КІК, або контрольовані іноземні компанії: СУП просить відкласти звітування. Що про це кажуть Гетманцев, Кабмін та МВФ
Обовʼязкові звіти бізнесу про пов’язані іноземні компанії – нова болюча тема для українських підприємців. З наступного року вони мають подавати детальну інформацію про них податковій та сплачувати з їхніх доходів ПДФО. Спілка українських підприємців закликала владу відкласти цю вимогу закону до кінця війни. МВФ може бути проти, застерігають співрозмовники Forbes у парламенті та уряді
Українські підприємці мають черговий привід для занепокоєння – вже з весни 2024 року їм потрібно звітувати Державній податковій службі про контрольовані іноземні компанії (КІК). Йдеться про всі зовнішні юрособи, де українському бізнесу належить не менше 50%. Це може суттєво ускладнити життя власникам розгалуженого бізнесу, орієнтованого на іноземні ринки, та загалом погіршить бізнес-клімат в країні, зазначається в заяві Спілки українських підприємців (СУП), оприлюдненій 23 жовтня.
СУП пропонує відтермінувати вимогу про звітність КІК до кінця воєнного стану. Чому? Перш за все через недовіру до силових органів та побоювання додаткового тиску на бізнес. «Звіти можуть бути використані недоброчесними правоохоронцями», – попереджає СУП у заяві.
Цю позицію у facebook підтримали відомі українські підприємці: Олександр Конотопський з Ajax Systems, співзасновник monobank Олег Гороховський, Ігор Гуменний з UBC Group, Володимир Многолєтній із Genesis, Ростислав Вовк із «Кормотех» та інші.
Щоб втілити пропозицію бізнесу, потрібні зміни до відповідного закону, який був ухвалений ще в 2020 році. Профільний комітет Верховної Ради (ВР) не відкидає категорично ідею СУП та готовий її обговорювати, каже очільник комітету Данило Гетманцев. Та дискусія буде складною, її підтримують не всі урядовці. Головне, це може викликати питання в міжнародних партнерів України, оскільки звітування про КІК є міжнародною практикою.
Що саме непокоїть підприємців та які у них шанси добитися послаблень?
Що таке КІК та чому бізнесу потрібно про них звітувати
Поняття «контрольовані іноземні компанії» зʼявилося в українському законодавстві у 2020-му. Тоді Верховна Рада ухвалила великий податковий законопроєкт №1210. Блок про оподаткування доходів іноземних компаній, власниками яких є українці, є частиною тривалого процесу впровадження в Україні правил BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – міжнародного плану по боротьбі з ухиленням від оподаткування. Це 15 заходів, які від початку застосовували у себе країни OECD. Ключова мета – більш справедливе наповнення держбюджетів бізнесом, який працює в певній країні, але виводить реальні доходи за кордон.
Загалом до BEPS приєдналися 100 країн світу. Україна зробила це у 2017-му, взявши на себе зобовʼязання імплементувати у своєму законодавстві «мінімальний пакет» із чотирьох пунктів.
Впровадження звітності КІК стало наступним етапом. У фінальній редакції законопроєкту №1210 визначалося, що резиденти України (громадяни чи місцеві підприємства) повинні звітувати про іноземні компанії у власності та сплачувати податок на доходи фізосіб. Ставка складає 5%, 9% чи 18%, залежно від того, отримав український власник дивіденди чи прибуток залишився нерозподіленим. Йдеться про компанії з доходами понад €2 млн.
Залежно від структури власності, подавати звіт та сплачувати відповідний податок має український власник закордонної фірми, українська фірма – власниця закордонної компанії або ж власник української компанії, яка володіє закордонною.
Спочатку планувалося, що перші звіти про КІК український бізнес подаватиме вже в 2022-му, однак норму відтермінували. Відтак дедлайни для фізосіб та юросіб посунули на 1 березня та 1 травня 2024-го відповідно. Звітувати потрібно одразу за 2022-й та 2023-й роки. За неподачу звітності чи прострочку накладають суттєві штрафи: від 100 до 1000 прожиткових мінімумів на 1 січня звітного року. У 2023-му він складав 2684 грн. Тож санкції можуть бути достатньо відчутними.
