Чи дійсно українцям заборонено збирати гриби в лісі
В Україні у двох читаннях схвалили законопроєкт №393, який значно посилює відповідальність за незаконну вирубку дерев, збирання грибів чи ягід у місцях, де це заборонено робити. Наприклад, незаконне вирубування дерев, що спричинило значну шкоду, під час воєнного стану каратиметься позбавленням волі терміном до 10 років. А максимальний штраф за вирубку дерев зросте з 25,5 тис. до 85 тис. грн (за повторне порушення – 170 тис. грн).
Документ набуде чинності лише після підписання президентом. Про те, як насправді змінили правила та що не можна буде робити в лісі, читайте в матеріалі.
Українцям дійсно заборонено збирати гриби в лісі?
Щоб використовувати ресурси лісу, треба безплатно отримати лісовий квиток. Однак кожен українець має право зайти в будь-який ліс (якщо він перебуває в приватній власності – зі згоди власника) та для власного споживання безплатно збирати рослини, ягоди, гриби, квіти тощо.
“Читайте Лісовий кодекс України, там усе прописано. Гриби для власного споживання з дотриманням правил, звісно, можна. А от гілля збирати вже не можна. У кодексі чітко прописано: дозволено збирати у встановлених межах та за умови, що ваші дії не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів”, – розповіли в одному з “лісових офісів” ДП “Ліси України”.
Зібрані гриби, зірвані ягоди чи трави шкоду лісу завдати не можуть, але якщо винести з лісу сухе гілля, це може негативно вплинути на інші рослини, тварини тощо. Ліс – не тільки дерева, але й усе, що є на цій території. Отже, гриби можна збирати, однак треба пам’ятати про такі правила:
не можна завдавати шкоди грибниці (тобто збирати гриби треба обмежено);
не можна збирати більше, ніж дозволено встановленими обмеженнями (для кожного регіону вони свої).
У Рівненській області дозволено збирати:
білі гриби, лисички – 30 кг;
опеньки, інші гриби – 50 кг.
В Одеській області діють більш жорсткі обмеження:
опеньки – 30 кг;
маслюки – 30 кг;
інші гриби – 25 кг.
Перед тим, як почати збирати гриби, варто дізнатись, чи дозволено це конкретно на обраній території. Наприклад, у Рівненській області зараз заборонено збирання грибів, ягід, трав у шести територіальних громадах. Також діє заборона у прикордонних територіях. Окрім того, військові адміністрації задля безпеки можуть обмежувати збір у певних громадах. Не менш важливо й дотримуватись правил безпеки. З ними можна ознайомитись в інформаційній довідці при вході до лісництва або на їхніх сайтах.
Наприклад, ось правила, які розробило Ізяславське лісове господарство. Зокрема, вони радять не брати гриби, які вам незнайомі, не куштувати їх, не нюхати, не збирати гриби біля смітників і т.д.
Що змінює новий законопроєкт
І зараз, і після ухвалення законопроєкту в Україні не можна збирати гриби там, де діє заборона, або де для цього потрібні спеціальні лісові картки (кажучи простими словами, оформлені дозволи). Тобто якщо на цій ділянці збір грибів заборонено, а ви все одно це робите, то вас можуть покарати.
Зараз штраф становить від трьох до семи неоподаткованих мінімумів (від 51 до 119 грн). А за новими правилами він буде вже від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів – 1700-5100 грн. Але важливіші зміни стосуються заготівлі очерету й вирубки дерев.
“Незаконна заготівля очерету, що завдала істотної шкоди, – карається штрафом від 2000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк”, – йдеться в нормах нового закону. Істотна шкода – це та, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум. Тобто якщо завдати шкоди на суму від 340 грн, то доведеться платити штраф у розмірі від 34 тис. до 42,5 тис. грн.
Якщо зараз за незаконну вирубку дерев чи чагарників можуть накласти штраф у розмірі від 17 тис. до 25,5 тис. грн, то за новими правилами штраф сягне вже від 34 тис. до 85 тис. грн. А якщо вчинити ці дії повторно – до 170 тис. грн. Ба більше, незаконну вирубку або знищення дерев в умовах воєнного стану пропонують карати позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
Українців за незаконне вирубування, знищення дерев або чагарників, саджанців покарають штрафом у розмірі від 3,4 тис. до 8,5 тис. грн. А якщо людину вже штрафували, але вона вирішила протягом року повторити порушення, штраф збільшиться вже до 8,5-11,9 тис. грн. Зараз сума покарання за такі дії становить лише 510-1020 грн. Тобто штраф зросте у сотні разів.
Навіщо посилюють покарання
Автори законопроєкту (а це десятки депутатів на чолі із заступником голови комітету з питань правоохоронної діяльності Максимом Павлюком) стверджують, що посилення штрафів – вимога ЄС. Так, Директива № 92/43/ЄС зобов’язує захищати природні ресурси. В Україні ж незаконна вирубка – масштабна проблема, яка не вирішується вже роками.
“Кримінальна відповідальність за незаконну заготівлю очерету, внаслідок чого довкіллю завдається істотна шкода, зокрема через знищення природних оселищ і видів природної фауни та флори, не передбачена. По-друге, виникає парадоксальна ситуація, за якої кваліфікація кримінальної відповідальності за цією статтею залежить не від факту незаконного вирубування дерев або чагарників, чим довкіллю завдається істотна шкода, а від місця, де їх зрубано. Тож навіть незаконне вирубування дерев у парках, скверах, що мають виняткову соціальну значущість для громад і населення, створює неабиякий негативний резонанс у суспільстві, за наявного правового регулювання не розцінюється як кримінальне правопорушення проти довкілля”, – зазначають автори.
Ба більше, в Україні з чинним законом можна вирубати дерева на сотні тисяч гривень та отримати мізерний штраф. Кожен десятий українець, якого затримують під час незаконної вирубки, вже не вперше вчиняє це порушення. Тобто покарання недостатнє для того, щоб запобігти повторному порушенню. До великої війни, у 2021 році, із зареєстрованих 5,4 тис. кримінальних правопорушень проти довкілля 577 було за фактами незаконної вирубки лісів.
“Аналогічна тенденція зберігається і поточного року (із зареєстрованих упродовж січня-липня 2023 року 3,1 тис. правопорушень проти довкілля 1,5 тис. зареєстровано за ст. 246 КК України, з направлених до суду – 754, відповідно 358 – за 3 ст. 246 КК України)”, – зазначають автори законопроєкту.
Ліси, які перебувають у державній та комунальній власності, належать всім українцям. Тому ті, хто своїми діями заподіяли шкоду спільній власності, мають нести за це відповідальність.
