Як українці оцінюють економічну ситуацію в країні: соцопитування
Фондом «Демократичні інціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 грудня 2023 року проведено загальнонаціональне соціологічне опитування.
Мотивація
У 2023 році 43% українців найбільше надихали та мотивували пережити цей складний рік їхні сім’ї та рідні люди. Причому орієнтація на близьких і рідних як на опору стала більш поширеною (наприкінці 2022 р. було 30%). Водночас, як і в 2022 р. другим найпоширенішим джерелом натхнення та мотивації залишаються захисники та захисниці в Силах оборони України (16%). Таким чином, на другому році повномасштабного вторгнення джерела підтримки і мотивації для суспільства залишаються сталими.
Наприкінці 2023 українці дивляться з надією як на своє майбутнє (55%), так і на майбутнє України (61%). Розмірковуючи про власне майбутнє, українці, окрім надії, найчастіше відчувають тривогу (40%) та оптимізм (28%). І хоча надія продовжує бути найбільш поширеною емоцією як і в 2022 р., кількість тих, хто відчуває тривогу, дещо зросла (було 33% у 2022 р.), поменшало також й оптимістів (було 36%). Так само зросла тривожність і щодо майбутнього України загалом: від 24% наприкінці 2022 р. — до 34% у грудні 2023 р.
Війна впливає на повсякденне життя абсолютної більшості населення (95%), 61% з яких називає цей вплив визначальним. Такі оцінки характерні для всіх макрорегіонів України, але найбільше – для Сходу, де війна має кардинальний вплив на повсякденне життя 68% населення. Війна також визначає життя людей незалежно від їхнього віку.
Лише серед молоді (18−29 років) фіксується менша, ніж в інших вікових групах, частка тих, на чиє життя війна справляє дуже сильний вплив. Але і серед молоді цей показник становить більшість респондентів (54%).
З впливом війни пов’язані і відчуття, що у році, що минає, життя українців погіршилося: 35% зазначають, що життя стало трохи гіршим, а ще 40% відчувають істотне погіршення.
Війна та перемога
Віра в перемогу продовжує об’єднувати абсолютну більшість українців (88%), причому 63% з них вірять у перемогу однозначно.
Сумнівається у перемозі лише 5% опитаних. Щоправда, порівняно із груднем 2022 р. дещо змінилося співвідношення між тими, хто у перемогу вірить безумовно (було 78%, стало — 63%), і тими, хто скоріше вірить у перемогу (було 15% у грудні 2022 р., стало — 25%).
32% українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 45% вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі, і 7% – що Україна не здатна подолати існуючі проблеми (решта — не визначилися).
Економіка
Громадяни України досить скептично оцінюють економічну ситуацію в країні: у травні 2021р., за вісім місяців до початку повномасштабної війни, 60% опитаних оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану» (і лише 5% – як «добру» або «дуже добру», а 32% – як «не погану і не добру»). У вересні-жовтні 2022р., тобто через сім місяців після початку війни, зросла частка громадян, які оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану» (до 64,5%).
Ці оцінки покращилися у лютому-березні 2023р., коли було зафіксоване зниження негативних оцінок навіть порівняно з «довоєнним» періодом: тоді оцінювали економічну ситуацію в країні як «дуже погану» або «досить погану» 55% (4% – як «добру» або «дуже добру», 37% – як «не погану і не добру»). Але, за даними опитування, що було проведене у грудні 2023р., ці оцінки погіршилися (відповідно 66,5%, 3% і 27%), і зараз на статистично значущому рівні не відрізняються від тих, які спостерігалися у вересні-жовтні 2022р.
Добробут
При оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини з точки зору того, які покупки дозволяють здійснювати родинні доходи, після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021р. зросла частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти (з 9% у червні 2021р. до 14% у лютому-березні 2023р.).
Однак, у грудні 2023р. частка таких знизилася до 10% і зараз статистично значуще не відрізняється від показника середини 2021р. Так само статистично значуще не відрізняються у червні 2021р. і грудні 2023 р. частки тих, хто відповідає, що їм вистачає коштів лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (відповідно 38% і 39%), тих, хто відповів «у цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі» (відповідно 44% і 42%), «живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль тощо)» (відповідно 6% і 7%).
Але якщо у червні 2021р. 0,9% опитаних дали відповідь «ми можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо», то зараз таку відповідь не дав жоден респондент).
Після початку широкомасштабної війни спостерігалося істотне покращення економічних очікувань в середньостроковій (2−3 роки) перспективі. Так, частка тих, хто очікував, що економічне становище країни в найближчі 2−3 роки покращиться, у вересні-жовтні 2022р. порівняно з травнем 2021р. зросла з 30% до 43%, а в лютому-березні 2023р. — до 52%. Однак, у грудні 2023р. цей оптимізм знизився — зараз так вважають 34,5% (що все одно на 5% більше, ніж у травні 2021р). Частка тих, хто очікує погіршення ситуації, становить 22% (приблизно стільки ж, як у травні 2021р.), тих, хто вважає, що ситуація у цій сфері не зміниться — 16% (що на 10% менше, ніж у травні 2021р.).
Частка тих, хто очікував, що добробут його родини в найближчі 2−3 роки покращиться, у вересні-жовтні 2022р. порівняно з травнем 2021р. зросла з 29% до 41%, а в лютому-березні 2023р. — до 49,5%. За даними останнього опитування, частка таких становить 34%, тих, хто вважає, що добробут родини за цей період погіршиться — 18%, що він не зміниться — 19%.
