Нинішній голова паливної компанії WOG Holding Андрій Пивоварський у 2014-2016 роках розпочав реформи транспортної галузі країни. Тепер за це його переслідує НАБУ. Чому Пивоварський відкидає можливість досягнення мирової угоди та хоче отримати виправдальний вирок, як ця справа впливає на дії уряду і майбутнє українського врядування та до чого тут найбільша морська компанія України ТІС
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
22 лютого 2023-го до Пивоварського додому завітали детективи НАБУ з підозрою у зловживанні владою та службовим становищем, які, за розрахунками правоохоронців, завдали державі понад $30 млн збитків. Ексміністру та його заступнику Володимиру Шульмейстеру загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років, якщо їхню провину доведуть.
Пивоварський у 2015 році підписав наказ, яким розділив корабельний збір у порту «Південний» у пропорції 50:50 між державою та бізнесом. Цю норму передбачили в «Законі про морські порти», який Верховна Рада ухвалила ще у 2013-му. Припис дозволяє приватним компаніям, які за свої гроші побудували нові причали в морпортах, отримувати частину сплаченого корабельного збору.
8 серпня НАБУ завершило досудове розслідування та відкрило матеріали слідства для ознайомлення стороні захисту, а сума нарахованого збитку зросла до майже $50 млн. «Вивчаємо матеріали сторони обвинувачення і в міру аналізу документів стає все цікавіше та заплутаніше», – каже Пивоварський.
Чому Пивоварський відкидає можливість досягнення мирової угоди й хоче отримати виправдальний вирок, як ця справа впливає на дії уряду та майбутнє українського врядування і чому на ринку пального збільшується тіньовий сегмент?
Інтерв’ю скорочено та відредаговано для ясності.
Про мирову угоду, збитки й обвинувачення
Чому сума збитків, про які кажуть САП, зросла з $30 млн до майже $50 млн?
Підставою для визначення недоїмки, а саме так кваліфікується в моєму кримінальному провадженні збиток, у сумі понад $30 млн спершу став висновок Держаудитслужби. Він будувався на простій математичній вправі, за якою пораховано недоотриману суму корабельного збору державною компанією Адміністрація морських портів України (АМПУ) до липня 2021 року. Чому саме ця дата, для мене досі загадка. Далі детективи пішли набагато простішим шляхом: після оголошення мені підозри, вони замінили висновок Держаудитслужби листом АМПУ, де перелічено суднозаходи та суми корабельного збору, сплачені з липня 2021-го до 25 квітня 2023 року.
Прив’язка до квітневої дати зумовлена тим, що на початку 2023-го Кабмін прибрав норму про розподіл корабельного збору з наказу через скрутне фінансове становище АМПУ у зв’язку з російською агресією в Україні. Тобто, не через те, що норма була незаконна. Це було політичне рішення, зумовлене війною.
Попри те, що я не є міністром з квітня 2016 року, на мене записали нібито недоотримані кошти АМПУ за періоди, коли в Україні були інші міністри інфраструктури, інші уряди. Трохи дивна ситуація. Сам наказ досі є чинним, хоча й змінили норму розподілу корабельного збору для однієї компанії.
З релізів НАБУ та САП не важко зрозуміти, що мова йде про компанію «ТІС», яка володіє причалами в порту «Південний». Чому обвинувачення концентрується саме на історії з цією компанією?
Не знаю. Приватні морські термінали є не тільки у ТІС. Наприклад, вони є у «Нібулону», «Ніка-Тери». То до них питань немає.
Чи пропонували вам укласти мирову та на яких умовах?
Мені особисто не пропонували. Але могли бути неформальні розмови детективів НАБУ та прокурора САП з моїми адвокатами з приводу допомоги в поверненні грошей, які отримав TІС, у бюджет України.
Чому не погодилися?
По-перше, для того аби визнати вину за вчинення якогось злочину, потрібно його вчинити. Я ж не вчиняв будь-якого правопорушення. Як я можу взяти на себе індивідуальну провину за колективні дії великої кількості людей? Це означає, що помилилася вся виконавча вертикаль влади, яка погоджувала проєкт наказу. Міністерство юстиції України, яке ставило фінальну крапку в запровадженні норм наказу, коли застосовувало документ та опублікувало в реєстрі державних активів. Ви уявляєте собі, як проходить процес погодження наказів міністрів? Міністр не може прийти вранці на роботу, підписати документ і він на вечір вже працює. Є дуже складний і дуже тривалий процес погодження державною бюрократичною машиною державних актів.
Як можна взяти провину за законні дії виконавчої вертикалі влади? Мені на біле сказати чорне? Я не розумію, як це можна зробити. З моральної, етичної, юридичної точок зору – це неможливо.
По-друге, визнання провини – це все одно судимість, що перекреслило б мою карʼєру. Різниця між мною та корупціонером полягає у тому, що корупціонеру простіше визнати провину, сплатити штраф і жити собі спокійно з умовним терміном. Корупціонери не можуть, не хочуть і не вміють будувати реальний бізнес, бути топменеджерами в приватних компаніях. Для мене піти на угоду – це фінал карʼєри. Брати хабарі не вмію, а працювати в приватному секторі буде вже неможливо.
Навіть наявність цієї справи зруйнувала мої плани на майбутнє. Я вже ніколи не зможу працювати з private equity фондами, в міжнародних організаціях, навіть компанію за кордоном відкрити не зможу, щоб, наприклад, запустити інвестфонд. На мене поставили тавро. Поки я не отримаю виправдальний вирок, біля мого імені в західних банках буде написано: «потенційно корупціонер». Тому для мене важливо отримати в суді виправдальний вирок.