НАБУ та САП звинувачують голову Верховного Суду Всеволода Князєва в отриманні хабаря через справу бізнесмена Жеваго. Розбір розлідування
НАБУ та САП звинувачують голову Верховного Суду (ВС) Всеволода Князєва в отриманні хабаря у розмірі $2,7 млн. Він нібито отримав гроші за винесення рішення на користь Костянтина Жеваго у справі про Полтавський ГЗК. Що керманичі антикорорганів розповіли про «високу» корупцію в Верховному Суді
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Вчора, 15 травня о 23:00, пресслужба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) повідомила про викриття корупційної схеми щодо одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду.
За інформацією слідства, голова ВС Всеволод Князєв та низка суддів отримали хабар у $2,7 млн за ухвалення рішення в інтересах нібито Костянтина Жеваго (останній опублікував заяву із запереченням). Наразі Князєв затриманий і звільнений з посади голови ВС.
«Це найбільш резонансна справа за період діяльності НАБУ та САП, найбільше викриття найвищої посадової особи в судовій гілці влади», – сказав під час брифінгу голова НАБУ Семен Кривонос.
Детективи стверджують, що цей кейс не єдиний, а всередині ВС діє «бек-офіс», який готовий вирішувати за «винагороду» справи.
Як влаштована схема за версією НАБУ?
Агент під прикриттям і «бек-офіс» у Верховному Суді
Детективи отримали інформацію про діяльність злочинного угруповання у ВС на початку 2023 року, розповідає голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименко. Виявити схему та зібрати докази вдалося завдяки проникненню детектива НАБУ під прикриттям всередину злочинного угруповання (НАБУ не розкриває деталі його роботи).
На брифінгу 16 травня Кривонос і Клименко розповіли, що хабар, який, за їх словами, отримав Князєв, надано за сприяння у справі Полтавського ГЗК (детальніше про суть справи нижче). Серед фігурантів справи, крім Князєва, вони вказують власника групи «Фінанси та кредит» (єдиний власник цієї групи – бізнесмен Костянтин Жеваго – Forbes), а також неназваного керівника адвокатського обʼєднання, який виступав посередником між двома сторонами. Що це за посередник?
Адвокатське обʼєднання під виглядом адвокатських послуг і юридичного супроводу домовлялося із суддями ВС у прийнятті рішень на користь їх клієнтів, йдеться у заяві НАБУ.
Компанію Ferrexpo AG у Верховному Суді представляє велика юридична фірма «Ілляшев та Партнери». Низка ЗМІ публікували інформацію, що саме ця юрфірма стала фігурантом справи. «Ми працюємо у звичному режимі, жодних звернень з боку правоохоронних органів до нас не надходило», – спростовує звинувачення у коментарі Forbes керуючий партнер Михайло Ілляшев.
НАБУ опублікувало записи декількох розмов, де співрозмовник представлений як Акціонер (ймовірно, йдеться про Жеваго), його представники (різні люди) і посередник з юридичного ринку домовляються про передачу коштів. Два співрозмовники Forbes з правоохоронних органів та з юридичного ринку стверджують, що третя людина – керуючий партнер юридичної фірми «Горецький та партнери» Олег Горецький (він не відповів у Facebook-месенджері, міський телефон його компанії не відповідав).
За даними Кривоноса, домовленості між сторонами щодо справи Полтавського ГЗК відбувалися у березні 2023 року. Після цього судове засідання щодо справи, яка мала розглядатися 15 березня, перенесли на 19 квітня. Коли вже Велика палата Верховного Суду України частково задовольнила касаційну скаргу компанії Ferrexpo AG щодо рішення суду попередньої інстанції.
«Сторони використовували цей час для домовленостей про суму хабаря та передачі коштів від бізнесмена до адвоката», – каже голова НАБУ Кривонос. За його даними, Князєв та інші судді отримали першу частину грошей – $1,3 млн 3 травня. А 15 травня відбувся вже другий транш – $0,5 млн (юридична компанія-посередник отримала $900 000).
У пресслужбі Жеваго спростовують причетність бізнесмена. «Інформація про те, що неправомірна вигода могла бути одержана від людей, які діяли в інтересах бізнесмена, повністю неправдива», – йдеться у заяві пресслужби.
Продовження справи
Наразі обшуки тривають ще у низки суддів ВС, розповів Кривонос на брифінгу. Кейс Полтавського ГЗК не єдиний, і подібні домовленості були щодо інших справ, які розглядав ВС, каже голова САП Клименко.
Під підозрою НАБУ 18 суддів (це майже 10% від усіх суддів ВС), зазначає перший заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради Ярослав Юрчишин. На його думку, це серйозний удар по іміджу судової гілки влади, з іншого боку – сигнал про незалежність НАБУ та САП.
Як гучна справа може вплинути на долю Ferrexpo (Полтавського ГЗК)? Перегляд законності останнього рішення по справі Полтавського ГЗК можливий лише після завершення слідства та у разі підтвердження обвинувального вироку, каже Ілляшев. Але він не бачить юридичних підстав для зміни рішення залишити акції підприємства у власності Жеваго.
Суть справи Ferrexpo
12 вересня 2022 року Північний апеляційний господарський суд досить несподівано визнав недійсною купівлю у 2002-му гірничорудною компанією Ferrexpo Костянтина Жеваго 40,19% акцій Полтавського ГЗК і передав їх чотирьом компаніям, які належать колишнім акціонерам Полтавського ГЗК.
20 років тому за контроль над цим ГЗК боролись Жеваго і VS Energy, серед її бенефіціарів тоді були російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євген Гінер та їхні партнери – разом вони сконцентрували 40,19% акцій ГЗК. Жеваго з партнерами зміг консолідувати на початку нульових понад 50% полтавського підприємства, операційний контроль був за ним. У 2002-му Жеваго домовився з росіянами про викуп їх частки за $27 млн.
Угода була структурована через компанії-нерезиденти з орбіти VS Energy: Gilson Investments, Calefort Developments, Emsworth Assets і Trimcroft Service, які сукупно володіли 40,19% акцій ПГЗК. Покупцями з боку Жеваго та його міноритарних партнерів виступили Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited.
Після декількох додаткових емісій та примусового викупу акцій у міноритаріїв у межах процедури squeeze-out єдиним акціонером ПГЗК стала Ferrexpo.
У 2005 році росіяни вирішили, що продешевили, й оскаржили угоду трирічної давнини в суді. Начебто крапку у справі, яка тривала близько 10 років, було поставлено в 2015-му Вищим господарським судом, який став на бік Ferrexpo.
Наступний акт судової драми розгорнувся через пʼять років і продовжується наразі. У травні 2021-го Господарський суд Києва відмовив Trimcroft Services визнати недійсним договір купівлі-продажу 40,19% акцій ПГЗК. Проте наступна інстанція – Північній апеляційний господарський суд – стала на сторону позивача.
19 квітня 2023-го Велика палата Верховного Суду України частково задовольнила касаційну скаргу компанії Ferrexpo AG щодо рішення суду попередньої інстанції. Про останнє рішення Верховного Суду згадується у матеріалах НАБУ.
Читати більше Згорнути
