Що з бізнесом Томаша Фіали? Власник Dragon Capital розповів куди інвестувати
Власник та CEO Dragon Capital Томаш Фіала – гість YouTube-проєкту «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes. Які економічні перспективи він бачить, чи відчув на собі тиск силовиків, чи вірить у прихід іноземних інвесторів в Україну та на чому заробляє гроші?
Що буде з економікою у 2024-му
Наш прогноз, зроблений на початку літа, ґрунтувався на тому, що безпекові ризики суттєво знизяться у першій половині наступного року. Що не означає повного завершення війни. У такому сценарії ми очікували на зростання ВВП на 8%.
Зараз виглядає так, що потрібно готуватися до того, що війна триватиме весь наступний рік. У такому випадку зростання буде приблизно таким, як і цьогоріч, – не більше 5%.
Також ми орієнтуємося, що курс буде до 41 грн/$ на кінець року, інфляція – нижче 10%. Бізнес-клімат залишиться таким, яким є, очікувань суттєвого поліпшення немає.
Я думаю, що бізнес вже встиг перелаштуватися на нові умови. Якщо минулоріч всі думали, що потрібно потриматися до кінця війни, і потім буде все добре, то зараз не так. Війна триває, потрібно працювати і мати стійкий стабільний бізнес.
Чи цікаво Dragon Capital купити частки «Київстару» чи «Метінвесту»
«Метінвест» (23% в компанії Ріната Ахметова належить «Смарт Холдингу» Вадима Новинського, на якого на початку 2023-го були накладені санкції РНБО, – Forbes) – ні. У нас немає експертизи в металургії, оскільки ми ніколи не займалися цим бізнесом.
«Київстар» (100% належать нідерландській комунікаційній компанії VEON. Компанія заснована в Москві в 1992-му і є власницею одного з перших операторів стільникового звʼязку в РФ. Міноритарний акціонер VEON – компанія LetterOne Holdings, якій належать 47,9%. Частка росіян Михайла Фрідмана та Андрія Косогова в LetterOne – 37,86% та 47,23% відповідно, – Forbes)? Хіба що у консорціумі з іншими іноземними інвесторами і з мінімальною участю.
У нас є експертиза в банках, тому цікавий Sense Bank, та в мінеральній воді («Моршинська»).
Якщо ми вимагаємо від західних партнерів заморожувати чи конфісковувати російські державні та приватні активи, то маємо робити те саме і в Україні. Ми знаємо, що це активи. Їх потрібно якомога швидше націоналізувати й продавати. Це згенерує для держави максимальний дохід. Важливо, щоб вони продавалися не напряму Dragon Capital чи комусь іншому, а на Prozorro. Або ж із залученням закордонного радника, якщо це великі активи.
Грошей зараз в Україні багато, банківська система з початку війни має приток 520 млрд грн плюс ще десь $2 млрд. Банки не кредитують, кредитні портфелі впали. Ліквідність неможливо виводити за кордон, дивіденди обмежені. Гроші в країні є, тому немає сенсу чекати завершення війни. Продаючи ці активи, держава отримає дохід, який можна буде використати на зброю.
Я вважаю, що передача в управління є дуже неефективною. Це не цікаво правильному бізнесу. На відміну від продажу, інвестор не зацікавлений вкладати у такі активи гроші, розвивати їх, та буде просто максимально викачувати з них ресурси.
Про тиск на бізнес
«Масок-шоу» у нас поки що не було, але ми відчули, що у правоохоронних органів зʼявилося в цьому році багато вільного часу. Минулоріч вони якось зникли, а зараз знову стали займатися речами, якими займалися до війни.
Замість того, щоб побороти тіньову економіку, вони намагаються отримати більше грошей із білого або майже білого бізнесу. Чорними секторами ніхто не займається, бо це важко. Після зустрічі бізнесу з президентом влітку (на яку мене, на жаль, не запросили) ситуація не змінилася.
Чи варто відкласти звітність бізнесу щодо іноземних компаній
Я іноземець, але є податковим резидентом України, тому ця норма (з весни 2024-го бізнесу потрібно звітувати Державній податковій службі про контрольовані іноземні компанії (КІК); Спілка українських підприємців пропонує відтермінувати вимогу про звітність КІК до кінця воєнного стану через ризики посилення тиску з боку правоохоронців, – Forbes) розповсюджується і на мене.
В цьому процесі ми майже дійшли до кінця і готові відзвітувати. Я вважаю, це не проблема, тим більше зараз, коли потрібно максимально платити податки для підтримки бюджету. Але СУП переживає, що ця інформація може бути використана правоохоронними органами для тиску та, я так розумію, отримання корупційних доходів.
Дійсно, проблема з правоохоронними органами є, як і з судами. Ідея створити «фінансове НАБУ», на жаль, завершилася розчаруванням. Обрання керівником цього органу колишнього податкового міліціонера (йдеться про першого керівника Бюро економічної безпеки Вадима Мельника, – Forbes) повністю суперечило логіці цієї реформи.
Тому я за те, щоб влада за ці пів року, які залишилися до звітування щодо КІК, щось кардинально зробила і з БЕБ, і з податковою службою, і з іншими правоохоронними структурами. Це не так складно, і немає жодних виправдань (це стосується і війни), щоб не зробити цього.
Така обіцянка була дана бізнесу десь на зустрічі в Офісі президента. Поки що вона не виконана.
