Під загрозою картки українців

В Україні поступово посилюються вимоги до фінансового моніторингу — посилюються обмеження на перекази, фінустанови ретельно придивляються до кожного клієнта. Банки часто блокують українські рахунки без жодного пояснення.

Найпоширеніші причини блокування акаунтів.

Які існують обмеження та про що потрібно знати

У квітні НБУ скасував обмеження на перекази з картки на картку в 150 тис. грн на місяць; однак це обмеження діяло з лютого згідно з меморандумом, підписаним банками. Раніше OBOZ.UA розповідав про цей документ, який був добровільно схвалений банками і по суті запровадив обмеження, аналогічні обмеженням Нацбанку.

Якщо клієнт має законний дохід, наприклад, 200 тис. грн і може його підтвердити, ліміт у 150 тис. грн на нього не поширюватиметься. З липня ці ліміти стануть ще більш жорсткими: їх знизять лише до 100 тис. грн на місяць. Крім того, для клієнтів із підвищеним ризиком вже встановлено ліміт у 50 тис. грн на місяць.

Як уточнив OBOZ.UA член правління ПриватБанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Дмитро Мусієнко, ліміти не поширюються на перекази між рахунками одного клієнта в одному банку, а також на перекази за участю клієнтів із підтвердженими доходами (зарплати, пенсії, соціальні виплати) або волонтерською діяльністю, а також тих, які отримали збільшений ліміт після звернення до банку.

Кожен банк самостійно розробляє свою систему фінансового моніторингу, дотримуючись вимог законодавства. Банки зобов’язані перевіряти клієнтів і запобігати зловживанням рахунками для відмивання грошей. Однак, як і будь-яка система, іноді фінансовий моніторинг негативно впливає на тих українців, які не займаються відмиванням грошей і мають законні доходи. У найкращому випадку банк може попросити роз’яснення щодо певних транзакцій, попросити підтвердження або показати дохід — після отримання задовільних відповідей із цим клієнтом зазвичай більше не виникає проблем.

Як банки блокують рахунки? З чим слід бути обережним

Інколи банки блокують рахунки, не пояснюючи причини та не вимагаючи жодних документів. Один із таких випадків висвітлюється в судовій справі 711/9639/23. Черкащанин подав до суду на ПриватБанк про відновлення свого рахунку, але програв справу. У повістці колишній клієнт банку вказав, що йому повідомлено про “розірвання договору у зв'язку з виявленням за результатами переоцінки ризиків клієнта неприпустимо високого ризику”.

Його рахунок заморозили ще в грудні 2023 року. За весь рік він поклав на картку 487,1 тис. грн (приблизно 44 тис. грн щомісяця). «Отримання значних сум на картковий рахунок пов’язане з продажем особистих речей та власних дорогих автозапчастин через платформу оголошень OLX», – йдеться у судовій справі.

Законодавство та постанови НБУ визначають вимоги до фінансової звітності банків. Цитована судова справа посилається на рекомендації НБУ 24-0006/58546/БТ. Отже, оцінюючи, чи використовує клієнт свій рахунок для відмивання грошей, вони зосереджуються на таких елементах:

– мати зосереджену кількість операцій зарахування або списання P2P-переказів на день;
– проявляти характеристики «накопичення» та виведення коштів, отриманих через P2P-перекази;
– передбачають значні обсяги та численні транзакції P2P передачі;
– мета і характер фінансових операцій неоднозначні;
– джерело надходження коштів залишається неперевіреним;
– подальше використання коштів незрозуміле;
– фінансові операції мають транзитний характер.
Перевіривши клієнта, банк визначив високий ризик відмивання грошей, що призвело до розірвання з ним відносин. Суд, розглянувши позов незадоволеного клієнта, вирішив відмовити в задоволенні.

Заморожуючи рахунки, банки мають на меті виявити та запобігти операціям «провалів». «Дроп» або «грошовий мул» – це особа, яка дозволяє використовувати свою банківську картку, видану на її ім’я, для транзитних переказів коштів. «Дроп» отримує гроші на картку та оперативно перераховує їх на іншу призначену картку, залишаючи за собою обумовлений відсоток. В інших випадках «дроп» просто знімає готівку (і пересилає її вказаній особі), залишаючи «комісію» собі. Грошові перекази «через кілька карток» служать способом відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом. І всі суб’єкти, які беруть участь у цьому процесі, є злочинними», – йдеться в ухвалі суду у справі 212/7909/24.

У згаданому випадку клієнт ПриватБанку з Кривого Рогу намагався відновити свій рахунок у законний спосіб. З’ясувалося, що лише за 10 місяців він перерахував 5,2 млн грн. Він не зміг уточнити мету таких операцій, через що суд відмовив у його позові.

Подібні справи регулярно розглядаються в судах по всій країні. Так, минулого року вчителька Любомльської ЗОШ No2 подала до суду на Monobank щодо блокування її рахунку. Вона отримала картку ще у 2020 році і раніше мала середньомісячний дохід 6 тис. грн. Однак у липні 2024 року після того, як її рахунок тричі поповнили на загальну суму 20 тис. грн протягом 50 хвилин, її картку заблокували. За чотири роки вчителька оформила через свій рахунок 4,6 млн грн, а задекларовані легальні доходи, згідно з наданою довідкою, становили лише 1,3 млн грн. Вона час від часу покладала на свій рахунок десятки тисяч гривень.

Система фінансового моніторингу банку виявила показники «падіння». «Краплі» — це клієнти банку, які здають свої картки для операцій з відмивання грошей. За це «крапельники» отримують компенсацію, ризикуючи остаточно втратити свій банківський рахунок. У зв’язку з поширеністю «дропів» запроваджено ці обмеження.

Тим не менш, не всі експерти впевнені, що ліміти можуть ефективно усунути «перепади». Олеся Данильченко, голова Форуму безпеки EMA та радник з питань фінансових послуг Європейського центру боротьби з кіберзлочинністю Європол, розповідає OBOZ.UA, що потрібен більш цілісний підхід, оскільки лише банківські обмеження не можуть кардинально змінити ситуацію. Крім того, Данильченко стверджує, що необхідний індивідуальний підхід, а не введення загальних обмежень.

«Під час запровадження будь-яких обмежень важливо орієнтуватися на статистичний профіль клієнта. Цей профіль різниться в різних банках і категоріях клієнтів. Раціональніше було б визначити характеристики «падіння», а не обмежувати всіх», — констатує Олеся Данильченко. Експерт вважає, що обмеження суттєво не вплинули на ситуацію з «перепадами». Ця схема продовжує функціонувати; проте необхідність залучення більшої кількості “

Источник