Для чого співвласник EVA та Varus Руслан Шостак створив корпорацію Тервін. Інтерв’ю
Співвласник EVA та Varus Руслан Шостак обʼєднав 17 своїх і партнерських компаній у корпорацію «Тервін». Цього року вона вийде на товарообіг у 65 млрд грн. До ритейлу додались платіжні сервіси та будівництво великого логістичного проєкту. Як зміниться його бізнес у 2024 році
Даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз і заощаджуйте 720 грн за промокодом BESTPRICE. Підписуйтесь за цим посиланням.
Уродженець Дніпра Руслан Шостак, 50, зайнявся бізнесом майже 30 років тому, ще студентом Придніпровської будівельної академії. 2002 року разом із Вадимом Тугаєм заснував мережу магазинів EVA. За два роки після старту Тугай вирішив розвивати власну мережу – Prostor, яка відтоді стала одним з основних конкурентів EVA.
Основним бізнес-партнером Шостака став засновник корпорації «Ольвія» Валерій Кіптик. Їм також належить мережа супермаркетів Varus, оптовий торговець «Крайтекс-Сервіс», складська нерухомість. Компаньйони розподілили ролі й дотримуються домовленостей: Кіптик – інвестор і не втручається в операційну діяльність, якою займається Шостак. За 20 років вони перетворили свій бізнес на компанію з десятками мільярдів товарообігу.
У великому інтервʼю Forbes Шостак розповів про підготовку групи до великої війни, початок власного виробництва побутової хімії, масштабний логістичний проєкт та оновлений формат EVA Beauty.
Чому заздалегідь готувалися до війни
З якими результатами завершує цей рік ваша компанія та що ви плануєте в 2024 році?
Цього року очікуємо 30% зростання, але фінансові підсумки ще не підбивали. На кінець 2023-го по всіх бізнесах, які входять до корпорації «Тервін», вийдемо на товарообіг приблизно 65 млрд грн.
Для EVA ключове – розвиток електронної комерції, відкриття нових магазинів, розвиток нових форматів та власних торгових марок (ВТМ). У 2024 році плануємо відкрити до 60 нових магазинів, інвестуючи близько 200 млн грн.
Що стосується Varus – ми продовжимо регіональну експансію. Відкриватимемо магазини в нових регіонах. Цього року вдалося вийти в Одесу, найближчим часом відкриємо там ще один магазин. Також у Києві відкрився перший в Україні даркстор Varus. Ключовим для нас залишається розвиток інтернет-магазинів та доставки.
Ви розповідали в одному з інтервʼю, що готувалися до війни. Що конкретно ви робили?
У моїх бізнесах працює понад 30 000 людей, а соціальну роль ритейлу в Україні взагалі важко переоцінити. Тому я не міг не взяти до уваги факт зовнішньої загрози для країни, який загострився наприкінці 2021 року. Вже в листопаді ми розробили план дій для кожного сектору бізнесу.
HR мали програму, що робити в процесі мобілізації: ким замінити хлопців, яких призвуть до армії або як навчити дівчат швидко виконувати функції водіїв навантажувачів. Реанімували та перевірили бомбосховища біля магазинів, офісів та складів. Підготували хостели й бомбосховища для працівників на розподільчих центрах у Броварах і Львові.
Звʼязалися з ДСНС. Підготували плани евакуації людей на випадок бомбардування. Зробили запаси на шість місяців уперед витратних матеріалів для кондиціонерів та інших продуктів, які використовуємо. Пропрацювали можливі сценарії на випадок відсутності пального, світла або зв’язку. Заздалегідь придбали матеріали, щоб у разі небезпеки закрити фасади магазинів, що й зробили після 24 лютого 2022 року.
Готували працівників психологічно. Хто хотів поїхати, ми забезпечили евакуаційними квартирами в Туреччині і на Заході Україні.
Мало хто з бізнесів повірив у реальність загрози, тому не готувалися до неї. Чому ви завчасно почали готуватися? Заморожували оборотні кошти для цього?
Основними інвестиціями був час. Ми завжди розглядаємо кілька сценаріїв розвитку подій, тому готувалися до війни, але й не припиняли відкривати нові магазини та інвестиційну діяльність.
