Як Мінфін рятуватиме бюджет України через відмову США надати фіндопомогу
Чим загрожує Україні потенційний передвиборчий конфлікт у США через фінансову допомогу українському уряду та чи є у Мінфіну план «Б»
Суботнє рішення Конгресу США щодо тимчасового фінансування уряду країни, але без фінансової допомоги Україні – суттєвий привід для занепокоєння українського уряду.
Відмова американських законодавців від пакету підтримки України на $6 млрд турбує і європейських партнерів України.
Для українського уряду це має не лише понятійний, а й цілком практичний ефект. До кінця 2023 року Мінфін сподівався отримати від Сполучених Штатів $3,3 млрд прямої бюджетної підтримки, заявляв в середині вересня міністр фінансів Сергій Марченко. Очікування на наступний рік – $12–14 млрд.
Уряд, попри це, все ще очікує, що фінансування відбудеться за планом, зазначає співрозмовник Forbes серед членів Кабміну, який попросив не згадувати у цій статті свого прізвища та назви міністерства через суттєву політичну сенситивність теми. План «Б» Мінфіну на екстрений випадок – використати вже зараз частину міжнародної допомоги, яку планувалося направити на фінансування видатків перших місяців 2024-го.
Про що йдеться та наскільки критичним для України є своєчасне фінансування США?
План «Б» уряду на 2023-й, якщо в бюджеті США не буде грошей для України
Традиційні фінансові дискусії у США восени повʼязані з особливістю формування бюджету країни, який охоплює не календарний, а фінансовий рік (з вересня до вересня). Цьогоріч бюджетний процес загострився через вибори президента Сполучених Штатів наступного року.
Попри те, що 30 вересня Конгрес вжив двопартійного заходу, зберігши фінансування уряду до середини листопада, відсутність допомоги Україні стала ударом по адміністрації Байдена, зазначає Bloomberg, який після голосування у Конгресі поспілкувався з кількома європейськими високопосадовцями.
«Путін та інші агресори можуть набути сміливості за відсутності непохитної підтримки Заходу», – цитує агентство одного зі співрозмовників. Найгірше, що ситуація, ймовірно, ускладниться з наближенням виборів у США, припустив у розмові з Bloomberg інший топчиновник ЄС.
Для України це означає цілком конкретні фінансові проблеми вже наприкінці цього року. Станом на кінець вересня уряд отримав від Штатів $9,75 млрд. Для порівняння, інші найбільші джерела: ЄС – $14,7 млрд, ОВДП – $11 млрд, МВФ – $3,6 млрд, Канада – $1,8 млрд.
На відміну від, наприклад, ЄС, США надають уряду допомогу у вигляді грантів, а не кредитів. Ще $1,25 млрд такого гранта вже є на рахунках траст-фонду підтримки України у Світовому банку. Під питанням – $3,3 млрд, які Мінфін розраховував отримати протягом жовтня–грудня.
Володимир Зеленський та Джо Байден Фото Getty Images
«Ми отримуємо не надто втішні сигнали від американських партнерів, – казав за тиждень до голосування у Конгресі співрозмовник Forbes серед високопосадовців серед міністрів економічного крила уряду. – Ми бачимо розуміння партнерів, що нам треба не дати «впасти», наприклад, у Treasury, але вони теж залежать від політичної ситуації».
Чи можна перекрити ризик недофінансування від США власним ресурсом? Відповідь «так» виглядає надто оптимістичною, вважає економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк. «Хоча можна активніше залучати гроші на внутрішньому ринку (ОВДП) плюс ми маємо рекордні золотовалютні резерви як раз на подібні випадки», – додає він.
Що уряд планує робити, якщо фінансування від Штатів цьогоріч більше не буде? План «Б» – перекинути частину коштів донорів з видатків першого кварталу 2024-го на останні місяці поточного року, розповідає співрозмовник серед урядовців. Зокрема, йдеться про допомогу уряду Японії, яка також надає кошти через траст-фонд Світового Банку.
Що чекає держбюджет без допомоги США у 2024-му
У проєкт бюджету на 2024-й уряд заклав $42,8 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Це на $500 млн більше, ніж у 2023-му.
Частка США у цьому пакеті, анонсована міністром Марченком – $12-14 млрд, тобто приблизно на рівні поточного року. Очікування від ЄС – на рівні €18 млрд.
«Наступний рік несе більші виклики, – констатує Самойлюк з ЦЕС. – Але навіть від ЄС поки немає чітких зобовʼязань: програма EU Facility на €50 млрд, але невизначеність зі США більша».
Які альтернативи матиме уряд у разі найбільш радикальних сценаріїв? Повністю замістити фінансування від Штатів навряд чи реально, хоча й Мінфін, вірогідно, намагатиметься знайти джерела в інших країнах, каже Самойлюк. «Тож варіанти фінансування залишаються тими ж: більші внутрішні запозичення та, у крайньому випадку, друк гривні», – зазначає він.
Чи можна хоча б частково виправити ситуацію за негативним сценарієм за рахунок скорочення видатків? «На мій погляд, простір для маневру не такий і великий — більша частина видатків зараз це оборона та соціальна сфера», – вважає Самойлюк.