Скриншот з сайту ДПС
Чому бізнес – за відтермінування звітів про КІК
Суттєві штрафи – лише один із пунктів, що непокоїть підприємців у законодавстві про КІК. «Ти ще нічого не заробив, компанія просто зареєстрована за кордоном, а ти вже винен штраф, якщо не проінформував про це податкову», – написав у facebook засновник експортера холодильного обладнання UBC Group Ігор Гуменний. Після початку російського вторгнення його компанія втратила два заводи та переорієнтувалася на Західну Європу та Північну Африку й, зокрема, планувала відкриття офісу в Дубаї (ОАЕ).
Це складова більш широкого побоювання бізнесу. Йдеться про посилення тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів. «Підприємці втратили довіру і мають усі підстави вважати, що відкриття інформації призведе до додаткового тиску», – йдеться в заяві СУП.
Зараз нескладно уявити картину, коли підприємці, що подали звітність про іноземні компанії, отримали обшуки з автоматами в офісах, зазначає засновник найбільшого в Європі виробника професійних систем безпеки Ajax Systems Олександр Конотопський у своєму facebook. «У результаті ми отримаємо купу кримінальних справ, тоді як додаткових податків не буде», – прогнозує він. До того ж жорсткі вимоги щодо звітності для КІК мотивуватимуть бізнес змінювати податкове резидентство.
Олександр Конотопський Фото Антон Забєльський для Forbes Україна
Ще один аргумент СУП за відтермінування звітності до кінця воєнного стану – це може відкрити дані про міжнародний бізнес з України росіянам. В умовах війни це небезпечно через ризик витоків конфіденційної інформації з баз даних правоохоронців, вважає Гуменний.
Третє – підготовка звітності є недешевою для бізнесу. «Бажано направити ці кошти на військову допомогу Україні», – зазначається у заяві СУП.
Чи є в підприємців шанс на компроміс з урядом, Радою та МВФ
17 жовтня СУП подала свої пропозиції про зміни до закону про КІК до фінансового комітету ВР. Якраз зараз депутати готують до другого читання законопроєкт №8137, що уточнює деякі розмиті норми правил звітування. Наприклад, чи є приводом для майже мільйонного штрафу зрив термінів подання звітності.
Які шанси, що звітність таки відтермінують? Два співрозмовники Forbes у фінкомітеті та уряді поки що сумніваються в цьому. «Будемо обговорювати, і я в чомусь розділяю побоювання бізнесу, – каже Гетманцев. – Але крок назад у одній із найважливіших реформ є сумнівним з огляду на позицію наших партнерів».
Про що йдеться? Пакет BEPS, зокрема у частині КІК, ще з 2020-го був предметом перемовин із МВФ. Також боротьба з ухиленнями від оподаткування була частиною консультацій про євроінтеграцію України ще в рамках угоди про асоціацію. Ймовірно, у разі, якщо українська влада все ж вирішить відтермінувати звітність КІК, це питання потрібно буде узгодити з місією МВФ у листопаді. «Фонд навряд чи підтримає цю ініціативу», – вважає один із міністрів економічного блоку, дотичний до перемовин. Він попросив не вказувати свого імені в цій статті через сенситивність теми.
Постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян не відповів на прохання Forbes прокоментувати позицію фонду щодо цього питання. У своїй заяві СУП стверджує, що ідею з відтермінуванням підтримує Мінекономіки. Очільниця міністерства Юлія Свириденко не відреагувала на запитання репортера Forbes у WatsApp.
Є й внутрішні аргументи проти відтермінування, повʼязані з реальним ухиленням від оподаткування за допомогою іноземних компаній, додає співрозмовник серед урядовців. «Разом із неповерненням валютної виручки це – велика проблема», – каже він.