У 2021 році я дивився аматорські фільми з місця подій та документальні матеріали про сучасні війни, де воює Росія. Автор одного з фільмів про Алеппо запропонував уявити, що може статися, наприклад, з українським Дніпром, якщо росіяни вдадуться до таких самих бомбардувань. А це було четвертим по красі містом (Алеппо. – Ред.) у світі за версією ЮНЕСКО. Але росіяни його зруйнували.
Хто має нас захищати? Ми самі відповідаємо за свій бізнес. Бачимо загрозу – готуємось заздалегідь. Спрацює чи не спрацює сценарій – це вже інша справа. Головне – бути готовим.
Про великі логістичні плани
Ідея створити масштабний логістичний проєкт площею до 1 млн кв. м у вас зʼявилася вже під час війни? Як ви до цього прийшли?
За останні 35 років обсяги світової торгівлі збільшилися на 600%, що сприяло зростанню логістичних центрів практично у всіх країнах. Логістична світова мапа сьогодні схожа на схему авіарейсів, що поєднує світові логістичні центри: Лондон – Париж – Гонконг – Чикаго – Токіо. Але України на цих картах немає. Незважаючи на потенціал, який, безперечно, є в нашій країні.
У 2023 році в Україні пропозиція складів класу А та В не перевищувала 3 млн кв. м. Для порівняння, у Польщі вона перевищує 30 млн кв. м та демонструє приріст в 40% за останні пʼять років.
Звичайно, війна ще більше посилила проблему. Лише у перші дні повномасштабної війни Росією було знищено понад 400 000 кв. м складських приміщень.
В процесі підготовки до проєкту ми провели дослідження та зрозуміли, що лише Київ у 2024 році потребуватиме [нових] 500 000 кв. м складських приміщень. Решта областей – ще 500 000 кв. м.
Мережі EVA та Varus також потребують величезних логістичних площ. Зараз у нас в управлінні (власності або оренді) близько 400 000 кв. м логістичних складів і за наступні пʼять років збільшимо свою потребу до 600 000–700 000 кв. м.
Ми ще у 2021 році почали будувати логістичний хаб в Одеській області. Але готувати глобальний логістичний проєкт розпочали вже під час війни. Це проект на 1 млн кв. м складських приміщень класу А у чотирьох областях: Львівській, Дніпропетровській, Одеській, Київській. Половину площ, які ми будуємо, орендуватимуть EVA та Varus, решту – українські та західні компанії.
Будівництво логістичного хабу в Одеській області Фото надано пресслужбою
Ви говорили у «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» , що хочете залучити міжнародного інвестора. Чи маєте вже успіхи у цьому напрямку?
Наш проєкт став частиною державної програми із залучення інвестицій – ми підписали меморандум з UkraineInvest. У них достатньо великий пул міжнародних звʼязків.
Зараз ведемо перемовини з кількома західними компаніями. Придивляємося один до одного. Не розраховуємо на швидкі угоди – йдеться про великі гроші. Один з основних етапів проєкту – його адаптація та презентація.
Чи допомагає UkraineInvest залучити допомогу з боку держави?
UkraineInvest як представники держави зацікавлені в розвитку проєкту. Вони обіцяють надати всебічну допомогу в його реалізації, і ми, звісно, на неї розраховуємо. Але не йдеться про фінансову допомогу з боку держави – більше про організаційну, консультаційну, презентаційну.
На якому етапі зараз проєкт і коли орієнтовно можна чекати на його запуск?
Зараз будуємо склад в Одесі площею близько 50 000 кв. м. Це перша черга Одеського логістичного хабу на 200 000 кв. м на 60 гектарів землі. Вже стоїть каркас, підведено комунікації. Ми не чекаємо, коли до нас прийде інвестор, а будуємо вже зараз.
Почали з того, що не можна зруйнувати в умовах війни. Але з середини 2025 року вже запустимо ці хаби.
Розкажіть більше про логістичний комплекс, чи є у вас там вже орендарі, з кимось підписуєтесь?
