Керівник WOG Пивоварський про переслідування НАБУ та участь у справі компанії ТІС
Нинішній голова паливної компанії WOG Holding Андрій Пивоварський у 2014-2016 роках розпочав реформи транспортної галузі країни. Тепер за це його переслідує НАБУ. Чому Пивоварський відкидає можливість досягнення мирової угоди та хоче отримати виправдальний вирок, як ця справа впливає на дії уряду і майбутнє українського врядування та до чого тут найбільша морська компанія України ТІС
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
22 лютого 2023-го до Пивоварського додому завітали детективи НАБУ з підозрою у зловживанні владою та службовим становищем, які, за розрахунками правоохоронців, завдали державі понад $30 млн збитків. Ексміністру та його заступнику Володимиру Шульмейстеру загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років, якщо їхню провину доведуть.
Пивоварський у 2015 році підписав наказ, яким розділив корабельний збір у порту «Південний» у пропорції 50:50 між державою та бізнесом. Цю норму передбачили в «Законі про морські порти», який Верховна Рада ухвалила ще у 2013-му. Припис дозволяє приватним компаніям, які за свої гроші побудували нові причали в морпортах, отримувати частину сплаченого корабельного збору.
8 серпня НАБУ завершило досудове розслідування та відкрило матеріали слідства для ознайомлення стороні захисту, а сума нарахованого збитку зросла до майже $50 млн. «Вивчаємо матеріали сторони обвинувачення і в міру аналізу документів стає все цікавіше та заплутаніше», – каже Пивоварський.
Чому Пивоварський відкидає можливість досягнення мирової угоди й хоче отримати виправдальний вирок, як ця справа впливає на дії уряду та майбутнє українського врядування і чому на ринку пального збільшується тіньовий сегмент?
Інтерв’ю скорочено та відредаговано для ясності.
Про мирову угоду, збитки й обвинувачення
Чому сума збитків, про які кажуть САП, зросла з $30 млн до майже $50 млн?
Підставою для визначення недоїмки, а саме так кваліфікується в моєму кримінальному провадженні збиток, у сумі понад $30 млн спершу став висновок Держаудитслужби. Він будувався на простій математичній вправі, за якою пораховано недоотриману суму корабельного збору державною компанією Адміністрація морських портів України (АМПУ) до липня 2021 року. Чому саме ця дата, для мене досі загадка. Далі детективи пішли набагато простішим шляхом: після оголошення мені підозри, вони замінили висновок Держаудитслужби листом АМПУ, де перелічено суднозаходи та суми корабельного збору, сплачені з липня 2021-го до 25 квітня 2023 року.
Прив’язка до квітневої дати зумовлена тим, що на початку 2023-го Кабмін прибрав норму про розподіл корабельного збору з наказу через скрутне фінансове становище АМПУ у зв’язку з російською агресією в Україні. Тобто, не через те, що норма була незаконна. Це було політичне рішення, зумовлене війною.
Попри те, що я не є міністром з квітня 2016 року, на мене записали нібито недоотримані кошти АМПУ за періоди, коли в Україні були інші міністри інфраструктури, інші уряди. Трохи дивна ситуація. Сам наказ досі є чинним, хоча й змінили норму розподілу корабельного збору для однієї компанії.
З релізів НАБУ та САП не важко зрозуміти, що мова йде про компанію «ТІС», яка володіє причалами в порту «Південний». Чому обвинувачення концентрується саме на історії з цією компанією?
Не знаю. Приватні морські термінали є не тільки у ТІС. Наприклад, вони є у «Нібулону», «Ніка-Тери». То до них питань немає.
Чи пропонували вам укласти мирову та на яких умовах?
Мені особисто не пропонували. Але могли бути неформальні розмови детективів НАБУ та прокурора САП з моїми адвокатами з приводу допомоги в поверненні грошей, які отримав TІС, у бюджет України.
Чому не погодилися?
По-перше, для того аби визнати вину за вчинення якогось злочину, потрібно його вчинити. Я ж не вчиняв будь-якого правопорушення. Як я можу взяти на себе індивідуальну провину за колективні дії великої кількості людей? Це означає, що помилилася вся виконавча вертикаль влади, яка погоджувала проєкт наказу. Міністерство юстиції України, яке ставило фінальну крапку в запровадженні норм наказу, коли застосовувало документ та опублікувало в реєстрі державних активів. Ви уявляєте собі, як проходить процес погодження наказів міністрів? Міністр не може прийти вранці на роботу, підписати документ і він на вечір вже працює. Є дуже складний і дуже тривалий процес погодження державною бюрократичною машиною державних актів.
