USAID ПЕБ передасть когенераційні установки для 23 комунальних підприємств та двох університетів
Фото: USAID Проєкт енергетичної безпеки
Застосування когенерації малої та середньої потужності для живлення критичної інфраструктури протягом наступного опалювального періоду було предметом обговорення на круглому столі, організованому USAID ПЕБ у середу, 13 вересня.
Джерело: USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ)
В дискусії взяли участь представники Мінінфраструктури, Міненергетики, Держенергоефективності, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), представники органів місцевого самоврядування, керівники теплопостачальних підприємств.
Кейтлін Кірш, керівниця енергетичної команди Офісу економічного зростання USAID/Україна у вітальному слові нагадала, що ціллю Росії є енергетична інфраструктура України, саме на ній вона зосереджує свої атаки.
Фото: USAID Проєкт енергетичної безпеки
Від початку бойових дій USAID визначило пріоритетом постачання критично важливого обладнання та матеріалів для забезпечення тепла в українських домівках.
Ми багато чому навчилися минулої зими і знаємо, як краще підготуватися до нового зимового сезону. Цього року USAID зосереджується на новому виді підтримки, спрямованому на зміцнення енергетичної безпеки України та посиленні захисту місцевої критичної інфраструктури від російських атак. Ця нова підтримка включає 69 когенераційних установок для 23 комунальних підприємств централізованого теплопостачання та двох університетів цієї зими, що допоможе системі централізованого теплопостачання постачати тепло в українські домівки в умовах відсутності електроенергії, – сказала пані Кірш.
Вищезазначена кількість КГУ в умовах відсутності електроенергії здатна забезпечити теплом близько 1 мільйона людей та до тисячі соціальних об’єктів в межах України, такі як лікарні, школи і дитячі садки. Крім того, КГУ малої та середньої потужності, встановлені в системах ЦТ, сприятимуть розвитку розподіленої генерації. І в майбутньому USAID планує збільшувати кількість КГУ і таким чином підтримати сталість постачання енергетичних ресурсів українцям.
Дмитро Коваленко, член НКРЕКП, подякував USAID ПЕБ за те, що Проєкт став «драйвером цього процесу».
Він наголосив, що НКРЕКП сьогодні формує нормативно-правову базу на основі практичної роботи КГУ, і це найправильніший шлях.
Для нас це новий напрямок розвитку енергосистеми України, зокрема розвиток розподіленої генерації. Це той напрямок, який потрібен. На початку опалювального сезону дуже важливі темпи, які ви задаєте, і дай Боже, щоб ми за ними встигали. Але ми будемо старатись, бо нам це потрібно, – додав він.
Фото: USAID Проєкт енергетичної безпеки
Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики України, відзначив роботу USAID ПЕБ щодо посилення енергетичної безпеки України. За його словами, когенерація дає можливість зменшити викиди вуглецю і є надзвичайно важливою для розвитку «зеленої» енергетики.
Ми зараз аналізуємо, наскільки можна вдосконалити нормативне середовище, щоб стимулювати розвиток технології когенерації, – повідомив він.
Крім того, постійну підтримку від USAID для енергетики і, зокрема, для розвитку когенерації, відзначили Наталія Хоцянівська, керівниця департаменту комунальних послуг Мінінфраструктури, та Віктор Білько, заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Майк Трейнор, керівник USAID ПЕБ, назвав когенерацію важливою як з точки зору безпеки у воєнний час, так і для повоєнного відновлення країни.
Наша мета – допомогти Уряду України побудувати технічно ефективну, екологічно сталу та фінансово стабільну систему централізованого теплопостачання в Україні. Тому ми продовжуємо надавати технічну допомогу Україні та підтримуємо реформування енергетичного ринку, його інтеграції до структур ЄС та підготовчі зусилля для відбудови після бойових дій. USAID ПЕБ співпрацює з національними та місцевими українськими партнерами для реалізації десятків проєктів зі встановлення малих та середніх когенераційних установок у котельнях, адаптації нормативно-правової бази для інтеграції КГУ та безперебійного функціонування наявних джерел тепла, адже невеликі КГУ додають стабільності енергетичній системі, особливо в надзвичайних ситуаціях, – зазначив він.
Жваве обговорення між представниками енергетичного регулятора, органів державної влади й місцевого самоврядування, а також теплокомуненерго й експертами сконцентрувалося довкола чотирьох основних питань:
- Підготовка та основні положення проєктів нормативно-правових актів щодо приєднання об’єктів критичної інфраструктури до КГУ для енергозабезпечення в умовах можливого переривання електропостачання з об’єднаної енергосистеми України.
- Визначення вартості газу, що застосовується теплопостачальними підприємствами для виробництва електричної енергії з КГУ для забезпечення власних потреб котелень в електроенергії.
- Ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії на КГУ малої та середньої потужності.
Фото: USAID Проєкт енергетичної безпеки
За інформацією НКРЕКП, необхідні зміни, що стосуються питання приєднання КГУ, вже були внесені у первинне законодавство.
Крім того, напередодні заходу, 12 вересня 2023 року, НКРЕКП на своєму засіданні схвалила проєкт Постанови НКРЕКП «Про внесення зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії», відповідно до положень якої звільняються від необхідності отримання ліцензії виробники теплової енергії з КГУ, сумарна встановлена теплова потужність яких не перевищує 3 МВт (2,6 Гкал/год), якщо ці установки використовуються як резервне джерело енергії під час відключень електропостачання від мереж оператора системи для живлення об’єктів критичної інфраструктури та/або об’єктів систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення, закладів соціальної сфери.
Аналогічні зміни щодо ліцензування діяльності з виробництва електроенергії з КГУ були прийняті НКРЕКП 25 квітня 2023 р. шляхом внесення змін до Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.
Наразі Регулятор працює над подальшим вдосконаленням нормативно-правової бази, що регулює використання когенерації, зокрема йде обговорення змін до Кодексу систем розподілу, Кодексу систем передачі електричної енергії тощо з метою подальшого розв’язання організаційних питань використання КГУ.
Проте, і досі йде дискусія щодо врегулювання питання продажу електричної енергії, виробленої за допомогою КГУ, для енергопостачання об’єктів критичної інфраструктури та визначення оптимальної моделі договірних відносин.
Фото: USAID Проєкт енергетичної безпеки
Керівник «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась розповів про досвід очолюваного ним підприємства, яке використовує КГУ з 2004 р., і відзначив великий потенціал розподіленої когенерації, зазначивши, що попередній опалювальний сезон в період повномасштабної війни теплопостачання міста Черкаси здійснювалося практично без аварійних відключень саме завдяки розподіленій когенерації.
Водночас комунальник звернув увагу на потребі навчання персоналу теплогенеруючих підприємств особливостям роботи на ринку електричної енергії, що необхідно у разі, якщо теплокомуненерго приймуть рішення продавати в загальну мережу надлишок згенерованої за допомогою КГУ електричної енергії.
Наприкінці обговорення USAID ПЕБ підписав Меморандуми про співпрацю з Рівненською міською радою, Національним університетом «Запорізька політехніка», Хмельницьким національним університетом, теплопостачальними підприємствами міст Чернігів, Чернівці, Луцьк, Дубно, Шепетівка, Старокостянтинів, Камʼянець-Подільський, що передбачають співробітництво партнерів щодо залучення та використання міжнародної технічної допомоги, зокрема поставки когенераційних установок, передачі техніки, обладнання та матеріалів для забезпечення теплопостачання об’єктів українських партнерів в умовах воєнного стану та модернізації системи теплопостачання в період відновлення після закінчення бойових дій, а також для реалізації в Україні програм надання технічної допомоги від USAID через Проєкт енергетичної безпеки.
Довідково:
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну команда USAID ПЕБ працює над задоволенням нагальних потреб українських енергетичних компаній в критично важливому обладнанні та матеріалах для відновлення енергопостачання в українських домівках, та надає підтримку Уряду України для підготовки до зимового сезону. USAID через Проєкт енергетичної безпеки надало наступну допомогу:
- 836 генераторів для допомоги українським енергетичним компаніям у постачанні електроенергії, газу, тепла та води, а також для підтримки місцевих органів влади у наданні первинної медичної та санітарної допомоги, а також безпечний транспорт мільйонам цивільних осіб, особливо у найбільш постраждалих районах.
- 2 стаціонарні та 48 мобільних котелень в 11 областях України для забезпечення теплом та гарячою водою, коли об’єкти теплопостачання пошкоджені. Цього року ми також доставимо 72 мобільні котельні та 3 стаціонарних котли, останні підуть на допомогу Херсону після повені.
- 59 насосів для заміни пошкоджених насосів.
- 223 тимчасових намети з обігрівом.
- 40 екскаваторів для ТКЕ у 30 містах.
- 20 аварійних автомобілів для ТКЕ, і ще 40 вантажівок буде доставлено цього сезону.
- 100 км сталевих та попередньо ізольованих труб і майже 12 тис одиниць супутніх деталей, а також 6 490 т солі для підтримання обладнання ТКЕ в робочому стані, при цьому поставки будуть продовжені.
Окрім реагування на надзвичайні ситуації, USAID ПЕБ також надає підтримку як агент із закупівель Фонду енергетичної підтримки України. Через цей інструмент багато підприємств сектору теплопостачання отримують матеріальну підтримку – насамперед, ТЕЦ, а також інші теплопостачальні підприємства.
