Як розшифрувати мову шахрайства
7 із 10 українців переймаються, що їх близькі можуть стати жертвами онлайн-шахраїв. Про це йдеться в дослідженні Visa «Платіть безпечно».
7 із 10 українців переймаються, що їх друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення із проханням підтвердити дані свого рахунку, а 68% українців не впевнені, що здатні розпізнати онлайн-шахрайство.
Кожен другий українець відреагує на електронного листа, якщо він міститиме гарні новини на кшталт «безкоштовний подарунок для вас», «вас обрали» чи «ви стали переможцем».
Найбільш підозріло українці ставляться до прохання перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних повідомлення такого змісту — в трійці найбільш підозрілих.
Про рівень обізнаності про шахрайські схеми соціальної інженерії свідчать наступні показники:
73% українців найімовірніше не розпізнають «тривожних дзвіночків», які вказують, що вони зіткнулися зі злочинцями в мережі. Також, згідно з дослідженням, кожен другий українець принаймні раз потрапляв на гачок шахраїв, а 17% ставали жертвами обману неодноразово.
«У сучасному цифровому світі шахрайство стає все більш вигадливим, а злочинці використовують нові підходи, щоб обдурити довірливих споживачів. Не важливо, про що йдеться: про посилку, затриману на митниці, прострочену підписку на стримінговий сервіс чи подарункову картку від улюбленого бренду, — шахраї застосовують надзвичайно переконливу тактику, щоб ввести жертв в обману. Зважаючи на стрімке зростання частки цифрових платежів, зараз як ніколи важливо, щоб споживачі розуміли мову шахрайства та залишалися насторожі», — пояснює Чарльз Лобо, керівник відділу ризиків Visa в регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки.
Основні висновки дослідження Visa Stay Secure:
Хибна впевненість посилює вразливість до обману. Респонденти, що вважають себе обізнаними щодо тактик онлайн-зловмисників, з більшою імовірністю натиснуть на фальшиве посилання або повірять шахрайській пропозиції. Так, 54% «обізнаних» українців купляться на повідомлення, що містить гарні новини, а 42% відреагують на прохання виконати термінові дії, тоді як серед тих, хто сумнівається у своїй пильності, так само вчинять 48% та 32% відповідно.
Споживачі занепокоєні вразливістю інших. 7 із 10 українців переймаються, що їхні друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення із проханням підтвердити дані свого рахунку, а майже половина (46%) стурбовані, що близькі попадуться на шахрайський електронний лист із пропозицією безкоштовної подарункової картки чи продукту з інтернет-магазину. Також 68% респондентів непокояться, що жертвами онлайн-шахраїв можуть стати пенсіонери, тоді як у пильності дітей та підлітків не впевнені чверть опитаних.
Що викликає підозру. Найменше українці вірять проханням перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних повідомлення такого змісту — в трійці найбільш підозрілих. Набагато менше занепокоєння викликають СМС про статус відправлення, що доставляється (лише 28% включили такі повідомлення до топ-3 тих, що змушують насторожитися), електронні листи з оголошенням про розпродаж або появу нового продукту (27%) або прохання надати відгук про нещодавній досвід (17%) — усім цим можуть скористатися шахраї.
Не помітити «тривожні дзвіночки» легко. Майже кожен другий (49%) українець повідомив, що переконується, що листа надіслано з дійсної електронної адреси, тоді як лише 43% перевірятимуть, чи прикріплено до повідомлення назву або логотип компанії. Менше половини респондентів шукатимуть у листі номер свого замовлення (42%) або банківського рахунку (32%), а 40% перевірятимуть правильність написання слів.
Розшифровуємо мову шахрайства
Шахраї випробовують різні підходи, щоб створювати повідомлення, які виглядають справжніми та спонукають одержувачів негайно діяти. Дослідження Visa Stay Secure виявило, які мовні звороти з найбільшою імовірністю вказують на шахрайство, та дослідило, наскільки вразливими до них є респонденти в Україні.
Хибне відчуття терміновості: кіберзлочинці часто наголошують на терміновості, щоб спонукати людей діяти, наприклад, натиснути на посилання або відповісти відправнику. 27% українців попадуться на повідомлення про загрозу безпеці, як-от про викрадення паролю чи витік даних, тоді як повідомлення від державної установи чи правоохоронних органів зможе обдурити 32%.
Гарні новини: Кожен другий респондент виконав би дію, про яку просять шахраї, якби повідомлення містило гарні новини, наприклад «безкоштовний подарунок для вас», «вас обрали» чи «ви переможець». 35% українців перейдуть за посиланням або дадуть відповідь на повідомлення, якщо воно пропонує фінансову можливість, причому найбільш імовірно на цей гачок потрапить молодь із покоління Z (48%), тоді як найбільш недовірливі до такого роду пропозицій пенсіонери (18%).
Прохання виконати дії: 35% респондентів відповіли б на повідомлення, що містить прохання виконати дії, хоча найбільш підозріло українці ставляться до прохання змінити пароль.
Помічайте «тривожні дзвіночки»: як спіймати шахраїв на гарячому
Щоб краще захистити себе, споживачам варто кілька хвилин додатково подумати, перш ніж натискати на посилання, зокрема, проаналізувати мову, яку використовують шахраї.
Прості, але ефективні поради:
Не діліться ні з ким даними свого банківського рахунку.
Не натискайте на посилання, не переконавшись, що воно приведе вас туди, куди обіцяють у повідомленні.
Регулярно перевіряйте сповіщення про списання коштів, які приходять у формі СМС або електронних листів і повідомляють про покупки, здійснені з вашого рахунку.
Зателефонуйте за номером, указаним на корпоративному сайті або зворотному боці вашої кредитної чи дебетової картки, якщо не впевнені, чи є повідомлення від банку справжнім.