Як можна взяти провину за законні дії виконавчої вертикалі влади? Мені на біле сказати чорне? Я не розумію, як це можна зробити. З моральної, етичної, юридичної точок зору – це неможливо.
По-друге, визнання провини – це все одно судимість, що перекреслило б мою карʼєру. Різниця між мною та корупціонером полягає у тому, що корупціонеру простіше визнати провину, сплатити штраф і жити собі спокійно з умовним терміном. Корупціонери не можуть, не хочуть і не вміють будувати реальний бізнес, бути топменеджерами в приватних компаніях. Для мене піти на угоду – це фінал карʼєри. Брати хабарі не вмію, а працювати в приватному секторі буде вже неможливо.
Навіть наявність цієї справи зруйнувала мої плани на майбутнє. Я вже ніколи не зможу працювати з private equity фондами, в міжнародних організаціях, навіть компанію за кордоном відкрити не зможу, щоб, наприклад, запустити інвестфонд. На мене поставили тавро. Поки я не отримаю виправдальний вирок, біля мого імені в західних банках буде написано: «потенційно корупціонер». Тому для мене важливо отримати в суді виправдальний вирок.
З 2016-го СБУ намагалася довести, що ТІС не має права власності на операційну ділянку акваторії порту «Південний»
Що стало поштовхом для старту розслідування та який прогноз
Що саме вам зараз закидає сторона обвинувачення?
Мене не звинувачують в отриманні персональної вигоди. Мене звинувачують у зловживанні владою за статтею 364 КК України, що призвело до ненадходження коштів до АМПУ. І це, незважаючи на те, що наказ про розподіл портових зборів був на розгляді колегіального органу – Кабміну на підставі закону «Про морські порти». Цей наказ пройшов усі погодження в уряді та не отримав жодного зауваження. Важливо, що зауваження не мав навіть Мінфін, що унікально для дерегуляційних наказів. Наприклад, у справі Омеляна Мінфін мав зауваження щодо рішення про зменшення портових тарифів, оскільки вони йдуть напряму в держбюджет.
У моєму ж випадку корабельний збір йшов до АМПУ і міг використовуватися лише на модернізацію портової інфраструктури – на днопоглиблювальні роботи. Тобто гроші так чи інакше залишалися б у портах, оскільки приватні компанії не можуть їх використати на щось інше. Єдина різниця, що приватний бізнес, який володіє портом, дійсно зацікавлений у його модернізації.
У цьому наказі також зменшувалися збори для туристичних кораблів на Дунаї, щоб збільшити туристичний потік. Також були анульовані збори для кораблів ВМС України. Наказ мав багато дерегуляційних пунктів, але правоохоронці концентруються навколо розподілу корабельного збору й стосовно однієї компанії.
При цьому на адвокатський запит мої юристи отримали інформацію, що всі гроші лежать на заморожених спецрахунках групи компаній ТІС, з них лише сплачено податки до бюджету. Гроші є цільовими і не можуть бути використані ні на що, крім днопоглиблення в порту та покращення інфраструктури порту.
Коли саме були заморожені рахунки ТІС, куди потрапляв корабельний збір?
Точно не знаю, але ця справа в різних формах тягнеться з 2016-го. Я не був залучений до неї до лютого 2023 року, коли отримав підозру. Як з’ясувалося, існувало декілька справ, пов’язаних із цією історією. З 2016-го СБУ намагалося довести, що ТІС не має права власності на операційну ділянку акваторії порту «Південний». Аналогічна справа перебувала й в провадженні органів Національної поліції України. У 2019-2020 роках справи закривалися через відсутність складу злочину, однак згодом постанови про закриття були скасовані. Наразі ми перебуваємо на початковому етапі ознайомлення з матеріалами сторони обвинувачення, і в міру аналізу документів стає все цікавіше та заплутаніше.