Чи прийдуть в Україну іноземні інвестори
Хто б там що не заявляв у Давосі, JP Morgan, Goldman Sachs чи BlackRock не вкладатимуть сюди жодних грошей до кінця війни. В Україну зараз інвестують лише ті бізнеси, які тут вже перебувають. Тому насамперед треба фокусуватися на тому, щоб в Україні було комфортно працювати тим, хто тут уже є.
У нас можуть бути такі інвестиції, як Nestle, який будує на Заході України фабрику, або Unilever у Білій Церкві, або Philip Morris – теж на Заході. Комфорт робити великі довготривалі інвестиції у нас зʼявився після реформ, які були започатковані в 2014–2016 роках. Якщо порівнювати Україну станом на зараз та з тим, що було до 2014-го, ми почуваємося набагато безпечніше. Якщо порівнювати з Євросоюзом, то треба ще багато зробити.
Для того щоб Україна була довгостроково успішною, треба значно більше інвестицій. Це демонструють два показники до ВВП: внутрішні інвестиції та прямі іноземні інвестиції. Відсоток внутрішніх інвестицій від ВВП повинен бути на рівні 23–25%, як мінімум. У деяких успішних країнах він доходить до 40%, а в Центральній Європі – Польщі, Чехії – у пікові роки було десь на рівні 23–25%. В Україні, крім 2007–2008 років, майже ніколи не було більше 20%. Навіть до війни було десь 16–17%.
Як отримати військову страховку MIGA
Отримання страховки воєнних ризиків – дуже важливо (індустріальний парк M10 Lviv Industrial Park Dragon Capital Фіали, який знаходиться неподалік від кордону з Польщею став першим інвестпроєктом з України, що отримав гарантію Агентства Світового банку MIGA, – Forbes). Основний ризик для нових інвестицій зараз – це загроза фізичного знищення. Ми побачили це по ракетному удару по терміналу «Нової пошти». У нас були знищені три склади на десятки мільйонів доларів.
На жаль, ми не застрахували наші активи до війни, хоча була така можливість. Але це було достатньо дорого, йшлося про мільйони доларів, тож ми вирішили не робити цього.
Страховка MIGA покриває лише нові інвестиції. Я рекомендую компаніям звернутися до MIGA, є й інші інституції. Це дуже корисний інструмент, який мотивуватиме нові інвестиції. Процес був довгий, але, думаю, це через те, що ми були пілотним проектом. Процес KYC там дуже складний. Потрібно показати про себе все.
На чому заробляє Dragon Capital
Ми інвестуємо в наші існуючі активи. Мінеральна вода, Індустріальний парк у Львові, збудували офісний центр у Львові, підготували до нового будівництва майданчики під Києвом, які згоріли, добудовуємо житлову нерухомість у Києві, готуємося до можливих приватизаційних конкурсів.
У нас завжди є можливість купити українські єврооблігації чи ОВДП, які мають дуже високу прибутковість. Зараз в єврооблігаціях вона вище 20%.
Давно на венчурних інвестиціях, але це важкий ринок. Там потрібно робити багато маленьких інвестицій, слідкувати за ними і витрачати на це дуже багато часу. У нас таких близько 50. Йдеться про десятки мільйонів доларів. Прибутковість у венчурних фондах в середньому складає 20-30%. Але треба розуміти, що ти не одразу знайдеш проєкт, який добре реалізується.
У нас є машинобудування – Карлівський машинобудівний завод, найбільший виробник обладнання для елеваторів. Ми купили це підприємство ще в 2001-му, коли воно було банкрутом. За кілька сотень тисяч доларів повністю його відновили, придбали американське обладнання, інтелектуальні права (тоді виробляли лише радянські сушарки). Зараз виробляємо сучасне обладнання. Виторг – менше мільярда гривень на рік.
В сільське господарство ми не інвестували, оскільки це теж складно, потрібно бути в фокусі і постійно цим займатися. Ринок землі для Dragon Capital – цікавий ринок, але через те що я чех, жодна компанія, якою я володію, не має права купити землю в Україні. На жаль, закон, ухвалений у 2019-му, був дуже ліберальним, але його «кастрували» під тиском популістів.
Як живуть медіаактиви Фіали – «Українська правда», NV та інші
Динаміка дуже гарна. Контент хороший. Про це свідчить і кількість користувачів. Не лише в Україні. За кордоном наші англійські версії читає десь 30% авдиторії. 10% – це США. По 4% це Польща та Німеччина.
По радіо теж добрі результати. Ми вже радіо номер один в Україні, якщо додавати YouTube та не враховувати музичні станції.
Ми вийдемо на довоєнні показники цьогоріч. За рахунок закордонних читачів, оскільки, якщо статтю хтось читає в Америці, реклама Google коштує в 10 разів більше, ніж в Україні. У Польщі – утричі, у Німеччині – у шість разів.
На жаль, деяким політикам, досі важко зрозуміти, що журналістику можна робити незалежно, без впливу власника. Доводиться це повторювати і повторювати.
Я поки що, на жаль, не бачу, що сюди може прийти професійний стратегічний інвестор у медіа. У мене ж комітмент, який я зробив, коли ми купили «Українську правду», гарантувати незалежність – і фінансову, і редакційну – протягом 21 року. Залишилось ще 18 з половиною.
