Чи реально залучити талановитих американців, європейців або африканців у нашу країну? Інвестор Петро Чернишов витягнув з економіста Тайлера Коуена декілька цінних порад. Він – найвідоміший у світі дослідник талантів
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
У дитинстві майбутній професор Університету Джорджа Мейсона Тайлер Коуен, 61, став наймолодшим чемпіоном з шахів штату Нью‐Джерсі, але з 15 років зовсім не грає в них. «Це вплинуло на те, як я мислю, але вже в 14 я зрозумів, що мої заняття – це економіка та, зокрема, таланти», – розповідав він про себе у подкасті Forward Thinking.
Таланти? Коуен справді добре розуміється на талановитих людях. У 2022‐му у співавторстві з підприємцем Деніелом Гроссом Коуен випустив працю «Таланти: як розпізнати лідерів, новаторів та переможців по всій планеті». Недостатня увага бізнесу й держави до пошуку талантів призводить до уповільнення економічного зростання, переконаний він.
Для України, що страждає від руйнівної війни, це ще більш актуальне питання. Чи реально залучити талановитих американців, європейців або африканців у нашу країну? Як не проґавити перспективу поколінням українців, котрі тільки‐но здобувають освіту? Які навички героїв війни можна конвертувати у таланти для мирного часу?
Про це з Тайлером Коуеном говорили контриб’ютор Forbes Петро Чернишов і редактор Forbes Сергій Шевчук.
Як ослабленій війною Україні привабити талановитих людей?
Важливо не те, як ви шукаєте таланти, а що ви зробили, аби талановиті люди шукали саме вас. Вам потрібен унікальний меседж, що відгукуватиметься в людях.
Україна перебуває у складних обставинах. Але плюс у тому, що ви маєте виняткову можливість побудувати абсолютно нову країну. Йдеться перш за все про сприйняття України у контексті її відносин з Росією, Євросоюзом, НАТО та США. Після початку війни все стало фундаментально іншим.
У світі дуже мало місць, де відкриваються такі можливості. Люди, які братимуть участь у перебудові країни, фактично стануть її батьками‐засновниками. Це справді критичне питання для України. Не лише мотивувати своїх громадян залишитися чи, навпаки, повернутися. А й залучити людський капітал з інших частин світу.
В Україні багато обговорюють, як залучити ресурси для відбудови. Але дискусій про необхідність привабити таланти майже немає. Чому гроші домінують у цьому дискурсі, на вашу думку?
Гроші – це осяжна річ. На ній простіше будувати свою аргументацію. Але зверніть увагу на досвід Південної Кореї, яка у 1960‐х була біднішою за Центральну Африку, а зараз не поступається Франції чи Японії. Вона досягла успіху переважно внутрішніми ресурсами та власними талантами – без великих обсягів міжнародної допомоги. Корейці були мотивованими й вірили у майбутнє. Як на мене, це значно важливіше, ніж просто отримати гроші.
Попри фантастичні результати, Південна Корея має серйозні демографічні проблеми. Показники народжуваності дуже низькі (0,8 на одну сім’ю, – Forbes). При цьому країна не залучає мігрантів. Чим це обумовлено?
Гадаю, це пов’язано з тим, що жінка, навіть коли стає матір’ю, вимушено продовжує працювати. Сеул – дороге місто. Коли живеш у маленьких помешканнях, це не надто мотивує до народження дітей.
Малоймовірно, що навіть певні реформи здатні перевернути стан речей з народжуваністю. Тому Кореї треба працювати з мігрантами. Найочевидніший варіант – КНДР, але навряд чи це можливо принаймні зараз. Тому варто дивитися на інші сусідні країни: Лаос, Філіппіни, Таїланд, Камбоджу…
Навіть якщо корейці не хочуть цього робити концептуально, у них рано чи пізно не залишиться вибору.
Чи є у сучасному світі приклади вдалої міграційної політики серед економічно успішних країн?
Канада. Населення країни досягло 40 млн. Це дуже успішна нація практично в усіх сенсах. Інший приклад – Австралія.
Для України це більш складне питання. Що може зробити небагата країна, аби залучити людей? Залежить від того, як вона скористається новими можливостями. Важливо бути підприємливими.