Тепер цим займається НАБУ і САП. Варто зазначити, що до лютого 2023-го дії невстановлених осіб кваліфікувалися за статтею 191 КК України (привласнення майна) та 364 КК України (зловживання посадовим становищем). Проте, перед оголошенням мені підозри перший із епізодів був закритий і залишилася кваліфікація лише за статтю 364. Отже, видається, що правоохоронці не можуть довести привласнення коштів і вирішили піти іншим шляхом: добратися до грошей через звинувачення мене у зловживанні владою.
Що стало поштовхом для початку розслідування у 2016 році?
Із матеріалів слідства ми дізналися, що у 2016 році СБУ намагалося довести, що ТІС не мав права власності на гідротехнічні споруди і, таким чином, не мав права отримати розподіл корабельного збору. Чому СБУ розпочала цю справу, мені невідомо. Але з матеріалів справи видно, що у 2019-му СБУ закрила справу за відсутності складу злочину. Далі її відкрили знову рішенням заступника Генерального прокурора України і передали підслідність до НАБУ.
Детективи НАБУ кажуть, що це рішення (наказ Мінінфраструктури) суперечило Конституції України.
На їхню думку, закон України «Про морські порти» є несправедливий, а тому рішення Кабміну та сам наказ – незаконні. Що означає несправедливий закон? Це як? Виникає питання, чому це каже НАБУ, а не Конституційний суд, який уповноважений тлумачити закони. Детективи НАБУ не уповноважені визначати справедливість законів. Це шлях у нікуди.
Моя справа дуже схожа на справу Омеляна, яку він виграв у всіх інстанціях. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Чи є претензії у САП до процедури ухвалення цього рішення?
Сторона обвинувачення намагається це питання взагалі не піднімати, оскільки я не брав пряму участь у розроблені цього наказу. Моя роль у його затвердженні – презентація на засіданні Кабміну перед його ухваленням урядом.
Також дуже важливим моментом є те, що ще до мого приходу на посаду міністра в грудні 2014-го проєкт цього наказу вже був опрацьований департаментами Міністерства інфраструктури України і не був винесений на погодження Кабміну лише тому, що відбулася зміна уряду. Проєкт наказу розроблявся майже за рік до мого призначення, пройшов без зауважень усі погодження всередині міністерства.
Яка роль вашого заступника Володимира Шульмейстера, який теж підозрюваний за цією справою?
Він був головою тарифної ради, яка розглядала питання розподілу корабельного збору. Ймовірно, саме через це його залучили до справи. Також ним підписано декілька листів-роз’яснень, як діяти при виконанні наказу.
Який ваш прогноз по цій справі?
Моя справа дуже схожа на справу Омеляна, яку він виграв у всіх інстанціях. При цьому наказ за моєю справою мав повну підтримку уряду, тоді як в кейсі Омеляна Мінфін зазначав, що рішення призведе до втрат бюджету.
У моїй справі є два дивні моменти – фактично немає потерпілої сторони. НАБУ самостійно визначило потерпілою особою АМПУ. При цьому у відповідь на адвокатський запит АМПУ повідомила, що не зверталася до правоохоронних органів щодо визнання себе потерпілою стороною. Також у справі немає вигодонабувача. НАБУ каже, що дії зроблені на користь приватної компанії, проте сама компанія проходить у справі як свідок.
Уявіть ситуацію: постраждалого немає, вигодонабувача немає. А є я і Шульмейстер.
Які строки розгляду справи?
Юристи кажуть, що піде більш ніж пів року на вивчення матеріалів справи – 180 томів. Далі розгляд у ВАКС. Сподіваємося встигнути до 2025 року, коли спливе строк притягнення до відповідальності й справу закриють. Ми хочемо отримати саме виправдальний вирок до закінчення термінів.
Ця справа – це урок для тих, хто думає, чи йти з бізнесу на державну службу. Зараз Верховна Рада хоче ще й зробити довічним статус політично значущі особи (PEP). Це означає, що до кінця життя я не зможу ні залучити партнерів до бізнесу, ні придбати долю в якійсь компанії. Оскільки автоматично ці люди стануть афільованими з PEP і отримають на свою голову купу проблем. Хтось про це думає? Хто після всього цього йтиме до влади?
