Хімічна промисловість Німеччини перебуває на межі краху через війну в Україні – Bild
Представники хімічної промисловості Німеччини вважають, що наразі їхня галузь перебуває на межі краху. Всьому виною начебто війна в Україні. Вона запустила цілу низку криз, які погано впливають на хімпром ФРН.
Про це пише видання Bild. Журналісти констатують катастрофічне падіння об’ємів виробництва. Так, сектор хімічної промисловості є третім за величиною в усій структурі економіки Німеччини. В ньому працює більше мільйона німців. В 2022 році виробництво в ньому впало на 20%. В цьому році – на 16,5%, однак варто зазначити, що до кінця року ще майже чотири місяці.
Нещодавно представники хімпрому вирішили звернутися до канцлера республіки Олафа Шольца. Вони передали йому документ, в якому розповіли про всі своє проблеми.
Зокрема, йдеться про те, що наразі стоїть загроза масового скорочення робочих місць. Все через нерентабельність виробництва, адже багато з підприємств банально переносять виробництво в інші країни, де це дешевше. Тож без роботи можуть залишитися десятки, а то й сотні тисяч німецьких громадян.
Представники галузі вимагають від уряду зробити щось з цією проблемою. Вони кажуть, що слід хоча б трохи знизити ціни на енергоносії та покласти край “бюрократичному безумству” енергетичної політики чинного німецького уряду.
Європейська промисловість страждає від війни в Україні: чому так відбувається
Після того, як росія здійснила вторгнення до України в лютому 2022 року, західний світ розпочав введення комплексних санкцій проти рф. При цьому країни Європи пішли далі всіх і ввели проти агресора стільки санкцій, скільки могли. Настільки багато, що наразі вже буквально нічого й забороняти.
Тож наразі росія є найбільш підсанкційною країною в світі: проти неї діє більше 14 тисяч (!) санкційних обмежень. Однак справа тут в тому, що подібна політика є двосторонньою. Тобто ті, хто впроваджує санкції, також несуть через це досить великі економічні витрати.
Особливо помітно це на прикладі Німеччини. І німецькій промисловості можна, з одного боку, тільки поспівчувати, а з іншого – сказати щось на кшталт “ну и кто же вам доктор?”. Справа в тому, що десятки років “німецьке економічне диво”, яке проявлялося в стабільному розвитку економіки, базувалося фактично на одному: дешеві енергоносії з росії. Партнерство ФРН та рф в цьому плані було надтісним – згадати хоча б ті ж “північні потоки”.
Десятиліттями Німеччина отримувала з росії регулярні поставки газу та нафти, за рахунок чого зростала й промисловість. Однак наразі через санкції робити це все складніше, а самі енергоносії сильно зросли в ціні – перш за все йдеться про газ.
Через це зростає нерентабельність німецької промисловості. Компанії та корпорації втрачають гроші, зменшують об‘єми виробництва, скорочують штати працівників та релокуються в інші країни, випадаючи з німецького економічного кластеру. Однак невже за стільки років (а особливо після 2014) не можна було зрозуміти, що для путіна газ та нафта є не тільки економічним, але й політичним інструментом? І що в будь-яку мить кран на трубі можна прикрутити або ж сильно підняти ціни.
Саме це є стратегічною помилкою всіх німецьких урядів, починаючи як мінімум з Герхарда Шредера. Неможливо будувати економіку такої великої та потужної країни, як Німеччина, з такою залежності від одного постачальника критично важливої сировини. Навіть абстрактний студент другого чи третього курсу економічного факультету зможе пояснити, чому важливо диверсифікувати поставки та мати хоча б декількох постачальників. Під все це важливо будувати відповідну інфраструктуру, якої наразі немає, а стара вже фактично непотрібна.
Невідомо, як ситуація розвиватиметься надалі. Очевидно, що пошук альтернативних постачальників та створення всієї необхідної інфраструктури під це займе роки та вимагатиме десятків мільярдів євро інвестицій – а може й більше. За цей час багато підприємств просто перестануть існувати або ж релокуються, через що грошей в казні держави стане менше. Не слід забувати й про те, що ФРН є дуже соціальною державою: наприклад, на поточний рік в німецький бюджет на “соціалку” було закладено більше 166 мільярдів євро – а ці гроші фактично йдуть “в один кінець”, адже очевидно, що соціальна допомога це лише витрати, а не доходи. Тож як би там не було, але економічне зростання Німеччині “не світить” як мінімум в найближчі роки, а прогноз щодо розвитку промисловості залишається стабільно негативним.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Німеччина скоротить допомогу біженцям з України у 2024 році, – Reuters
- Залишки промисловості, "Берлінська стіна" з рф, війна та евакуація: інтерв'ю екс-очільника Луганської ОВА Сергія Гайдая
