У середині липня 2025 року Україна звернулася до Єврокомісії з проханням про відстрочку від CBAM, але рішення досі не було ухвалено
З 1 січня на території Європейського союзу починає діяти механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні, що вводить плату за вуглецевий слід імпортованої продукції, відомий як CBAM. Відсьогодні імпортери в ЄС будуть купувати сертифікати, вартість яких відповідає ціні викидів CO₂, пов’язаних із виробництвом імпортованих товарів, повідомляє Delo.ua.
У середині липня 2025 року Україна подала запит до Єврокомісії на відтермінування від CBAM для вітчизняних експортерів та всі необхідні документи. Але на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не було ухвалено. Таким чином, з початку року український бізнес при експорті до ЄС буде зобов’язаний сплачувати «вуглецеве мито».
За оцінками Федерації роботодавців України, у 2023 році український експорт товарів до ЄС, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд – це 9,9% від загального експорту з України. Зокрема, у 2023 році до ЄС було направлено 78,3% українського експорту електроенергії; 80,7% експорту алюмінію; 82,5% експорту чорних металів і металевих виробів; 86,5% експорту цементу та цементних клінкерів; а також 90,0% експорту добрив.
Вже в перший рік дії обмежень ВВП України може зменшитися на 4,8%, а експорт товарів до ЄС – на 7,8%. При цьому податкові надходження до бюджету зменшаться на $2,8 млрд на рік, а внаслідок зниження ділової активності буде втрачено близько 73,1 тис. робочих місць. Крім того, за такого сценарію у 2030-2035 роках загальні втрати зайнятості можуть досягти майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження знизяться на $3,6 млрд.
Окрім прямих ризиків, бізнес також бачить опосередковані загрози, пов’язані із закриттям європейського ринку для імпортерів з третіх країн. У такому випадку ці постачальники шукатимуть нові ринки збуту, одним із яких може стати український ринок.