Голову Верховного Суду Князєва піймали на хабарі. Як це вплине на судову реформу
Звинувачення голови Верховного Суду у хабарництві стало найбільшим репутаційним ударом в історії суду. Як це вплине на його роботу та які висновки можна зробити з нового корупційного скандалу топрівня
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Судді Верховного Суду шоковані. Це чорний день в історії суду. Такими словами прокоментували судді ВС розслідування Національного антикорупційного бюро щодо голови суду Всеволода Князєва.
НАБУ і САП оголосили підозру Князєву в отриманні $2,7 млн хабаря. Ці гроші, за версією слідства, суддя отримав за винесення рішення на користь Костянтина Жеваго у справі про Полтавський ГЗК.
Ще навіть до офіційного оголошення підозри Пленум Верховного Суду висловив недовіру своєму очільнику, після чого той втратив посаду голови ВС.
«Корупційні діяння в судах будь-яких ланок, а тим більше у ВС, завдають непоправної шкоди репутації та довірі до суду, нищать авторитет правосуддя», – йдеться в заяві Пленуму.
Наскільки ця справа вплине на Верховний Суд і перебіг судової реформи? Forbes запитав думку колишнього члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів і кандидата у новий склад ВККС Андрія Козлова, голову правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова та юридичного радника Transparency International Ukraine Павла Демчука.
Андрій Козлов, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів і кандидат у новий склад ВККС
Андрій Козлов, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів і кандидат у новий склад ВККС Фото Стас Козлюк
Репутаційно це великий удар і по самому Верховному Суду, і по всій гілці судової влади, у якої й так не було кришталево чистої репутації. Важливо, чи це все в підсумку буде доведено в суді, але Верховному Суду ще дуже довго згадуватимуть цю історію. Сподіваюся, що він все ж таки збереже свою незалежність.
Рішення Пленуму ВС про звільнення Князєва, на мою думку, правильне. Це зміна підходу, більше схожа на західний шлях. Це відрізняється від того, що ми звикли бачити в подібних історіях, коли починають казати: «Давайте почекаємо, поки органи розберуться, це політичне переслідування» тощо.
З нормального репутаційного погляду, якщо з тобою пов’язують такий великий конфлікт, це кидає тінь на всю інституцію. Тому краще, щоби ти не втілював собою цю інституцію.
Можливо, відбудеться новий етап оптимізації Верховного Суду. Це взагалі частина загального дискурсу про зміну загальних підходів до кваліфікаційного оцінювання.
Слід рухатись у бік більшої універсалізації і ретельнішої перевірки кандидатів, а також і суддів, які вже перебувають на посадах.
Треба посилити підхід до добору суддів, конкурсних процедур, зокрема у частині запобігання ризикам. Слід надавати більшої уваги психологічному тестуванню. Те, що до моменту конкурсу з людиною нічого не трапилось, нічого не означає. Або щось було, але не виплило на поверхню. Але якщо психологічне тестування вказує на певні ризики, очевидно, краще сказати в такому випадку «ні».
Сподіваюся, що новий склад ВККС зможе досягнути якихось успіхів. Навіть переконливих, а не якихось, бо якісь успіхи вже були.
Також робота антикорупційних органів виглядає потужною. Якщо відповідає дійсності їхня інформація, те, що цю історію вдалося знайти, те, що була введена своя людина у коло фігурантів, це дуже серйозна операція, яка певною мірою викликає захоплення.
Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE
Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE Фото з особистого архіву
У мене немає підстав не довіряти НАБУ і САП. Ті докази, що вони представили, дають підстави вважати, що така ситуація справді мала місце.
Більшість зі справ НАБУ і САП чимось закінчуються, тому що Антикорсуд ухвалює рішення й щонайменше не затягує справи, як це було з нереформованими судами. У мене немає підстав не довіряти цій системі.
Відновити довіру людей до судової влади зараз ніяк швидко не вийде. Отримати довіру можна від сталої практики – якщо ми побачимо, що ВРП сформувала нам хороший склад ВККС, то є високий шанс, що ці люди впроваджуватимуть такі самі практики при доборі суддів.
Якби хоча б десята частина уваги, яка зараз приділена цьому скандалу, була б приділена формуванню ВККС, що обиратиме щонайменше 2500 суддів на покоління вперед, тоді я сказав би, що у нас є всі шанси на успішну судову реформу.
У створенні нормальної судової системи немає жодних секретів, просто треба виконати пункти, передбачені європейською інтеграцією: Конституційний суд, Вища рада правосуддя, ВККС. ВРП ми зробили нову, подивимося, кого вона призначить у ВККС. Якщо це будуть незаплямовані люди, значить, реформа вдалася. Якщо ні – значить, є питання і до одного органу, й до іншого.
А Конституційний суд взагалі над усім цим стоїть, і нічого не матиме значення, якщо ми програємо КС.
Я також маю сподівання, що справа Князєва вплине на суддів, і вони боятимуться брати хабарі. Але я не хотів би, щоби це «боятись» було основним лейтмотивом роботи суддів. Хотів би, щоби були такі судді, для яких не порожній звук – права людини, верховенство права, справедливість, доброчесність тощо.
А це прямо залежить від того, хто обиратиме цих суддів. І знову ми повертаємося до питання ВККС – від цього залежить буквально все, що буде в судовій системі і загалом в країні.
Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine
Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine Фото з особистого архіву
Це не звичайна справа, це одна з найбільших корупційних справ, але хочу наголосити: НАБУ і САП створювали саме для розслідування топкорупції. Ця справа демонструє, що антикорупційна інфраструктура працює, це нормальний процес виявлення осіб, які могли вчинити корупційні злочини.
Так, це кидає тінь на судову владу, але те, що Пленум ВС висловив недовіру Князєву, показує, що система адекватно реагує на такі виклики. Звісно, треба буде дивитися на результати справи, бо поки це лише досудове розслідування.
У нас була реформа Верховного Суду, але якщо відбувся конкурс (у 2016–2017 роках), це не може бути повною запорукою того, що обрані особи не братимуть хабарів. До того ж були питання до проведення конкурсу, адже застереження громадськості щодо доброчесності кандидатів не були обов’язковими до врахування.
Тому в майбутньому треба враховувати це під час добору суддів чи обрання посадовців державних органів, потрібна робота над помилками. Ми маємо вже найкращі практики, наприклад, відбір суддів ВАКС. На цьому конкурсі вже не можна було так просто обійти негативний висновок Громадської ради доброчесності.
Також ці події можуть мати превентивний, стримуючий вплив на тих суддів, які можуть захотіти вчинити корупційний злочин. Якщо вони бачать, що навіть голову Верховного Суду можуть засудити за те, що він вчинив злочин (якщо це буде доведено), це покаже іншим, що від НАБУ та САП не сховатися за високими посадами та званнями. І що будь-хто з топчиновників може бути притягнений до відповідальності за корупцію.
