Фальшиві гроші “гуляють” Україною: як розпізнати підробку
Фальшивих гривень в Україні поменшало – проте повністю від їхнього виготовлення шахраї не відмовились. Так, за підсумками 2023 року на 1 млн справжніх купюр припадало близько 2,1 підроблених, що менше, ніж роком раніше. Найчастіше ж аферисти підсовували українцям фальшиві банкноти старого зразка – випущені до 2015 року.
Про це повідомили в НБУ. Там зазначили: за підсумками ж 2022 року було близько 2,2 фальшивих банкнот на 1 млн справжніх.
“Рівень підроблення банкнот національної валюти за результатами 2023 року залишався низьким. Так, за підсумками минулого року на 1 млн шт. справжніх банкнот гривні припадало близько 2,1 підроблених банкноти (за підсумками 2022 року – близько 2,2 банкноти). Цей показник у країнах Європейського Союзу у 2023 році майже у вісім разів вищий і становив приблизно 16 банкнот євро (за підсумками 2022 року – 13 банкнот)”, – йдеться у повідомленні.
Які гривні підробляли шахраї
Найчастіше ж, зазначається, шахраї підсовували українцям фальшиві банкноти старого зразка – випущені до 2015 року. “Улюбленим” номіналом фальшивомонетників стали 200 грн. На такі банкноти прийшлось:
61% від загальної кількості вилучених підробок;
41% від їхньої загальної суми.
Також у лідерах старі банкноти у 500 грн. Їхня частка склала:
24% від загальної кількості вилучених підробок;
41% від їхньої загальної суми.
Крім того, часто фальшивомонетники підробляли купюри в 100 грн – 8% і 3% відповідно. “Інші вилучені з обігу підроблені банкноти гривні становили лише 7%”, – розповіли в регуляторі.
При цьому наголошується: шахраї підробляють банкноти старого зразка через те, що ті гірше захищені. “Нові” ж купюри, навпаки, мають посилену систему захисту.
“Зокрема, високі номінали 100, 200, 500 та 1 000 гривень, які Національний банк увів у обіг у 2015 – 2020 роках. Для захисту цих банкнот, які найчастіше привертають увагу зловмисників, застосовано інноваційні оптично-змінні елементи захисту: громадянам їх легко перевірити, а зловмисникам – надзвичайно складно відтворити”, – розповіли в НБУ.
Як розпізнати підробку
Розпізнати фальшивки можна, зокрема на дотик. У Нацбанку зазначили, що так перевіряються:
банкнотний папір;
рельєфність окремих зображень з лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку.
Крім того, можна провести перевірку, розмістивши купюру проти світла. Так перевіряється:
Наявність водяних знаків.
Зокрема, йдеться про зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовій стороні банкноти. А також зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака гривні.
Наявність наскрізного елемента.
Йдеться про зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків. Воно набуває цілісного вигляду без розривів і зсувів під час розгляду банкноти проти світла.
Наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла при розгляді банкноти проти світла можна побачити у прямому та перевернутому вигляді зображення номіналу, напису ГРН та зображення тризубу.
Також можна перевірити справжність купюри, змінюючи кут нахилу. Звертати увагу потрібно на:
Зображення.
У справжніх купюр вони змінюють колір під час розгляду під різними кутами зору. А також при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки (кінетичний ефект).
Частково введену в товщу паперу полімерну стрічку.
Вона містить зображення цифрового позначення номіналу та графічного знака гривні (у банкнотах номіналом 100-500 грн), Державного герба України та має яскраво виражений кінетичний ефект.
Зображення цифрового позначення номіналу.
Під час розгляду банкноти лише на рівні очей проти світла під гострим кутом воно стає видимим – темне світлому тлі під час розгляду банкноти з довгого боку. А світле на темному тлі – із короткою.
“Знання елементів захисту банкнот гривні та уважна їх перевірка під час розрахунків мінімізують ризики отримання підробок. Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дають змогу гарантовано виявляти підроблені грошові знаки під час їхнього уважного візуального та тактильного контролю без застосування спеціального обладнання”, – резюмували в НБУ.