Зараз працюємо над стратегією розвитку WOG на наступні три роки. Фото прес-служба WOG
Про вплив справи на уряд
Дефіцит кадрів уже зараз очевидний у владі. Здебільшого людей тасують на посадах, а не залучають когось нового.
Урядовці уважно слідкують за цією справою, оскільки вони повинні приймати рішення, у тому числі дерегуляційні. Як міністрам підписувати накази, якщо може прилетіти підозра через вісім років?
Мій кейс вже отримав назву – «прецедент Пивоварського». Є важливі рішення, які просто не приймаються, оскільки існує ризик отримати підозру.
На одній з останніх зустрічей бізнесу з президентом бізнес підняв питання: українським компаніям заборонено отримувати прибуток за постачання продукції на потреби армії. А іноземні компанії прибуток отримувати можуть. Це заборонено постановою Кабміну. Бізнес попросив президента змінити цю постанову, оскільки вона дискримінує українські компанії.
Президент звернувся до премʼєра і попросив його ухвалити відповідне рішення. Своєю чергою премʼєр наголосив, що спершу потрібне відповідне рішення РНБО. «Щоб це рішення було колегіальним, бо якщо Кабмін його ухвалить одноосібно, то це вважатиметься збитком для держави», – відповів Денис Шмигаль на питання щодо доцільності залучення РНБО.
Ось вам приклад, як вже діє цей прецедент. Це вже історія не про мене, а про майбутнє українського врядування. Все може звестися до негативного відбору, оскільки чесні люди, налаштовані на результат, не підуть у владу.
Як, на вашу думку, це можна змінити?
Ми маємо впроваджувати найкращі світові практики врядування, а не вигадувати власне колесо, і підтримувати тих, хто піде на службу. При цьому ми не маємо виходити з популізму чи піару. Потрібно розуміти, що російська пропаганда, яка роками розповідала світу, що з Україною не можна працювати, бо ми всі корупціонери, валитиме будь-кого, хто рухатиме країну вперед. Це частина їхньої війни проти нас.
Ми повинні навчитися критичному мисленню та бути більш терпимі один до одного. Реформи не мають подобатися усім, але вони мають бути дієвими. Колись було багато публічної критики щодо дій Валерії Гонтаревої в банківській сфері. Сьогодні ми маємо неймовірно сильну, стабільну банківську систему, незважаючи на війну. Реформу банківського сектору України в 2014-2015 роках вивчають у кращих бізнес-школах світу. Валерія ж вимушена була емігрувати з України.
Якби ви знали, до чого призведе отримання посади на держслужбі, чи погодилися б на пост міністра у 2015-му?
Ні.
Все може звестися до негативного відбору, оскільки чесні люди, налаштовані на результат, не підуть у владу. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Про ультраконкурентний ринок пального
Поговорімо про ринок пального. Чи усім вистачає місця, наскільки ринок зараз конкурентний?
Він був висококонкурентним до війни, зараз він ультраконкурентний. Раніше було два сегменти: білий і темний ринок. Зараз є білий, сірий, темний, чорний ринок.
Чому настільки зросла конкурентність ринку?
У 2022 році влада повністю відкрила шлюзи, щоб наповнити ринок нафтопродуктом: уряд зняв цінові обмеження на ринку пального, парламент прибрав акциз і знизив ПДВ. Тоді у Європу за пальним поїхали усі. З червня по вересень 2022-го це був дуже маржинальний бізнес. Потім маржа почала знижуватися. Ті, хто заробили гроші на імпорті невеликих обсягів, пішли в рітейл: поставили бочечку, зробили навіс. Дехто вирішив розвиватися та інвестувати у точки продажу.
Кількість гравців збільшилася, а об’єм ринку зменшився. За моєю оцінкою, у 2022 році рітейл впав на 30% до 2021-го року. У 2023 році ринок на 7-10% менший, ніж у 2021-му.
Сьогодні хто тільки не продає пальне. Діапазон цін шалений: бензин від 38 грн до 56 грн. За собівартості на кордоні приблизно 46,5 грн/л. Як таке може бути? Продають пальне, вироблене на міні-НПЗ із конденсату та розчинників. Або крадений ресурс. Або працюють тільки за готівку й не сплачують жодні податки.
Що ви маєте на увазі, коли кажете про сірий, темний, чорний ринок? Яка між ними різниця?
