сума збитків надавачів платіжних послуг, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила майже 833 млн грн. Це на 73% більше, ніж у 2022 році.
Середня сума однієї незаконної операції минулого року становила 3 065 грн, що на 39% більше, ніж у 2022 році (позаторік – 2 200 грн).
Водночас за 2023 рік на 13% зросла кількість активних карток, що свідчить про активніше використання платіжних карток для проведення операцій, повідомив Нацбанк.
Шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через мережу Інтернет – 83% від загальної кількості випадків.
17% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування).
Середня сума однієї незаконної операції у мережі Інтернет у 2023 році зросла на 31% і становила 3 150 грн (у 2022 році – 2 408 грн).
Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами. А саме 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022 році цей показник був 53%).
Шахраї розсилали фейкові повідомлення про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходили за посиланням і зазначали вразливі дані, за допомогою яких шахраї привласнювали їхні кошти, за інформацією НБУ.
Інша схема шахраїв – виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема eлектронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку.
Надалі за допомогою фінансового номера зловмисники здійснюють шахрайські дії для отримання доступу до мобільного банкінгу з метою викрадення грошей з рахунків, придбання товарів або ж спроби взяти онлайн-кредити.
Ще одна шахрайська схема – дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Подібне розголошення даних клієнтів призводить до їхніх фінансових втрат.
Також шахраї поширюють повідомлення у месенджерах, соціальних мережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соцмережах чи в Інтернеті з метою спонукання клієнта до здійснення певних покупок, переказу коштів.
Як уникнути шахрайства за платіжними картками
У жодному разі не слід розголошувати реквізити платіжних карток – номер картки, термін дії, три цифри на звороті картки (CVV-код), логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу.
Також особливо небезпечним є розголошення одноразових паролів, що надсилаються у смс-повідомленні від надавача платіжних послуг (зокрема банків) і мобільних операторів зв’язку, персональних даних тощо.
Для посилення захисту персональних даних Нацбанк рекомендує пройти ідентифікацію в оператора мобільного зв’язку (тобто “підв’язати” SIM-карту до своїх ідентифікаційних даних) і не використовувати неперсоніфіковані SIM-карти як фінансовий номер телефону.
Сьогодні кожен мобільний оператор дає можливість швидко і безкоштовно здійснити таку процедуру віддалено з використанням системи BankID НБУ.