Логістичний комплекс, який мі будуємо, це не просто складські приміщення, а ціла екосистема. Йдеться не просто про оренду квадратних метрів, а й про готелі, хостели, заправні та ремонтні станції. Тут буде цілий інфраструктурний комплекс із логістикою, стоянками та безліччю інших можливостей. Це робиться для комфорту та зручності логістичних операторів, які зосередяться на веденні свого бізнесу, а ми закриємо всі поточні питання.
Основна складова проєкту – три «Е»: енергоефективність, екологічність та ергономічність. Розраховуємо, що наш логістичний хаб зможе встановити новий стандарт у будівництві логістичної інфраструктури в Україні.
Який заплановано період окупності Одеського логістичного хабу?
Одеський хаб ми зараз будуємо більшою мірою для потреб наших бізнесів. Інші черги будуть призначені для ринку. Розраховуємо на окупність за 8–9 років.
Після повної реалізації проєкту чи оцінювали, яка частка логістичного ринку у вас буде?
Побудувавши логістичні хаби, ми станемо лише частиною логістичного ринку. У цьому секторі займатимемо частку до 10%, гадаю.
Пропозиція складських площ в Україні у 2023–2025 роках
Про управління заарештованим заводом російської компанії
Новий напрямок у компанії – виробництво. Чи був до війни план виробляти товари? Чи ідея виникла тоді, як зʼявилася можливість?
Ідея розвивати цей напрямок була завжди, але ми перейшли від думок до дій після початку війни. Коли побачили колосальний дефіцит імпортних товарів. Одного дня світ звичних речей в Україні було зруйновано. Це зачепило всі групи товарів – імпорт у країні скоротився в перший місяць війни майже в пʼять разів.
В Україні на ринку побутової хімії понад 70% споживчого попиту припадає саме на пральні засоби. До війни абсолютними лідерами були міжнародні компанії Procter&Gamble, Henkel, Unilever та SC Johnson, імпорт яких становив понад 50%. Саме тому українці зіткнулися з гострим дефіцитом цієї продукції, як на початку пандемії, так і на початку війни.
Якщо ми хочемо побудувати сильну та економічно стійку країну, нам потрібно налагоджувати власне виробництво у всіх секторах економіки, у тому числі й споживчих товарів та побутової хімії. Саме тому ми взяли участь у конкурсі АРМА на управління активами «Вінницяпобутхім».
Що зараз відбувається на заводі: чи запустили роботу?
На заводі вже розпочато виробництво пральних порошків, рідких засобів для прання, засобів для миття та чищення, косметичних засобів. ТОВ «Крайтекс-Сервіс» випустило близько 100 найменувань товару, а в найближчі чотири роки планує збільшити їх у кілька разів.
Чи будете робити виробничий хаб на основі «Вінницяпобутхім»? Що це буде?
Ми вивчаємо нові можливості. Але ж актив поки нам не належить. Подальші дії будуть реалізовані у разі прийняття державою рішень щодо продажу активів та переходу права власності.
Ви розповідали, що відчуваєте нападки в медіа на підприємство з боку колишніх російських власників. Потім Forbes дізнався, що інша компанія MDM через суд заблокувала результати конкурсу. Це взаємоповʼязані речі?
Ситуація з іншою компанією, яка претендувала на управління заводом, вирішується через суд. Був період, коли ми бачили декілька нападок на нас у медіа. Зараз уже не відчуваємо цього тиску. З росіянами ми не спілкуємося.
Раніше ви заявляли про плани запустити преміальний формат EVA. Що там буде і коли на нього чекати?
Йшлося не про преміальний формат. Ми запускаємо оновлену EVA beauty серії плюс. Перший магазин у тестовому форматі почне роботу на площі 700 кв. м в ТРЦ Respublika Park у грудні. Там буде ширший асортимент товарів сегменту середній плюс та більш високого сегменту, ніж у інших магазинах.
Ми задіяли дуже багато ресурсів компанії до цього проєкту. Цей формат будемо розвивати в наступні роки».
Консолідація бізнесу і нові проєкти
Ви обʼєднали активи в корпорацію «Тервін». Хто нею керує?
Корпорація «Тервін» є обʼєднанням 17 моїх і партнерських компаній та перебуває під моїм керівництвом. Об’єднання активів дозволить посилити співпрацю між учасниками корпорації та прискорить обмін інформацією.