Білі компанії несуть повне податкове навантаження. Вони імпортують пальне, платять акциз і ПДВ. Продають усе через касу, платять податок на прибуток, у працівників білі зарплати.
Сірі компанії – це перший шар оптимізації. Наприклад, не повністю білі зарплати. Також повернулися скрутки ПДВ, відколи цей податок повернули на довоєнний рівень, тобто збільшили з 7% до 20%. Коли він був 7%, то вартість оптимізації була вищою і ухилятися було невигідно.
Хтось виготовляє так званий А-95 бензин із конденсату, з якого не сплачується акциз. Ще один варіант – продавати через дві каси, при чому тільки кожен другий чек надійде податковій. Дехто продає пальне за готівку.
Абсолютно чорний продавець ставить бочку на подвір’ї, через паркан просовує шланг і продає, наприклад, крадене звідкись пальне.
Напередодні війни були прогнози, що кількість гравців на ринку пального зменшуватиметьсь. Але зараз спостерігається протилежна тенденція. Наскільки це довгостроковий тренд і що може його переломити?
Ще кілька років з’являтимуться нові заправки, нові непрофесійні гравці. Коли запас міцності вичерпається, буде закриття окремих точок чи міні-мереж.
Багато залежатиме від держави. Зараз великий недобір податкових надходжень від паливного сектору. Держава вживатиме заходів, особливо у секторі сірих і чорних учасників ринку.
Зараз працюємо над стратегією розвитку WOG на наступні три роки. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Про результати WOG у 2023-му та вирішення боргової проблеми
Як WOG завершила пів року 2023-го?
Про фінансові результати говорити не буду. Скажу тільки, що ми думали, що проливи в 2023 році будуть гірші, ніж вони є насправді. У 2023-му, порівняно з 2021 роком, наростили долю на ринку з 8-9% до 13-16% (така вилка, бо не можемо точно оцінити сіру та чорну зону ринку).
Якою є трійка лідерів на ринку?
ОККО, WOG і UPG/«Укрнафта».
Чи вдалося вам закрити проблему великого боргового навантаження WOG?
Якщо все буде добре, то з 1 січня 2024-го ми вийдемо на такий рівень боргового навантаження, коли компанія зможе розвиватися та оновлюватися. Бо до останнього часу у компанії були зв’язані руки.
Чи можете озвучити суму?
Це все ще будуть сотні мільйонів доларів. Історично компанія набралася боргів. Вона розвивалася коштом валютних залучень. Деякі валютні кредити були короткі, на рік-два. Все було добре, поки не сталися кризи 2008 і 2014 років. У якийсь момент EBITDA компанії не вистачало, щоб покривати навіть відсотки.
Як вдалося зберегти активи?
Перемовини та діалог із кредиторами. Невелику частину непрофільних активів віддали, щоб покрити борги. Не можна сказати, що якісь важливі для компанії активи були втрачені.
Чи правильно розумію, що ви приходили в компанію з KPI розвʼязати проблему з боргами?
Саме так. У 2019-2021 роках я займався боргами. З 24 лютого 2022-го зʼявився новий KPI – пошук і доставлення в Україну пального.
OKKO знаходиться в трійці лідерів за словами Андрія Пивоварського. Фото okko.ua
Яким буде KPI з першого січня 2024 року?
Зараз працюємо над стратегією розвитку компанії на наступні три роки. Інвестуватимемо у розвиток і відновлення мережі, з чим у попередні роки були складнощі через боргову проблему.
Чим завершився спір із вдовою Єремеєва?
Наразі є два акціонери в компанії – Сергій Лагур і Світлана Івахів. Інших акціонерів немає. За моєю інформацією, на початку 2022-го відбувся продаж долі сімʼї Єремеєва, що було погоджено регуляторними органами як в Україні, так і в світі. Іншої інформації у мене немає.
Чи плануються на ринку поглинання? Кажуть, ОККО може купити UPG.
Нічого про це не чув, але важко в це повірити. Український ринок пального унікальний: тут найбільше у світі заправок на душу населення. Якщо взяти карту й нанести на неї мережі АЗС, то вони перетинатимуться досить суттєво. Тобто якщо купувати гравця з часткою 2-3% і 100 АЗС, то 80 доведеться закрити або продати. Який у цьому сенс?
