62% прес-релізів направляються засобам масової інформації криптопроектами, які створені шахраями або пропонують надто ризиковані послуги, з'ясували фахівці компанії Chainstory. Причому такі релізи масово публікуються на майданчиках новин за гроші, обминаючи редакційні фільтри і вводячи в оману читачів, констатували експерти.
Автори дослідження проаналізували 2893 прес-релізи. Найбільше сумнівних прес-релізів (90%) відносяться до ринку хмарного майнінгу, повідомили представники Chainstory. З усього масиву повідомлень різних криптовалютних компаній лише 2% присвячені справді значимим подіям — залученню фінансування, злиттю та поглинанню чи масштабним дослідженням, нарікають експерти. За їхніми словами, переважна більшість релізів стосується рутинних оновлень, лістингу на біржах і продажів токенів, тобто є занадто дрібними для новинних приводів.
У Chainstory перерахували типові інформаційні тактики криптовалютних компаній:
Спам лістингами . Біржі масово анонсують додавання нових токенів – такі повідомлення займають 24% усіх релізів. Кожен листинг отримує окрему публікацію, що створює ілюзію постійної активності, хоча більшість таких оголошень не становлять реальної цінності новин.
Хибна легітимність . Проекти із сумнівною репутацією використовують прес-релізи, щоб розмістити логотипи авторитетних ЗМІ у розділі «Про нас». Це створює видимість схвалення відомими платформами новин, хоча насправді йдеться лише про платні публікації.
Гіперболи та «модні слова» (buzzwords) . Тексти насичують модними термінами типу AI, Web3, DeFi, навіть якщо проект не має до них реального відношення. Мета – привернути увагу інвесторів, експлуатуючи актуальні тренди.
Аналітики Chainstory звернули увагу на стиль викладу: 73% повідомлень написано у відверто рекламному ключі з використанням гіперболізуючої лексики. Нейтральний інформаційний стиль зустрічається лише у 10% випадків, тобто криптовалютні компанії намагаються максимально використати прес-релізи у маркетингових стилях.
Ще одна проблема – широке поширення всіляких PR-сервісів, які пропонують клієнтам «гарантовану публікацію» на сотнях майданчиків новин за фіксовану плату. Такі платформи не ставлять в основу перевірку фактів, не проводять сувору верифікацію авторів, допускають до публікації анонімні проекти і розміщують матеріали без редакторських правок, журяться автори дослідження. У результаті формується потік повідомлень, який зовні імітує журналістські тексти, але насправді є оплаченою рекламою.
Для читачів такі тексти — пастка, оскільки межа між новиною та рекламою стає майже невиразною. У людей виникає ефект FOMO (страх упустити вигоду), а загальний інформаційний шум невиправдано впливає на котирування та може заплутати недосвідчених інвесторів, кажуть експерти Chainstory. Вони звернули особливу увагу на випадки перекручування фактів. Приклад: проекти InfinityStakeChain та FlexyStakes розповсюджували прес-релізи з помилковими заявами про підтримку з боку Binance та інших великих гравців, хоча насправді це не так.
Минулого року закрилися 11,6 млн криптотокенів, основною причиною став надлишок мемкоінов, запущених на платформах на кшталт Pump.fun, повідомляли аналітики CoinGecko. Багато хто з проектів піднімався в ціні саме завдяки новинам.