Для мене важливо впроваджувати єдині стандарти корпоративного управління в кожен з активів. Так, наприклад, аудит EVA та Varus проводить КPMG вже понад 10 років. Прозорість економічної діяльності для нас – пріоритет.
Що означає слово «Тервін»?
Win – це «перемога», «перемагати». Можна сказати, ми назвали корпорацію «Територія перемоги».
Такі різнопланові бізнеси, як у вас, зазвичай обʼєднують в єдину корпорацію для полегшення залучення інвестицій або продажу компанії. У вас більше перша історія?
Я вважаю, що кожен бізнес повинен постійно бути прозорим і готовим для продажу. Ні, продавати я його не збираюся, але прозорим він мусить залишатися. Це філософія нашого управління, а залучення додаткових інвестицій – одна з цілей. Ми розробляємо масштабні проєкти, нам будуть потрібні іноземні партнери. Тому таку увагу я приділяю аудиту та внутрішнім процесам.
Цей рік був кращим, ніж за прогнозами, чи гіршим?
Для країни він був далеко не найкращим, але для бізнесу – непоганим. Ми виконали плани, щось перевиконали. Якщо бізнес не зазнав прямого влучання ракети, то він відчуває себе непогано.
У нас з 2014 року війна, але усе продовжує працювати: держустанови, банки, лікарні, ритейл, доставка. Я не думаю, що десь у Польщі чи в Берліні в 30-кілометровій зоні від воєнних дій могла б працювати доставка.
Ми кажемо, що у нас на 30% впало ВВП. Але ж у нас 30% території у зоні бойових дій чи окупації. Як він взагалі існує цей ВВП, коли у нас ключові промислові підприємства знищені або перебувають в окупації. Я бачу європейських політиків в Україні, які приїжджають попіаритися, але не бачу жодного іноземного економіста, який би вивчав феномен України.
Що може стати точкою для зростання економіки?
Точка зростання почалася влітку 2022 року, коли бізнес почав звикати до нового адаптивного життя. Держава робить не так багато, як могла б, але ми не маємо світового досвіду, де держава виносила б на руках бізнесменів.
Під час війни у вас зʼявилися нові напрямки бізнесу: логістика, виробництво. Чи плануєте запускати інші?
Шукаємо можливості в різних сферах. Так, заплановано придбання логістичних і торговельних центрів. Але деталі розкривати поки що зарано.
Які саме торговельні центрі?
Зараз не можу сказати, у нас перемовини.
А в яких містах?
Київ, Дніпро. Є декілька перемовин по країні. Ми розглядаємо купівлю складських комплексів і ТРЦ.
У жовтні Антимонопольний комітет дозволив створення ТОВ «Євапей». Що це за проєкт?
Отримання дозволу регулятора є нашою спробою структурувати процеси інтернет-магазину eva.ua, зосередити увагу на процесах і сервісах, пов’язаних з оплатою.
На першому етапі намірів щодо створення платіжної системи ми не маємо. ТОВ «Євапей» лише розпочинає роботу щодо розвитку платіжних сервісів. Почати ґрунтовно опрацьовувати ці питання можна лиш тепер – після отримання дозволу.
Як плануєте розвивати кур’єрську доставку EVA і Varus?
Будемо купувати новий транспорт, розширюватись. Пілотний проєкт власної доставки у Києві показав хороші результати роботи, тому вирішили масштабувати її на інші міста, де маємо власні розподільчі центри, – Дніпро та Львів.
Без трансформації ритейлу в диджитальний бізнес через 20 років не зможе існувати ніхто. Хочемо вивести EVA у трійку найбільших інтернет-магазинів України наступного року.
Маєте на увазі після Rozetka, «Епіцентру»? Кого саме ви плануєте потіснити?
Є декілька версій, хто лідер, залежно від трафіку, обсягу продажів. Третій, здається, «Алло».
Як для ваших мереж пройшла «Чорна пʼятниця»?
В день «Чорної п’ятниці» на eva.ua надійшло більше 40 000 замовлень. Це приблизно на 250–300% більше, ніж зазвичай. Продажі цього періоду склали близько 10% від річного виторгу інтернет-магазину компанії.
