Оксен Лісовий залишив посаду міністра освіти і науки 16 липня, пропрацювавши на ній три з половиною роки. В інтерв’ю він підсумував свою каденцію, розповів про незавершені реформи та поділився баченням майбутнього української освіти. Зокрема, ексміністр порушив питання ефективності об’єднання університетів, джерел фінансування освіти та кроків, спрямованих на підвищення її якості. Він також окреслив, які ключові реформи були започатковані та які виклики постануть перед його наступником, Андрієм Бутенком.
Підсумки реформи вищої освіти
«Ми об’єднали 12 університетів. Це значний крок, адже до цього таких процесів майже не було, проте цього недостатньо», — зазначає Оксен Лісовий, 54 роки. Він залишив посаду очільника Міністерства освіти і науки (МОН) 16 липня після розпуску Верховною Радою усього Кабінету Міністрів.
Вища освіта є однією з найскладніших сфер для реформування, додає Лісовий. Він обійняв посаду міністра освіти та науки у березні 2023 року. Його призначення супроводжувалося резонансом через виявлення фактів плагіату в його кандидатській дисертації з філософії, захищеній у 2012 році. У травні 2023 року Лісовий публічно визнав свою провину та відмовився від наукового ступеня.
Ключові виклики та досягнення
«Об’єднання університетів – це був складний процес. Нам вдалося консолідувати 12 закладів вищої освіти. Однак, якщо говорити про масштаби системи, це лише початок», – зауважив Лісовий. Він підкреслив, що реформа вищої освіти потребує системного підходу та тривалого часу для реалізації.
Важливим напрямком роботи міністерства було підвищення якості освітнього процесу. Це включає оновлення освітніх програм, впровадження сучасних методик викладання та посилення зв’язку між університетами та ринком праці. Лісовий зазначив, що це потребує значних інвестицій та злагодженої роботи всіх учасників освітнього процесу.
Фінансування української освіти
«Питання фінансування освіти є одним із пріоритетних. Ми працюємо над залученням додаткових ресурсів як з державного бюджету, так і з міжнародних партнерів. Також важливо стимулювати залучення приватних інвестицій та грантового фінансування», – прокоментував ексміністр.
За словами Лісового, окрім бюджетного фінансування, українська освіта отримує підтримку від міжнародних організацій та донорів. Це дозволяє реалізовувати важливі проєкти, спрямовані на модернізацію інфраструктури, розробку нових освітніх програм та підтримку талановитих студентів і викладачів.
Реформи, що передаються у спадок
«Новий міністр, Андрій Бутенко, отримує низку важливих реформ, які були розпочаті. Це стосується як вищої, так і загальної середньої освіти. Ми заклали фундамент для подальших змін, але їх успішна реалізація залежить від послідовності та наполегливості команди», – підкреслив Лісовий.
Серед ключових напрямів, що потребують продовження: цифровізація освітнього процесу, розвиток інклюзивної освіти, підтримка вчителів та викладачів, а також подальше вдосконалення системи оцінювання та державного контролю якості освіти. Лісовий висловив сподівання, що наступник зможе ефективно продовжити розпочату роботу.
Завершення каденції
«Моя каденція була насиченою, сповненою викликів, але й досягнень. Я вдячний команді за спільну роботу та вірю, що українська освіта продовжить свій розвиток», – підсумував Оксен Лісовий.
Перехідний період та передача справ новому керівництву МОН є важливим етапом для забезпечення стабільності та подальшого прогресу в освітній галузі. Подальший розвиток освіти України залежатиме від здатності команди міністерства ефективно впроваджувати реформи та реагувати на актуальні виклики.